Літературна діяльність Миколи Бажана охоплює понад шість десятиліть. В історію української культури він увійшов як видатний поет, перекладач, громадський діяч і вчений, організатор і видавець багатьох універсальних видань, серед яких Українська Енциклопедія, яка довгий час носила його ім’я
1926 року виходить його перша збірка «Сімнадцятий патруль», у якій відображено події в Україні 1917-1920 років. В наступні роки поет продовжує активно писати та формувати власний стиль. Друком виходять такі його твори, як «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928), «Розмова сердець», «Дорога» (1930). Вершиною його творчості стала велика історична поема «Сліпці», надрукована в журналі «Життя і революція» у 1930-1931 роках. Його перу належать збірки «Італійські зустрічі» (1961), «Чотири розповіді про надію» (1967), поеми «Політ крізь бурю» (1964), «Нічні роздуми старого майстра» (1976), літературно-критичні твори «Люди, книги, дати» (1962). Найяскравіші враження дитинства і юнацтва відтворені поетом у циклі віршованих оповідань «Уманські спогади» (1972).
Можна сказати, що Микола Бажан був обласканий владою, свідчення тому — нагороди та посади, які він обіймав. Але передусім Бажан був відомий у світі як тонкий лірик та майстер поетичного перекладу. Перекладав він твори грузинських, узбецьких, бенгальських, польських, німецьких авторів. Переклад Бажаном поеми Шота Руставелі «Витязь в тигровій шкурі» в Грузії вважають найдосконалішим, за що письменник був нагороджений орденом Леніна. І цей орден врятував життя поету.
Двотомник Бажана «Політ крізь бурю» - це найточніше визначення життя поета
Комментариев нет:
Отправить комментарий