Сценарій свята
“Посвята першокласників в читачі”
Бібліотекар: Дорогі діти! Сьогодні у нас «Свято юного читача». Ще зовсім недавно ви ходили в дитячий садок. Тепер ви
підросли і вже перший рік є учнями нашої школи. Перед вами одна за одною відкриваються двері в чудову і неосяжну країну
Знань. Хорошими учнями ви можете стати лише тоді, коли будете багато читати. З книг ви дізнаєтесь багато цікавого
про таємниці природи, про минуле та сучасність нашого народу:
Дружба з книгою – це свято!
Не було б його у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Сьогодні у нас свято «Посвята першокласників у читачі».
Людина, яка любить і вміє читати, має розумних, добрих і вірних
Ці друзі – книги! З книжкою ми зустрічаємося ще у дитинстві і не розлучаємося з нею до самої старості.
Діти, до нас завітали гості.
Учні:
Ми дізнались, що у вас
Свято йде у класі,
Зразу з друзями в той час
Завітали разом.
Ми радо привітати
Хочемо вас, діти,
І на святі разом з вами
Дружно порадіти.
Книжка:
Цю посвяту в читачі
Треба пам’ятати,
Бо активним читачем
Можна згодом стати
Учень:
Багато мусим знати
Про все, що є навкруг.
Тож слід книжки читати,
Бо книжка – вірний друг
Бібліотекар: Щоб вам сьогодні було цікаво з нами, ми вирішили запросити до нас у гості героїв ваших улюблених казок та книг. Але от біда: приїхати вони не змогли, але прислали свої вітальні телеграми. Цікаво, ви здогадаєтесь, хто їх надіслав? (Зачитує телеграми)
Телеграма 1: Прийшла я із смачним зерном, На бесіду з голосистим півником. Схопила півня на обід Та замела хвостиком слід. (Лисичка)
Телеграма 2: Я звірят усіх лікую, Від хвороб різних рятую, І зайчат, і мавпенят, Бегемотів, тигренят. Вилікую всіх за мить! Я – добрий лікар … (Айболить)
Телеграма 3: Я від діда втік, від бабусі втік. Але попереду ще є перешкоди. Як подолаю – обов’язково прибіжу. (Колобок)
Телеграма 4: Ти мене, напевно, знаєш, якщо казочки читаєш. Працювала я у хатці, танцювала у палаці. Є така у мене звичка – десь губити черевичок. (Попелюшка)
Бібліотекар: Молодці! Ми знаємо, що ви вчитесь у 1 класі та й читати вже навчилися. І, мабуть, прочитали багато казок.
Коли я йшла до вас на свято, по дорозі знайшла загублені речі. Допоможіть мені знайти господарів цих речей.
Гра «Кошик» (У кошику дзеркало і яблуко, самовар, золотий ключик, стріла, червона шапочка з кошиком)
Бібліотекар: Молодці! А тепер розкажіть нам, що ви знаєте про книги.
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та яку ти не розгорнеш –
Є легенда в кожній з них.
То в одній синіє море,
В іншій криється тайга.
А ось в тій – північний полюс.
Де морози і пурга.
Все, що серце, і розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги – перли із перлин.
Бібліотекар: Послухайте, діти, уважно вірші про справжніх друзів і відгадайте, хто вони?
Хороші, справжні друзі у мене поруч є.
Ніяк не уявляю без них життя своє.
Лиш пороблю уроки – до них у гості йду.
Як жить на світі, друзі розмову поведуть.
Розкажуть про будови,
про мандри, про бої.
Живуть в книжковій шафі товариші мої.
Бібліотекар: Ну що, відгадали, про яких друзів йдеться у віршах? Так, вірно, про книжки. Книги порівнюються з річками,
які наповнюють планету мудрістю. Книги – це вікно у світ. Як краплин у Дніпрі, Як зірок угорі,
Як листочків на гіллі, – Стільки книг на землі. Є великі й малі, Є легкі і важкі.
На полицях, у столі – Наші друзі – книжки!
Бібліотекар: Так, книг у світі є дуже багато. А де вони можуть зберігатися? (У бібліотеках).
Найменша бібліотека у світі – в індійському місті Амрістарі. В ній зберігається… одна книга.
Найбільша в світі бібліотека – в Москві. В ній нараховується понад 36 мільйонів книг, написаних 247-и мовами народів світу.
Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар,
Але одна – книжка усім начальник,
І звуть її по простому – Буквар
Він нас провів по буквах, як по східцях
Як по життю – по сторінках своїх
І от привів нарешті – подивіться
У мудрий світ чудесних скарбів – книг
Бібліотекар: Діти, ви пам’ятаєте свого друга Букваря? От і він вас не забув і прийшов до вас у гості.
(заходить Буквар під веселу музику)
Буквар:
Я вас навчив читати і писати,
Слово «бабуся» і слово «мати»,
Слова «хлібина», «світ», «дитя»,
«Тато», «учителька», «правда», «знання»
Я залишаюсь навіки з вами
Коли умієш сам читати, –
Не треба мамі докучати,
і до бабусі вже не йти:
«Ну прочитай, мовляв, хоч ти!»
Сестру вмовляти вже не треба,
Щоб почитала щось для тебе
Ані благати, ані прохати,
А можна взяти й прочитати
Бібліотекар: А чи знаєте ви, мої друзі, що Буквар, як і інші книги, живе в книжковому королівстві.
Їх оберігає і зберігає від проблем і незгод, від всіляких напастей могутня чарівниця – Королева Книга.
Бажаєте з нею зустрітися? (Діти відповідають)
Королева Книга:
О, як багато вас зійшлось
Сьогодні тут, малята.
Та бачу місця всім знайшлось,
Хоч може тіснувато.
У володіннях книжкових весь час
Мільйони підданих чекають на вас.
Ви зможете пізнати їх з одного мигу,
Як тільки я себе назву: Я – Королева Книга!
Королева Книга: Добрий день, діти! (Діти вітаються)
Королева Книга: Ось ми і зустрілися, мої маленькі, добрі і кмітливі друзі! Я рада вітати вас тут!
Сьогодні ви здійсните незабутню подорож у мої володіння, в книжкове царство, познайомитеся з його мешканцями ближче.
Але ви повинні знати, що мешканці мого царства розмовляють мовчки.
Адже недарма про книгу написано так:
Бачить – не бачить,
Чути – не чує,
Мовчки говорить,
Добре мудрує.
Кривду соромить,
Правди навчає,
Часом жартує,
Смішки справляє.
Гра додай слово
Діти, звісно, вчаться в… (школі).
А комбайн працює в … (полі).
Ми лікуємось в … (лікарні).
А стрижемось в … (перукарні)
Ліки ми берем в… (аптеці).
А книжки в … (бібліотеці).
Королева Книга: Дуже багато казкових героїв не змогли прибути до нас на свято, але вони надіслали телеграми.
(Дістає телеграми).
Казкові герої забули поставити свої підписи. Давайте, діти, разом розгадаємо, від кого ж надійшли святкові телеграми.
Королева Книга и Буквар: (читають по черзі)
1. Працювала я у хатці,
Танцювала у палаці,
Десь загубила черевичка…
(Попелюшка із казки «Попелюшка»)
2. „З’їв семеро козенят, болить живіт”.
(Вовк із казки „Вовк і семеро козенят”)
3. „Моє гусенятко десь забарилось, тому прилетіти не можу”.
(Івасик – Телесик з української народної казки)
4. „Дорогі друзі, мене потрібно рятувати! Павука – злодія зарубати!”
(Муха із казки К.І.Чуковського «Муха – цокотуха»)
5. „Від дідуся я утік, від бабусі втік, а до вас на свято не прибіг”.
(Колобок із народної казки «Колобок»)
6. „Пришліть, будь ласка, краплі.
Ми жабенятами об’їлись і у нас животи розболілись”.
(Чаплі із казки К.І.Чуковського «Телефон»)
7. «На свято не зможу прибути. Розбила золоте яйце».
( Мишка із народної казки «Курка рябенька»)
Королева Книга: Молодці, діти, всі телеграми розгадали.
(За сценою шум і гамір: «Почекайте, почекайте мене!») Що там за гамір? Хто це так кричить? (З’являється Незнайко)
Королева Книга: Здрастуй, Незнайко! Ти прийшов до нас на свято, щоб навчитися читати?
Незнайко: Добрий день, діти! Ви мене впізнали?
Королева Книга: Так, звичайно! Ти – Незнайко, який не вміє читати!
Незнайко:
Хто це вигадав про мене:
Не читав Незнайко книг?!
Я читаю їх щоденно,
“Проковтнуть” чимало встиг.
Без затримки, без зупинки.
Прочитав я всі книжки –
Від картинки до картинки,
Ну, а потім – навпаки!
Все я знаю про Мазая,
Про старого дивака,
Він же завжди у трамваї
“Зайцем” їздить без квитка.
Змій Горинич був слугою,
Бармалей у морі жив,
А із Бабою-Ягою
Буратіно подружив.
Без затримки, без зупинки
Прочитав я всі книжки –
Від картинки до картинки,
Ну а потім – навпаки.
(Королева Книга, Буквар, Ведучий сміються з Незнайка)
Незнайко (засмутившись): Чому ви смієтесь, що тут смішного?
Буквар:
Тому, що згадали твої ми пригоди,
Коли потрапляв у всілякі незгоди.
Що вийшло із того, що не вмів ти читати?
І подрузі лист ти ж не зміг написати.
(Незнайко опустив голову, наче засоромився).
Королева Книга: Бачиш, Незнайко! Соромно тобі. А соромно не було б, якби ти навчився читати, писати і дружити з книгою,
як наші діти.
Усе, чим так цікавитесь,
Ви знайдете в книжках.
На всі питання – відповіді
На їхніх сторінках.
Незнайко: Та що там казки, пісні, книжки … Я от вірші вмію складати.
Я-поет, звуся Незнайко,
Вам від мене…балалайка …
(Королева Книга, Буквар, Ведучий сміються з Незнайка)
Незнайко: А що? Головне – в риму.
Королева Книга: Ну, Незнайко, вірші ти складати можеш і вмієш, але щось вони в тебе безглузді…
Ось, краще подивись, як діти відгадають віршовані загадки.
Загадки
Дуже я потрібна всім:
І дорослим і малим.
Всіх я розуму навчу,
Хоч завжди мовчу. (Книга)
Загадка для учнів
Чорний Іванчик,
Дерев’яна сорочка.
Де носом поведе –
Замітку кладе. (Олівець)
Не дерево, а з листочками,
не сорочка, а зшита,
не людина, а розповідає. (Книга).
Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний портфель. (Книга).
Незнайка: Ай, молодці! Відразу видно, що діти люблять читати книжки.
Королева Книга: А тепер для всіх. Відгадайте, діти, мою загадку:
Цю бабусю знають всі: і дорослі, і малі.
Їй приблизно 400 років,
Без капостей не зробить і двох кроків.
Хто це, діти? (Діти відповідають, з’являється Баба Яга)
Баба Яга:
Я літала на метлі, пироги пекла в золі,
По трубі кота ганяла, загадки вигадувала.
В гости до лішого ходила, всі відгадки й загубила.
Допоможіть мені, малятки, знайти всі мої відгадки!
Баба Яга: Допоможете? Тоді добре слухайте і голосно відгадуйте!
1. Багатьом був невідомий,
Нині з кожним подружив.
З казки в кожного удома
Хлопчик-цибулинка жив.
Дуже просто, мелодійно
Звати його… (Чипполіно)
2. Він не тигр і не комашка,
Не котисько і не пташка,
Він знімається в кіно
І відомий всім давно.
Впізнати його неважко.
Це звичайно…. (Чебурашка)
3. Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав. (казка
4. Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала,
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув –
Зайцю хатку повернув. (казка „Коза – Дереза”)
5. Хто утік від баби з дідом,
Не сиділось на вікні.
А зустрівся з зайченятком –
Давай співать йому пісні. (казка „Колобок”)
6. Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміюку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало –
На крилечка свої взяло.
Принесло до тата й мами
Частуватись пирогами. („Івасик-Телесик”)
Бібліотекар: Молодці, діти! Але на цьому ваші випробування не скінчилися. Ще я хочу дізнатися, чи вмієте ви правильно
користуватися книгою. Давайте ще раз повторимо правила поведінки з книгою:
Поради читачеві:
Бережи книжку – свою, бібліотечну чи позичену в товариша.
Бери книжку чистими руками.
Не пиши на сторінках книжки.
Не загинай куточки.
Не клади у книжку олівці та інші сторонні речі.
Користуйся закладкою.
Не читай під час їжі.
Бібліотекар: Ми всі сподіваємося, що діти, як і раніше будуть любити книжки, берегти їх,
Бібліотекар: Запам’ятайте ці правила друзі. А тепер, коли ви знаєте, як ставитися до книги,
прошу приготуватись до найурочистішого моменту сьогоднішнього свята. Зараз ви будете давати ОБІЦЯНКУ СПРАВЖНЬОГО ЧИТАЧА:
Буду я в школі вчитись читати,
Гарно писати і рахувати,
Буду в альбомі своїм малювати,
Твори писати, вірші вивчати.
Обіцяєте?
Діти: Обіцяємо!
Бібліотекар:
Книги й зошити любити,
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
Діти: Обіцяємо!
Бібліотекар: А зараз я хочу вручити Вам посвідчення «Почесний читач»
і побажати вам бути активними читачами нашої бібліотеки.
І нехай книги стануть вашими друзями не тільки під час навчання, а й на все життя.
Якщо ви багато читатимете – станете освіченими, розумними.
Намагайтеся щодня прочитати хоча б одну сторінку з нової книги.
Людина, яка любить і вміє читати – щаслива, тому що поруч з нею завжди найкращий друг і порадник – книга. До побачення!
“Посвята першокласників в читачі”
Бібліотекар: Дорогі діти! Сьогодні у нас «Свято юного читача». Ще зовсім недавно ви ходили в дитячий садок. Тепер ви
підросли і вже перший рік є учнями нашої школи. Перед вами одна за одною відкриваються двері в чудову і неосяжну країну
Знань. Хорошими учнями ви можете стати лише тоді, коли будете багато читати. З книг ви дізнаєтесь багато цікавого
про таємниці природи, про минуле та сучасність нашого народу:
Дружба з книгою – це свято!
Не було б його у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
Сьогодні у нас свято «Посвята першокласників у читачі».
Людина, яка любить і вміє читати, має розумних, добрих і вірних
Ці друзі – книги! З книжкою ми зустрічаємося ще у дитинстві і не розлучаємося з нею до самої старості.
Діти, до нас завітали гості.
Учні:
Ми дізнались, що у вас
Свято йде у класі,
Зразу з друзями в той час
Завітали разом.
Ми радо привітати
Хочемо вас, діти,
І на святі разом з вами
Дружно порадіти.
Книжка:
Цю посвяту в читачі
Треба пам’ятати,
Бо активним читачем
Можна згодом стати
Учень:
Багато мусим знати
Про все, що є навкруг.
Тож слід книжки читати,
Бо книжка – вірний друг
Бібліотекар: Щоб вам сьогодні було цікаво з нами, ми вирішили запросити до нас у гості героїв ваших улюблених казок та книг. Але от біда: приїхати вони не змогли, але прислали свої вітальні телеграми. Цікаво, ви здогадаєтесь, хто їх надіслав? (Зачитує телеграми)
Телеграма 1: Прийшла я із смачним зерном, На бесіду з голосистим півником. Схопила півня на обід Та замела хвостиком слід. (Лисичка)
Телеграма 2: Я звірят усіх лікую, Від хвороб різних рятую, І зайчат, і мавпенят, Бегемотів, тигренят. Вилікую всіх за мить! Я – добрий лікар … (Айболить)
Телеграма 3: Я від діда втік, від бабусі втік. Але попереду ще є перешкоди. Як подолаю – обов’язково прибіжу. (Колобок)
Телеграма 4: Ти мене, напевно, знаєш, якщо казочки читаєш. Працювала я у хатці, танцювала у палаці. Є така у мене звичка – десь губити черевичок. (Попелюшка)
Бібліотекар: Молодці! Ми знаємо, що ви вчитесь у 1 класі та й читати вже навчилися. І, мабуть, прочитали багато казок.
Коли я йшла до вас на свято, по дорозі знайшла загублені речі. Допоможіть мені знайти господарів цих речей.
Гра «Кошик» (У кошику дзеркало і яблуко, самовар, золотий ключик, стріла, червона шапочка з кошиком)
Бібліотекар: Молодці! А тепер розкажіть нам, що ви знаєте про книги.
Книги, книги на полицях,
Завше тихо поміж книг.
Та яку ти не розгорнеш –
Є легенда в кожній з них.
То в одній синіє море,
В іншій криється тайга.
А ось в тій – північний полюс.
Де морози і пурга.
Все, що серце, і розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги – перли із перлин.
Бібліотекар: Послухайте, діти, уважно вірші про справжніх друзів і відгадайте, хто вони?
Хороші, справжні друзі у мене поруч є.
Ніяк не уявляю без них життя своє.
Лиш пороблю уроки – до них у гості йду.
Як жить на світі, друзі розмову поведуть.
Розкажуть про будови,
про мандри, про бої.
Живуть в книжковій шафі товариші мої.
Бібліотекар: Ну що, відгадали, про яких друзів йдеться у віршах? Так, вірно, про книжки. Книги порівнюються з річками,
які наповнюють планету мудрістю. Книги – це вікно у світ. Як краплин у Дніпрі, Як зірок угорі,
Як листочків на гіллі, – Стільки книг на землі. Є великі й малі, Є легкі і важкі.
На полицях, у столі – Наші друзі – книжки!
Бібліотекар: Так, книг у світі є дуже багато. А де вони можуть зберігатися? (У бібліотеках).
Найменша бібліотека у світі – в індійському місті Амрістарі. В ній зберігається… одна книга.
Найбільша в світі бібліотека – в Москві. В ній нараховується понад 36 мільйонів книг, написаних 247-и мовами народів світу.
Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар,
Але одна – книжка усім начальник,
І звуть її по простому – Буквар
Він нас провів по буквах, як по східцях
Як по життю – по сторінках своїх
І от привів нарешті – подивіться
У мудрий світ чудесних скарбів – книг
Бібліотекар: Діти, ви пам’ятаєте свого друга Букваря? От і він вас не забув і прийшов до вас у гості.
(заходить Буквар під веселу музику)
Буквар:
Я вас навчив читати і писати,
Слово «бабуся» і слово «мати»,
Слова «хлібина», «світ», «дитя»,
«Тато», «учителька», «правда», «знання»
Я залишаюсь навіки з вами
Коли умієш сам читати, –
Не треба мамі докучати,
і до бабусі вже не йти:
«Ну прочитай, мовляв, хоч ти!»
Сестру вмовляти вже не треба,
Щоб почитала щось для тебе
Ані благати, ані прохати,
А можна взяти й прочитати
Бібліотекар: А чи знаєте ви, мої друзі, що Буквар, як і інші книги, живе в книжковому королівстві.
Їх оберігає і зберігає від проблем і незгод, від всіляких напастей могутня чарівниця – Королева Книга.
Бажаєте з нею зустрітися? (Діти відповідають)
Королева Книга:
О, як багато вас зійшлось
Сьогодні тут, малята.
Та бачу місця всім знайшлось,
Хоч може тіснувато.
У володіннях книжкових весь час
Мільйони підданих чекають на вас.
Ви зможете пізнати їх з одного мигу,
Як тільки я себе назву: Я – Королева Книга!
Королева Книга: Добрий день, діти! (Діти вітаються)
Королева Книга: Ось ми і зустрілися, мої маленькі, добрі і кмітливі друзі! Я рада вітати вас тут!
Сьогодні ви здійсните незабутню подорож у мої володіння, в книжкове царство, познайомитеся з його мешканцями ближче.
Але ви повинні знати, що мешканці мого царства розмовляють мовчки.
Адже недарма про книгу написано так:
Бачить – не бачить,
Чути – не чує,
Мовчки говорить,
Добре мудрує.
Кривду соромить,
Правди навчає,
Часом жартує,
Смішки справляє.
Гра додай слово
Діти, звісно, вчаться в… (школі).
А комбайн працює в … (полі).
Ми лікуємось в … (лікарні).
А стрижемось в … (перукарні)
Ліки ми берем в… (аптеці).
А книжки в … (бібліотеці).
Королева Книга: Дуже багато казкових героїв не змогли прибути до нас на свято, але вони надіслали телеграми.
(Дістає телеграми).
Казкові герої забули поставити свої підписи. Давайте, діти, разом розгадаємо, від кого ж надійшли святкові телеграми.
Королева Книга и Буквар: (читають по черзі)
1. Працювала я у хатці,
Танцювала у палаці,
Десь загубила черевичка…
(Попелюшка із казки «Попелюшка»)
2. „З’їв семеро козенят, болить живіт”.
(Вовк із казки „Вовк і семеро козенят”)
3. „Моє гусенятко десь забарилось, тому прилетіти не можу”.
(Івасик – Телесик з української народної казки)
4. „Дорогі друзі, мене потрібно рятувати! Павука – злодія зарубати!”
(Муха із казки К.І.Чуковського «Муха – цокотуха»)
5. „Від дідуся я утік, від бабусі втік, а до вас на свято не прибіг”.
(Колобок із народної казки «Колобок»)
6. „Пришліть, будь ласка, краплі.
Ми жабенятами об’їлись і у нас животи розболілись”.
(Чаплі із казки К.І.Чуковського «Телефон»)
7. «На свято не зможу прибути. Розбила золоте яйце».
( Мишка із народної казки «Курка рябенька»)
Королева Книга: Молодці, діти, всі телеграми розгадали.
(За сценою шум і гамір: «Почекайте, почекайте мене!») Що там за гамір? Хто це так кричить? (З’являється Незнайко)
Королева Книга: Здрастуй, Незнайко! Ти прийшов до нас на свято, щоб навчитися читати?
Незнайко: Добрий день, діти! Ви мене впізнали?
Королева Книга: Так, звичайно! Ти – Незнайко, який не вміє читати!
Незнайко:
Хто це вигадав про мене:
Не читав Незнайко книг?!
Я читаю їх щоденно,
“Проковтнуть” чимало встиг.
Без затримки, без зупинки.
Прочитав я всі книжки –
Від картинки до картинки,
Ну, а потім – навпаки!
Все я знаю про Мазая,
Про старого дивака,
Він же завжди у трамваї
“Зайцем” їздить без квитка.
Змій Горинич був слугою,
Бармалей у морі жив,
А із Бабою-Ягою
Буратіно подружив.
Без затримки, без зупинки
Прочитав я всі книжки –
Від картинки до картинки,
Ну а потім – навпаки.
(Королева Книга, Буквар, Ведучий сміються з Незнайка)
Незнайко (засмутившись): Чому ви смієтесь, що тут смішного?
Буквар:
Тому, що згадали твої ми пригоди,
Коли потрапляв у всілякі незгоди.
Що вийшло із того, що не вмів ти читати?
І подрузі лист ти ж не зміг написати.
(Незнайко опустив голову, наче засоромився).
Королева Книга: Бачиш, Незнайко! Соромно тобі. А соромно не було б, якби ти навчився читати, писати і дружити з книгою,
як наші діти.
Усе, чим так цікавитесь,
Ви знайдете в книжках.
На всі питання – відповіді
На їхніх сторінках.
Незнайко: Та що там казки, пісні, книжки … Я от вірші вмію складати.
Я-поет, звуся Незнайко,
Вам від мене…балалайка …
(Королева Книга, Буквар, Ведучий сміються з Незнайка)
Незнайко: А що? Головне – в риму.
Королева Книга: Ну, Незнайко, вірші ти складати можеш і вмієш, але щось вони в тебе безглузді…
Ось, краще подивись, як діти відгадають віршовані загадки.
Загадки
Дуже я потрібна всім:
І дорослим і малим.
Всіх я розуму навчу,
Хоч завжди мовчу. (Книга)
Загадка для учнів
Чорний Іванчик,
Дерев’яна сорочка.
Де носом поведе –
Замітку кладе. (Олівець)
Не дерево, а з листочками,
не сорочка, а зшита,
не людина, а розповідає. (Книга).
Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний портфель. (Книга).
Незнайка: Ай, молодці! Відразу видно, що діти люблять читати книжки.
Королева Книга: А тепер для всіх. Відгадайте, діти, мою загадку:
Цю бабусю знають всі: і дорослі, і малі.
Їй приблизно 400 років,
Без капостей не зробить і двох кроків.
Хто це, діти? (Діти відповідають, з’являється Баба Яга)
Баба Яга:
Я літала на метлі, пироги пекла в золі,
По трубі кота ганяла, загадки вигадувала.
В гости до лішого ходила, всі відгадки й загубила.
Допоможіть мені, малятки, знайти всі мої відгадки!
Баба Яга: Допоможете? Тоді добре слухайте і голосно відгадуйте!
1. Багатьом був невідомий,
Нині з кожним подружив.
З казки в кожного удома
Хлопчик-цибулинка жив.
Дуже просто, мелодійно
Звати його… (Чипполіно)
2. Він не тигр і не комашка,
Не котисько і не пташка,
Він знімається в кіно
І відомий всім давно.
Впізнати його неважко.
Це звичайно…. (Чебурашка)
3. Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав. (казка
4. Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала,
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув –
Зайцю хатку повернув. (казка „Коза – Дереза”)
5. Хто утік від баби з дідом,
Не сиділось на вікні.
А зустрівся з зайченятком –
Давай співать йому пісні. (казка „Колобок”)
6. Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміюку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало –
На крилечка свої взяло.
Принесло до тата й мами
Частуватись пирогами. („Івасик-Телесик”)
Бібліотекар: Молодці, діти! Але на цьому ваші випробування не скінчилися. Ще я хочу дізнатися, чи вмієте ви правильно
користуватися книгою. Давайте ще раз повторимо правила поведінки з книгою:
Поради читачеві:
Бережи книжку – свою, бібліотечну чи позичену в товариша.
Бери книжку чистими руками.
Не пиши на сторінках книжки.
Не загинай куточки.
Не клади у книжку олівці та інші сторонні речі.
Користуйся закладкою.
Не читай під час їжі.
Бібліотекар: Ми всі сподіваємося, що діти, як і раніше будуть любити книжки, берегти їх,
Бібліотекар: Запам’ятайте ці правила друзі. А тепер, коли ви знаєте, як ставитися до книги,
прошу приготуватись до найурочистішого моменту сьогоднішнього свята. Зараз ви будете давати ОБІЦЯНКУ СПРАВЖНЬОГО ЧИТАЧА:
Буду я в школі вчитись читати,
Гарно писати і рахувати,
Буду в альбомі своїм малювати,
Твори писати, вірші вивчати.
Обіцяєте?
Діти: Обіцяємо!
Бібліотекар:
Книги й зошити любити,
Берегти, а не губити.
Акуратним завжди бути,
Щоб нічого не забути.
Діти: Обіцяємо!
Бібліотекар: А зараз я хочу вручити Вам посвідчення «Почесний читач»
і побажати вам бути активними читачами нашої бібліотеки.
І нехай книги стануть вашими друзями не тільки під час навчання, а й на все життя.
Якщо ви багато читатимете – станете освіченими, розумними.
Намагайтеся щодня прочитати хоча б одну сторінку з нової книги.
Людина, яка любить і вміє читати – щаслива, тому що поруч з нею завжди найкращий друг і порадник – книга. До побачення!
Виховна година
Тема: “ У світі казки чарівної”
Мета: Узагальнити знання народних казок; виховувати любов до народної творчості; пробуджувати бажання читати та знати більше казок;навчити дітей слухати, відповідати на питання; розвивати память,увагу,мислення.
Хід уроку
Слово вчителя.
Казка – це чарівна країна. Казок чимало є на світі. Казка- давній і мудрий порадник. Це вона дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність , справедливість.
Виступ дитини.
Увага!Увага!хлопчики й дівчатка,
До казки в гості вас запрошуєм, малята!
Ми маєм сповістити новину,
Що, як і ви, в далеку давнину,
Всі діти полюбляють казочки,
І слухають їх завжди залюбки.
Запрошуєм усіх дітей,
Запрошуєм усіх гостей
На зустріч з казкою
В чудовий день оцей!
Виступ дитини.
А чи знаєте ви ,друзі, звідки прийшла казка?
В ній живе народна мудрість, матусина ласка.
В ній звірята і пташата розуму навчають,
В ній завжди любов і дружба зло перемагають.
Вчитель.
З перших днів дитинства нас супроводжують казкові герої. Народні казки вам читали бабусі і мами. Давайте пригадаємо які казки називаються народними? ( відповіді 4 класу)Так звичайно, молодці. А скажіть мені діти,які ви знаєте казки? Так добре!!!!
Ой, до нас хтось стукає......Хто там?
(Зявляється лисичка)
(лисичка) Ой, а куди це я потрапила?
( вчитель) На виховну годину “ У світі казки чарівної”.
(лисичка) І що це ви тут робите?
( вчитель) Діти відповідають на питання про казки.
(лисичка) І що ж, знають вони казки?
( вчитель) Так .
(лисичка) А можна мені перевірити? Я буду зачитувати уривки казок, а ви будете відгадувати, яка це казка? Домовились?Тож розпочнемо?
1. Жили собі дід та баба, та такі убогі, що нічого вних не було. Ось одного разу дід і каже:
Бабусю! Піди у комору, назмітай у засіці борошна та спечи ...( Колобок).
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід рукавичку( Рукавичка)
Жили собі дід та баба .Поїхав дід на ярмарок та й купив собі козу.( коза –дереза)
В одного чоловіка був кіт,старий такий,що вже не здужав мишей ловити.От хазяїн його взяв і вивіз у ліс.Покинув його ,а сам поїхав додому. Сидить кіт,коли це підходить до нього Лисичка.( Пан Коцький)
(лисичка) Молодці!!Усе правильно відгадали! Але мені вже час у казку. До побачення! Щасти вам!
Виступ дитини.
Ще колись, давним-давно, люди не читали,
А казки із вуст в уста переповідали.
Бо народ наш український – мудрий і завзятий,
Бо з життя прийшли казки, і їх так багато!
До класу заходить поштар Пєчкін,у нього телеграми.
( Пєчкін) Добрий день Діти! Я приніс телеграми, але від кого вони не можу зрозуміти, адже замість підпису і зворотньої адреси тут написані загадки. Допоможете мені відгати їх?
Він звірят усіх лікує,
Від болячок їх рятує,
І зайчат і мавпенят,
Бегемотів і тигрят,
Вилікує він за мить
Все, що в звірів так болить.(Айболить)
2.Він злий чоловік.
Робить зло весь свій вік.
Сам худий,зігнутий,
Тільки кості торохтять,
Кажіть, дітки, як його звать?(Кощій)
3. Що за баба така-
В неї костяна нога,
Довгий ніс, великі вуха,
Вона ніколи ніколи не слуха.( Баба Яга)
( Пєчкін)Дякую,вам любі друзі!!!!!Допомогли мені......Ой, я ледве не забув!!!!!!!!!!Тут ще ж є для вас наказ!!!!!!!!!Прочитаю його враз!!!!!
НАКАЗ
Адміністрація школи наказує:
Учням 4-го класу:
Розпочати виставу лялькового театру за мотивами української народної казки “ Лисичка-кума”!!!
Учням 1 класу:
Бути уважними, приймати активну участь, в кінці вистави подякувати акторам бурхливими оплесками!!!!
МИ ПОЧИНАЄМО!!!!!
Сценарій вистави “ Лисичка-кума”
Казкар:
Схотілося лисичці медом поласувати. То все вона саме м'ясце їсть, а солоденького — то й ні.
Лисичка.
Піду до бджіл похазяйнувати.
Казкар:
Пішла на пасіку та так любесенько перед уліком сіла та лапку туди й засунула, щоб медку достать. А бджоли того й не злюбили — як шугнуть із вулика, як кинуться на лисичку!
(Бджоли-жу-жу-жу )Ех, як вона вдере тоді з пасіки!.. Утікає, тільки носом круте та на бджіл нарікає:
Лисичка.
Ой, божечку мій! Який же то мед солодкий, а які ж то бджоли гіркі!
Казкар:
Прибігла додому. Уся морда розпухла, лежить. Лежала, лежала, думала, думала, а меду таки хочеться.
Лисичка.
Піду, до ведмедя. Впросюся до його жити, у його меду багато. Ведмедику-братику, що я тобі казатиму?
Ведмідь.
У-у-у.
Лисичка.
Та не мурчи-бо так страшно, ведмедику-братику, а то я й злякаюся. Давай удвох жити, я тобі за господиню буду.
Ведмідь.
Ну,добре давай!
Казкар.
Ото й почали вдвох жити. Ведмідь піде на здобутки, принесе м'ясива, є і йому й лисичці. Так тій усе меду хочеться.
Лисичка.
Піди,ну піди, старий, на пасіку, принеси меду!
Казкар.
Нема що робити, приніс ведмідь і меду, аж два вулики припер.
Ведмідь.
Оце, так один виїмо, а другий на зиму заховаємо.
Казкар.
Їли, їли та за скільки там часу виїли ввесь мед. А той вулик на горище заховали. Ведмідь же терпить, а лисичці кортить.
Лисичка.
( звиртається до дітей)Ой як би його тим другим вуликом поласувати. Пішла б, так ведмідь зараз спитається, куди та чого.
Казкар.
От вона лежить та стук-стук хвостом об стіну(тук-тук)
Ведмідь.
Що то стука?
Лисичка.
Та то стукають, мене в куми просять.
Ведмідь.
Ну, то й піди, а я засну.
Казкар.
Пішла вона та зараз на горище та до другого вулика та й наїлася, скільки хотіла. Тоді вертається. Ведмідь прокинувся.
Ведмідь.
Ну, як же твого хрещеника звуть?
Лисичка.
Та Початочком.
Ведмідь.
Яке чудне ім'я!..
Лисичка.
От, яке піп дав... Чого там чудне!
Ведмідь.
Ну, гаразд.
Казкар.
Другого дня знов лежить та стук-стук хвостом об стіну.
Ведмідь .
Що то стука?
Лисичка.
Та то мене в куми кличуть.
Ведмідь.
Ну, то й піди, а я засну.
Казкар.
Пішла вона та знов до того вулика та вже так, що мало в ньому зісталося. Вертається додому. А тут і Ведмідь прокинувся.
Ведмідь.
Ну, як же твого хрещеника звуть?
Лисичка.
Та Серединкою.
Ведмідь.
Оце ж таки, які в твоїх хрещеників ім'я чудні!
Лисичка.
Що ти вигадуєш, старий? Де ж таки чудне, коли й свята Середа єсть.
Ведмідь.
А може.
Казкар.
Третього дня знову лежить та стук-стук хвостом об стіну.
Ведмідь.
Що воно все стука та й стука?
Лисичка.
Та то мене в куми кличуть.
Ведмідь .
Оце як тебе, стара, часто в куми кличуть!
Лисичка.
Е, старий, бо мене люди люблять.
Ведмідь.
Ну, то йди.
Казкар.
Пішла, увесь мед виїла, ще й вулик перекинула та й вилизала. Тоді прибігла, лягла та й лежить.
Ведмідь .
Ну, як же твого хрещеника звуть?
Лисичка.
Та як же там? Перекинь та й вилижи!
Ведмідь .
Оце ще, такого ім'я ще й на світі не було!
Лисичка.
Що ти там вигадуєш,? Хіба ти піп, що знаєш?
Ведмідь .
Ну, нехай буде й так.
Казкар.
Пройшов деякий час.
Ведмідь.
А треба б уже й медом поласувати!. Лисичко-сестричко, цети виїла!
Лисичка.
Ні, не я.
Ведмідь.
Ні, ти
Лисичка.
.А щоб я вчорашнього дня не діждала, коли я виїла!
Ведмідь .
А брешеш, лисичко, ти не хрещеників хрестила, то ж ти мед їла!
Казкар.
Та як накинувся на неї. А вона від нього та в ліс... Так і втекла.
Вчитель. Чи сподобалась вам вистава діти?
Дитина.
Казка- це чарівний світ,мудрості криниця,
Хай живе мільйони літ і не замулиться,
Хай навчає люд завжди,як по правді жити,
Щиру дружбу берегти, рідний край любити.
Вчитель. Діти наше заняття підходить до кінця. Ви вже знаєте ,як потрапити у казку.По-перше: читати. Під шелест сторінок ви опинетесь у казковому світі. По-друге: малювати. Коли ви малюєте казку, олівець і фарби її оживляють.
Лисичка.
Зустріч скінчилася наша, малята,
Веселих героїв ви взнали багато.
Але не сумуйте не будем прощатись.
Давайте частіше в казках зустрічатись
КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ НА ГРУДЕНЬ 2017 РОКУ
1 грудня 2017
• 300 років від дня народження Георгія (Григорія) Кониського (1717—1795), українського письменника, педагога, релігійного і громадсько-культурного діяча
• 80 років від дня народження Андрія Олександровичя Содомори (1937), українського перекладача, письменника, науковця
• 300 років від дня народження Георгія (Григорія) Кониського (1717—1795), українського письменника, педагога, релігійного і громадсько-культурного діяча
• 80 років від дня народження Андрія Олександровичя Содомори (1937), українського перекладача, письменника, науковця
2 грудня 2017
• 80 років від дня народження Петра Ільковича Осадчука (1937—2014), українського поета
• 80 років від дня народження Петра Ільковича Осадчука (1937—2014), українського поета
3 грудня 2017
• 295 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722—1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета
• 160 років від дня народження Джозефа Конрада (1857—1924), англійського письменника, критика
• 120 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897—1972), українського прозаїка
• 115 років від дня народження Іллі Ніссоновича Шпільмана (1902—1966), українського живописця
• 80 років від дня народження Володимира Івановича Міщенка (1937—2008), українського письменника
• 295 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722—1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета
• 160 років від дня народження Джозефа Конрада (1857—1924), англійського письменника, критика
• 120 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897—1972), українського прозаїка
• 115 років від дня народження Іллі Ніссоновича Шпільмана (1902—1966), українського живописця
• 80 років від дня народження Володимира Івановича Міщенка (1937—2008), українського письменника
6 грудня 2017
День Збройних Сил України. Відзначається, щорічно відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3528-ХІІ від 19.10.1993 р.
День Збройних Сил України. Відзначається, щорічно відповідно до Постанови Верховної Ради України № 3528-ХІІ від 19.10.1993 р.
7 грудня 2017
• 70 років від дня народження Енн Файн (1947), англійської дитячої письменниці
• 70 років від дня народження Енн Файн (1947), англійської дитячої письменниці
8 грудня 2017
• 190 років від дня народження Миколи Васильовича Гербеля (1827—1883), українського поета, перекладача, видавця і бібліографа
• 110 років від дня народження Антона Федоровича Хижняка (1907—1993), українського письменника
• 190 років від дня народження Миколи Васильовича Гербеля (1827—1883), українського поета, перекладача, видавця і бібліографа
• 110 років від дня народження Антона Федоровича Хижняка (1907—1993), українського письменника
9 грудня 2017
• 120 років від дня народження Бориса Тена (Миколи Васильовича Хомічевського) (1897—1983),українського поета, перекладача
• 95 років від дня народження Якова Несторовича Стецюка (1922—1980), українського письменника
• 120 років від дня народження Бориса Тена (Миколи Васильовича Хомічевського) (1897—1983),українського поета, перекладача
• 95 років від дня народження Якова Несторовича Стецюка (1922—1980), українського письменника
10 грудня 2017
День захисту прав людини. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН А / RES / 423 (V) від 04.12.1950 р.
День захисту прав людини. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН А / RES / 423 (V) від 04.12.1950 р.
• 195 років від дня народження Сезара Огюста Франка (1822—1890), французького композитора
13 грудня 2017
Святого апостола Андрія Первозванного
Святого апостола Андрія Первозванного
• 220 років від дня народження Генріха Гейне (1797—1856), німецького поета
• 140 років від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича (1877— 1921), українського композитора
• 80 років від дня народження Пауля Маара (1937), німецького дитячого письменника, драматурга, ілюстратора
• 140 років від дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича (1877— 1921), українського композитора
• 80 років від дня народження Пауля Маара (1937), німецького дитячого письменника, драматурга, ілюстратора
14 грудня 2017
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 945/2006 від 10.11.2006 р.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС.Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 945/2006 від 10.11.2006 р.
16 грудня 2017
• 100 років від дня народження Артура Кларка (1917—2008), англійського письменника
• 135 років від дня народження Золтана Кодая (1882—1967), угорського композитора
• 100 років від дня народження Артура Кларка (1917—2008), англійського письменника
• 135 років від дня народження Золтана Кодая (1882—1967), угорського композитора
17 грудня 2017
Великомучениці Варвари
Великомучениці Варвари
• 140 років від дня народження Данила Михайловича Щербаківського (1877— 1927), українського мистецтвознавця
18 грудня 2017
• 125 років від дня народження Миколи Гуровича Куліша (1892—1942), українського драматурга
• 125 років від дня народження Миколи Гуровича Куліша (1892—1942), українського драматурга
19 грудня 2017
Святителя Миколая Чудотворця (Миколи Зимового)
Святителя Миколая Чудотворця (Миколи Зимового)
• 125 років від дня народження Якова Самійловича Файнтуха (1892—1974), українського композитора
21 грудня 2017
• 100 років від дня народження Генріха Теодора Белля (1917-1985), німецького письменника
• 100 років від дня народження Генріха Теодора Белля (1917-1985), німецького письменника
22 грудня 2017
• 150 років від дня народження Аркадія Васильовича Верзилова (1867-1931), українського історика, краєзнавця, археолога
• 100 років від дня народження Григорія Давидовича Плоткіна (1917-1986), українського письменника
• 80 років від дня народження Едуарда Миколайовича Успенського (1937), російського поета, прозаїка
• 150 років від дня народження Аркадія Васильовича Верзилова (1867-1931), українського історика, краєзнавця, археолога
• 100 років від дня народження Григорія Давидовича Плоткіна (1917-1986), українського письменника
• 80 років від дня народження Едуарда Миколайовича Успенського (1937), російського поета, прозаїка
25 грудня 2017
Різдво по Католицькому обряду
Різдво по Католицькому обряду
• 110 років від дня народження Євгена Сергійовича Кравченка (1907—1975), українського прозаїка, драматурга
• 90 років від дня народження Олеся Павловича Бердника (1927—2003), українського письменника, філософа, громадського діяча
• 90 років від дня народження Олеся Павловича Бердника (1927—2003), українського письменника, філософа, громадського діяча
28 грудня 2017
• 95 років від дня народження Ганни Олексіївни Демченко (1922—1986), української поетеси, прозаїка
• 95 років від дня народження Ганни Олексіївни Демченко (1922—1986), української поетеси, прозаїка
29 грудня 2017
• 105 років від дня народження Веніаміна Юхимовича Росіна (1912—2000), українського прозаїка
• 105 років від дня народження Веніаміна Юхимовича Росіна (1912—2000), українського прозаїка
31 грудня 2017
• 145 років від дня народження Василя Григоровича Кричевського (1872— 1952), українського живописця, архітектора
• 140 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877—1938), українського прозаїка
• 125 років від дня народження Михайла Васильовича Семенка (1892—1937), українського поета
• 145 років від дня народження Василя Григоровича Кричевського (1872— 1952), українського живописця, архітектора
• 140 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877—1938), українського прозаїка
• 125 років від дня народження Михайла Васильовича Семенка (1892—1937), українського поета
Комментариев нет:
Отправить комментарий