Вершин творчості Степан Руданський досяг у галузі ліричної поезії, в якій звучать мотиви самотності й суму, та гумористичних співомовках і приказках. Його ліричні поезії в усній передачі ставали народними піснями, а дотепні гуморески – народними приповідками та анекдотами.
Літературна спадщина Степана Руданського складається із 3-х рукописних книжок: «Співомовки козака Руданського: Книжка перша з 1851 року по 1857», «Співомовки козака Вінка Руданського: Книжка друга, 1857, 1858, 1859» та «Співомовки Вінка Руданського, 1859–1860. Петрополь». За цими книжечками поет впорядкував 2 збірки, які так і не побачили світ за його життя.
Творчість автора значна за змістом і різноманітна за формою. У ній є балади, ліричні пісні, романси, віршові гуморески, байки та поеми історичного й алегоричного змісту, «український дивоспів» під назвою «Чумак», переклади із стародавніх епосів «Слово о полку Ігоревім», «Краледворський рукопис», «Іліада», «Батрахоміомахія».
Мотивами протесту проти самодержавно-кріпосницької системи та насаджуваної нею рабської моралі пронизаний один з кращих творів Руданського «Наука», який побудований у формі повчання матері і батька синові у час виряджання його в життєву дорогу. Поради ці різні, в них розкриваються два шляхи, якими може йти людина до свого щастя. Один - це шлях принижень, угодовства, схиляння перед сильними та багатими. Ним радить йти синові мати, яка знає всю жорстокість і несправедливість навколишнього світу. Інший шлях радить синові батько, який переконаний, що людина мусить здобувати своє щастя в житті чесною і наполегливою працею, бо тільки вона є основою для пізнання світу і основою моральності. Через розкриття глибокої непримиренності цих двох життєвих філософій поет іде до утвердження високих людських ідеалів моралі передової суспільності.
Справдилось сподівання поета, що його після смерті читатимуть мільйони його одномовців. Своєю творчістю Руданський заслужив «на найдорожчий у світі титул - титул народного поета».
Комментариев нет:
Отправить комментарий