день_народження_письменника

 

30 січня - день народження Всеволода Зіновійовича Нестайка - « Сонячного Письменника» усіх дітлахів багатьох поколінь України.

Книги В. Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу. За його творами знімалися фільми, що завоювали міжнародні нагороди. Всеволод Нестайко — лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка ( за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. А в 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. Х. Андесена, як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Більше про життя письменника ви можете дізнатися за посиланням

https://youtube.com/watch?v=Ih-YZA7GEiI&feature=share

Все реакции:

66

27 січня день народження Лью́їса Ке́рролла (1832 - 1898) р.

 

Його називають найзагадковішим письменником Англії. В особистості Керролла поєднувалося непоєднуване: математик і письменник, священик і фотограф, філософ і великий друг дітей. Ніхто з його сучасників не міг зрозуміти, чому цей дорослий чоловік у темній рясі священнослужителя скрізь носив із собою фотокамеру? Чому він так багато часу проводив із дітьми, брав участь у їхніх забавках, вигадував для них цікаві ігри й головоломки?..

Розмірковуючи про світ дітей і дорослих, про поняття «правильне» та «неправильне», свободу й обов’язок, письменник Льюїс Керрол створив казковий світ, де не було ніяких обмежень для вільного польоту фантазії.

Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» та «Аліса в Задзеркаллі».

Згадуємо, читаємо та насолоджуємося польотом фантазії видатного письменника разом з усією родиною.

За посиланням на вас чекає фільм про улюбленого письменника

https://youtube.com/watch?v=RxycNJTm6h8&feature=share

А ви знаєте, що 24 січня, в усьому світі відзначають Міжнародний день освіти?

 

Коли ж започаткували це свято?

Рішення офіційно затвердили 3 грудня 2018 року резолюцією Генасамблеї ООН. Щойнозапочатковане свято держави-члени проголосили особливо важливим для визнання безцінної ролі освіти на всіх рівнях, адже якісна та ґрунтовна освіта протягом всього життя допомагає людині вирішувати найскладніші питання.

Глобальна конференція з питань освіти, яка проходила у Брюсселі, продемонструвала політичну волю світу спрямовану на підтримку, насамперед, інклюзивної, якісної та повноцінно доступної освіти.

ООН підкреслює, що законне право на освіту має кожна людина, незалежно від віку та статі. Саме освіта забезпечує отримання необхідних життєвих навичок, міцну платформу під ногами для самореалізації та добробут у майбутньому.

Навчатися можна коли завгодно, час не має значення. Усі отримані навички і вміння допомагають нам активно брати участь у житті суспільства, реалізовувати себе і, водночас, покращувати цей світ. Ми стаємо сильними, коли володіємо знаннями.

Освіта – це покращення нашого життя і життя нашої чудової планети.

Тож давайте підкорювати нові вершини знань разом! А добірка книжок буде вам у нагоді.

 

Коли всі українці тримаються за руки, вони не піднімуть їх догори, аби здатися. Боремося всі. І сьогодні це стосується не тільки обох берегів Дніпра. Сьогодні соборність українців охоплює обидві півкулі Землі, у кожному куточку якої 24 лютого пролунало: я – українець.

Тільки сильні українці можуть стати єдиними. І тільки єдині українці можуть бути сильними. Українці в усьому світі.

З Днем Соборності!

день_народження_письменника

 

23 січня день народження Павла Григоровича Тичини - видатного поета, який майстерністю свого слова, виховував любов до природи у не одного покоління українських дітлахів.

Мабуть кожен дорослий українець пам’ятає такі дитячі твори як: «Хор лісових дзвіночків», «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», які наділені мелодійністю, любов’ю, співчуттям і захопленням, якими автор прагне виховати у дітей любов до природи. І ця любов передається від покоління до покоління. Тож читаємо улюблені з дитинства вірші разом із дітьми та ділимося враженнями.

Вірш "Хор лісових дзвіночків" своєрідний і за змістом, і за образністю, і за побудовою. Він створює в уяві дітей чарівну картину життя лісу. Передає красу природи яскравого, теплого, сонячного дня. Кожний рядок передає велику любов поета до природи, його захоплення нею.

Дружні синьоокі лісові дзвіночки співають прекрасну й радісну пісню весни. Так здається поетові. Який напружено вслухається в голоси рослинного царства лісу. Про що ж співають ці ніжні, мов з кольорового павутиння виткані, квіти? Вони славлять, зустрічаючи дзвоном, новий день, вони люблять сонце, світлу тінь, розкішні сни в затишному гаю. Зворушливо й ніжно звертаються вони у своїй пісні до хмар, які жене легкий вітерець, прохаючи: «Окропіте, нас нашелестіте...» А коли прилинуть хмари. По золотому полю ляже тінь і краплі жаданого освіжаючого дощу вмиють і дзвіночки, і жито. А жито, відчувши приємну вологу прохолоду усміхнеться, бо радітиме майбутньому врожаю.

Якщо ми будемо відчувати природу так, як відчував її Павло Тичина, то зможемо захистити наше довкілля від усіх екологічних негараздів.

За посиланнями ви можете ознайомитися з біографією П.Г. Тичини

та насолодитися його чудовою поезією

https://youtube.com/watch?v=gicAkKfts5g&feature=share

https://youtube.com/watch?v=z3OuIxn08DA&feature=share

https://youtube.com/watch?v=cVLI-54-nMU&feature=share

Письменники-ювіляри 2024 року

 

Едгар Аллан По — класик американської літератури, людина яскравого таланту та трагічної долі. Відомий насамперед як автор загадкових і «страшних» оповідань, вважається також засновником детективного жанру, а окремі його твори містять ознаки наукової фантастики, історій жахів та «фентезі». Він один з перших професійних письменників США, який жив винятково літературною працею, який знав славу й популярність, але якого не відразу зрозуміли й оцінили на батьківщині.

Літературна спадщина Едгара По налічує понад 140 творів. Велика частина праць - розповіді та вірші. З його творчістю були добре знайомі жителі Європи. Ще до його становлення в Америці європейці вже зачитувалися новітніми напрямками літератури, які були придумані автором. В основі сюжетів письменника лежать загадкові, містичні та незвичайні події, що перебувають поза межею звичайних життєвих досвідів, його цікавить тема смерті, її загадковість та принципова непізнаваність, а також скорботно-трагічні настрої, притаманні напряму романтизму. Незважаючи на те, що за життя По був більш відомим як літературний критик, у світовий літературний канон він увійшов саме як оспівувач загадкового, потойбічного, романтичного та трагічного.

день_народження_письменника

 

18 січня - день народження улюбленого письменника багатьох поколінь дітлахів усього світу - Алана Александра Мілна.

Відомий усім книжково-екранний ведмедик Вінні з’явився на світ в оповіданнях Алана Александра Мілна у далекому 1926-му році. На нього чекала слава і любов малюків та дорослих усього світу, але, обіч казкової, Вінні-Пух має ще й справжню, досить непересічну історію.

Насправді історія ведмедика Вінні розпочалася ще у 1914 році, коли армійський ветеринар, канадієць, лейтенант Гаррі Колборн вирушив з Вінніпеґу до Лондона, де базувався його полк. На залізничній станції в Онтаріо він побачив мале ведмежа, що продавалося за 20 доларів, і не встояв перед чарівністю звірятка. Ведмежа отримало ім’я Вінні (на честь рідного міста Колборна — Вінніпеґ) і попливло разом із новим господарем до Англії, де стало улюбленцем військових і талісманом полку.

Коли солдатам прийшов наказ дислокуватися у Франції, Колборн, задля безпеки, передав Вінні Лондонському зоопарку, де ведмежа швидко набуло статусу справжньої зірки. Чимало тогочасних англійських дітлахів, що побували в столичному зоопарку, називали своїх плюшевих ведмедиків саме Вінні, й серед них був і син Алана Мілна — Крістофер Робін.

Сьогодні Вінні-Пух — один із найвідоміших казкових персонажів усіх часів, а також справжній чемпіон компанії Дісней. Волт Дісней придбав права на екранізацію казки про Вінні у 1961 році, зробивши з жовтого ведмедика в червоній кофтинці справжній бренд, що процвітає і дотепер та навіть має власну зірку на Алеї слави. От вам і ведмедик набитий тирсою!

Якщо ви ще не читали цю надзвичайно цікаву, веселу та смішну історію про відомого ведмедика, то поринайте у пригоди казкового лісу разом з героями.

А за посиланням на вас чекає аудіоказка про улюбленого ведмедика

https://youtube.com/watch?v=eLOsOdd1MF4&feature=share

день_народження_письменника

 

Кожного року 12 січня ми згадуємо видатного письменника-казкаря Шарля Перро, автора дуже популярних і всесвітньо відомих казок — «Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Червона шапочка», «Синя Борода» та ін.

Народився Щарль Перро 12 січня 1628 року у багатодітній родині впливового французького держслужбовця П’єра Перро та родовитої аристократки Пакетт Ле Клерк. Шарль був сьомою дитиною в родині. Років з 6-ти хлопчик навчився від мами читати, а першу чарівну казку Шарль почув від своєї няні. Йому настільки сподобались чарівні казки, що він готовий був слухати їх знову і знову. Він навіть спробував разом зі старшими братами написати свою казку, яка називалася «Кохання лінійки та компаса». Здобувши освіту Шарль вивчав юриспруденцію. Працював на посаді придворного секретаря та був одним з розбудовників Французької Академії наук.

Написанню казок передувала робота над такими різножанровими творами, як «Стіни Трої або походження бурлеску» (1653), сатиричною поемою Вергілія, це до «Енеїди» Котляревськогого, а також оперним лібрето «Алкеста», створеним у співавторстві із Жаком Батістом Люллі. Водночас публікував літературно-критичні огляди на твори сучасників. І вже сягнувши поважного віку та відійшовши від державних справ Шарль Перро розпочинає роботу над адаптацією старовинних народних казок, осучаснючи їх та надаючи прикметного французького акценту. І, мабуть, це у нього вийшло якнайкраще, бо казки Шарля Перро підкорюють сердечка маленьких читачів вже багато поколінь.

Тож згадуємо, читаємо і перечитуємо казки Шарля Перро разом з усією родиною. А чудова добірка книжок вам у поміч!

За посиланням на вас чекають аудіоказки улюбленого казкаря

https://youtube.com/watch?v=TIelmdLHeq8&feature=share

https://youtube.com/watch?v=d1z6GOqy9kE&feature=share

Марія Примаченко - авторка химерних казкових тварин,

 

Марія Примаченко - авторка химерних казкових тварин, легендарна українська мисткиня. Лавреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Її називають представницею «наївного» мистецтва. Все життя вона прожила у рідному селі Болотня на Київщині. Майстриня не здобула середньої освіти через хворобу, закінчила чотири класи, але здобула художню освіту у Школі народних майстрів у Києві. Художниця створила власний мистецький стиль, якій увібрав у себе усі художні стилі ХХ століття, це і імпресіонізм, і неоромантизм, і експресіонізм. В основі її стилю лежать українські легенди, казки та оповідання.

Свій творчий шлях пані Марія почала з розпису власної хати. За життя створила понад 800 картин. У 27 років художниця отримала справжню популярність завдяки серії картин «Звірі з Болотні». Після цього її картини були на Міжнародних виставках в Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. У 1937 році на Всесвітній виставці в Парижі твори Марії Примаченко були відзначені золотою медаллю. За життя мисткині, протягом 30-80 років ХХ століття, відбулися близько 60 виставок картин, найвідоміші з яких – «Калиновий берег», «Галя і козак», «Літа молодії». Водночас художниця проілюструвала шість дитячих книжок.

Центром творчості Примаченко були фантастичні звірі, квіти та сюжети із життя селян. Художниця відтворила образи добра та зла (не всі її звірі – добряки), створила серію картин про Чорнобиль і навіть звернулася до американського президента Рейгана з проханням про мир. Нерідко та чи інша композиція народжувалася уві сні, а потім, вранці або вдень, була намальована на папері.

Кожну картину художниця підписувала, і ці промовки пояснювали суть роботи, який зміст вона вклала. «Вовчик. Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться» (1993 рік), «Атомна війна – будь проклята вона! Щоб люди не знали і горя не мали!» (1989 рік), «Видра гуляє у лісі» (1990 рік), «Дарую червоні маки людям, щоб землю святу любили і на ній робили» (1985 рік).

У 1988 році мисткиня отримала звання «Народного художника УРСР». Попри важку хворобу, через яку перебувала в лежачому стані, Марія Примаченко надалі малювала. Відійшла у вічний світ 18 серпня 1997 року, на 89-му році життя.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України 28 лютого російські війська знищили краєзнавчий музей в селищі Іванків Київської області, де зберігалися роботи Марії Примаченко. Однак майже всі твори врятували місцеві жителі.

Роботи Марії Приймаченко залишили свій слід навіть в сучасній історії. За одне продане її полотно на фронт купили 125 автівок. 2022 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Марію Приймаченко відзнакою «Національна легенда України».

Письменники-ювіляри 2024 року

 Класик української літератури Степан Васильченко – письменник-гуманіст, чудовий оповідач і художник слова. Його твори приперчені доброзичливим гумором, часто мають несподівані закінчення, стилістично вишукані й водночас прості. Про кого б не розповідав автор – дітей чи дорослих – вони про любов і доброту, матеріальну скруту й духовне багатство, високі поривання, про справжні чесноти людини...

Навчався майбутній письменник в Ічнянській початковій школі (1888—1893). Закінчив Коростишівську вчительську семінарію.

Літературний процес Васильченко почав 1910 року. Саме тоді з'явилися друком його оригінальні твори — «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та інші, пройняті любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.

Однією з провідних тем творчості Васильченка є життя народних учителів, яке було йому — педагогові за фахом і покликанням — особливо близьким. «Записки вчителя» (1898 — 1905) та інші щоденникові записи, куди Васильченко систематично «заносив свої учительські жалі та кривди», стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань «Вечеря», «З самого початку», «Божественна Галя», «Над Россю», «Гріх» та інших.

Проблема виховання нової людини значною мірою зумовила звернення Васильченка до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно пов'язаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Васильченку показати у своїх етюдах «Дощ», «Дома», «Волошки», «Петруня», оповіданнях «Роман», «Увечері», «Свекор», «Басурмен» цікавий, поетичний духовний світ дитини. Оптимізм Васильченка з особливою виразністю виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, — «Циганка».

На особливу увагу заслуговує задум Васильченка створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу —

«В бур'янах» (вийшла посмертно — 1938).

Все реакции: