«Він написав «Марусю»

 

Так казав Тарас Григорович про перший прозовий твір українською мовою - повість Г.Ф.Квітки-Основ‘яненка. Автор хотів показати красу солов‘їної та довести, що українською мовою можна написати серйозний, драматичний твір.

Написаний у 1832 році, а виданий 1834.

Байдужим читача «Маруся» точно не залишить. Мене трухнуло вже з першої сторінки, з цього:

«Нi, нема тут нiчого вiчного! Та й ми самi що? Сьогоднi жив, завтра — що бог дасть! От з тим ми хлопцями були — i вже вiн вмер, а з тим до школи укупi ходили — i той вмер, з тим парубкували — i той вмер; i сей, i той, i той, i сей, — усi повмирали.»

Кінцівка така, що ледь дочитала крізь сльози

Григорій Федорович майстерно описав звичаї (сватання, похорон), побут, розкішні описи вбрання

Що для мене пом‘якшило драму, так це ніжність, з якою автор описує схід сонця (весь уривок дуже довгий, тому лише шматочок тут):

«Соловейко стих бiля своєї самочки, щоб виспалась хорошенько, не жахаючись; вiтерець заснув, i гiлочки по садкам, дрiмаючи, ледве-ледве колишуться; тiльки й чути, що через греблю на лотоках водиця цiдиться i, мов хто нищечком казку каже, що так i дрiмається, а то усюди тихесенько... Аж ось — недовго: зiрочка покотилась... далi друга... третя — i поховались у синьому небi, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули... от вiд їх слiзоньок пала роса на землю. Канула її крапелька, зашелестiла у аерi — i прокинувся вiтерець та й поколихав тихенько гiлочки по садкам та по лiскам...»

Далі - «туманець, річенька, хмарочки, стеблинки, росочка» неймовірно ніжно, такий текст дуже приємно читати

НАГАДАЮ ТИМ, ХТО ЗАБУВ АБО НЕ ЗНАВ

 

Відкриваймо для себе СПРАВЖНЬОГО Шевченка

"Неосвічений кріпак, який не вчився навіть у звичайній школі. Змучений старий дідуган, у кудлатій шапці й кожусі". Такий образ Шевченка нав'язала нам 70-річна радянська пропаганда (мовляв, які символи -- така й нація).

Та кожен українець МУСИТЬ знати, ким був насправді наш Тарас Шевченко.

Він був АКАДЕМІКОМ Імператорської академії мистецтв у Петербурзі!

Створив понад 1300 картин, пейзажів і гравюр.

Був обдарованим скульптором.

Викладав живопис у Київському університеті.

Був успішним і затребуваним художником-портретистом.

Замовити в Шевченка портрет (свій чи членів родини) мали за честь відомі діячі культури, представники найвищої знаті, найшанованіші люди.

Елегантно і зі смаком одягався, але ніколи не соромився свого походження.

Зустрічався й товаришував з найвидатнішими людьми своєї епохи.

Харизматичний, ерудований, талановитий оповідач, любитель пожартувати, він був «зіркою» культурного товариства Петербурга та Києва.

Вільно володів іноземними - польською, французькою, німецькою, російською - мовами.

Smolyar Olga

Тарас Шевченко

7-15 серпня 1859 р.

Київ

Фотограф Гудовський

Міжнародний день шкільних бібліотек

 

Щорічно в четвертий понеділок жовтня відзначається — Міжнародний день шкільних бібліотек, важливе свято, яке привертає увагу всього суспільства до шкільних бібліотек та допомагає зрозуміти важливість книг у житті наших дітей.

Наші далекі предки цінували книги та освіту ще за часів Русі. Князь Володимир відкривав школи, де учні навчалися, переписуючи книги. В часи правління Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві з’явилася перша бібліотека.

В XI столітті серед інших шкіл вже існували так звані «школи книжного вчення».

Поява книгодрукування стала чинником великих змін в бібліотечній справі. Вже в 16 ст. з’явились великі книгосховища в Острозі і Львові. В 1630-х роках стала формуватися бібліотека Києво-Могилянської академії (засновник — митрополит Київський і Галицький Петро Могила)

В період незалежності України шкільні бібліотеки переживають непростий період реформування та вдосконалення разом із системою освіти в цілому. Перед ними стоїть завдання перетворитися не лише в справжні навчальні центри, а й в центри дозвілля, які максимально відповідають вимогам сучасності.

Вітаємо шкільних бібліотекарів та читачів з нашим святом!

Бажаємо, щоб в кожній школі була сучасна, багатофункціональна, затишна та комфортна бібліотека, яка стане улюбленим місцем читаючої шкільної родини.

Письменники_ювіляри2024

 

Український поет, прозаїк, сценарист та перекладач Петро Федорович Сингаївський видав понад двадцять збірок для дорослих і дітей. Він залишив значний слід в українській літературі, особливо завдяки своїм поетичним збіркам. Його часто називали поетом «земної краси», адже він вміло передавав у своїх віршах любов до природи, до рідної землі, людей та життя, здатність бачити прекрасне у звичайному. Сингаївський вміло поєднував у своїй творчості глибокі філософські роздуми з простими, але дуже виразними образами.

Петро Сингаївський народився 25 жовтня 1929 року в с. Шатрища Коростенського району Житомирської області у селянській сім’ї. Закінчив десятирічку у м. Коростень. Освіту здобув на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював редактором видавництва «Дніпро», старшим редактором сценарного відділу Київської студії художніх фільмів, завідувачем відділу нарису і публіцистики журналу «Райдуга».

Серед творчого доробку письменника особливе місце посідають твори для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. Поезії Петра Сингаївського зігріті доброю усмішкою, написані з теплотою та любов’ю до дітей. У збірках «Наш флот» (1957), «Сонце іде на урок» (1965), «Кораблі мого дитинства» (1969), «Зоряна доріжка» (1972), «Білі черевички у зими» (1974), «Плисоччина колиска» (1979) та інших він створює веселі образи тварин і птахів, розповідає про веселі пригоди дітей і втілює картини свого власного дитинства з легкістю та гумором.

Плисоччина колиска

https://xn--80aaukc.xn--j1amh/plisochina_koliska.html

Все навколо ніби в самоцвітах

https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE...

Все реакци

5

Красива та зворушлива історія кохання..

 

Бездоганно втілений історичний фон.

Абсолютно неймовірно прописані персонажі, у кожного з яких своя цікавинка.

Перед вдячним читачем Василя Шкляра постає Маруся (Саша Соколовська) - народжена для щастя, але повстала до боротьби за волю. Отаманша, 16-річна дівчина, кажуть, навіть відьма. Її брати полягли в боротьбі, тому іншого шляху немає. Навколо неї добірне козацтво і їх все більше і більше затягує ураганним вихором визвольних змагань проти декількох ворогів одночасно.

Здавалося, там, де вже все заволокло липким туманом безвиході, знаходиться нова стежка, що веде вперед!

Книжка дуже цікава! Неодмінно раджу до читання!

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКІ ВАРЕНИКИ

 

Вареник. Здавалося б, що може бути простіше і буденніше. Так ні. Виявляється, наш рідний український вареник має багато чого такого, що змушує пройнятися до нього повагою і ще більше полюбити. Наприклад:

1. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об’ємніший, аніж італійський равіолі.

2. У знаменитому творі М.Гоголя “Вій” оповідається про вареники діаметром 30-40 см, розміром з капелюх.

3. Єврейський поет Саул Черніхівський, який тривалий час жив в Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм поему та музичну ідилію “Вареники”.

4. Назва “вареники” – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями.

5. У наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.

6. Найпопулярнішими вважають вареники з картоплею, сиром, вишнею, чорницями та іншими ягодами. Та є у кулінарному доробку українських пращурів доволі дивні поєднання, як-то вареники з начинкою із папороті або редьки.

7. Вареник – чи не найпопулярніша страва української діаспори. Вареник навіть увіковічнили у камені у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається … офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже три тонни.

8. Єдиний в Україні пам`ятник варенику був встановлений у 2006 році у місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.

9. В Буковелі щороку традиційно проходить фестиваль вареників. А у 2013 році був побудований сніговий пам’ятник Варенику, який увійшов в «Книгу рекордів ТК «Буковель», як найбільший вареник в світі, виготовлений зі снігу.

10. Одного разу президент США Білл Клінтон, перебуваючи з візитом в Україні, спробував вареники з вишнею. Відомий гурман прийшов у невимовний захват й оголосив, що заносить вареники у свій список “Must Be Served”.

Тож пропонуємо вам негайно замісити вареничків, та прилити їх розтопленим сальцем зі шкварочками, та притрусити сирами з нашого “Натурфуду”! І нового научаймось, і свого не цураймось!

Все реакции:

687687

Зарубіжні письменники-ювіляри 2024 року

Віртуально-літературний альбом «Письменники-ювіляри 2024 року»

Українська писемність та мова

Зарубіжні книги-ювіляри 2024 року

Книги-ювіляри - 2024. Українська література. До міжнародного дня рідної ...

УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ - ЗАХИСНИКИ БАТЬКІВЩИНИ

ВГАДАЙ ФРАЗЕОЛОГІЗМ за ІЛЮСТРАЦІЄЮ | Прислів'я та приказки | Український...

У світі казки чарівної (вікторина)

Письменники_ювіляри2024

 

Зірка Мензатюк - сучасна українська письменниця, талановита журналістка та володарка низки престижних літературних премій. Творчість письменниці має яскраво виражений національний мотив, в своїх творах вона активно популяризує рідну мову та культуру.

Отримала освіту на факультеті журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Літературна біографія Зірки Мензатюк почалася в 1988 році. Письменниця покинула посаду журналістки-кореспондентки, щоби повністю зосередитися на художній творчості. Писати авторка почала ще в дитячі роки: з 11 років її вірші друкувалися на сторінках районних та обласних газет. Згодом казки, оповідання, нариси письменниці друкувалися в «Літературній Україні», дитячих журналах «Соняшник», «Барвінок» та інших.

У творчому доробку письменниці близько 30 книжок, а також багато окремих творів, що публікувалися у часописах та колективних збірках.

На думку авторки, «немає тем, які для дитини будуть недоступними чи заскладними для розуміння. Є складні форми їх подачі. Дитяча література повинна готувати малюка до майбутнього, до дорослого життя. І робити це просто й грайливо. Дитину треба навчити не лише читати та писати, а й будувати стосунки, долати труднощі та невдачі, вміти бути щасливою…».

Таємниця козацької шаблі

Гостросюжетна повість увійшла до шкільної програми за 5-й клас. Усе почалося з того, що в сімейства Руснаків з'явилася Машка — старенька, пошарпана, а все ж нічогенька машина. А далі один пришелепкуватий привид повідомив, що давня козацька реліквія може втрапити в погані руки... Шалені перегони, смертельні пастки, нові знайомства з класними й не дуже класними хлопцями, небезпечні, сповнені містики і захвату мандрівки стародавніми замками України у пошуках козацької шаблі...

Дике літо в Криму

Друга повість про дружбу київської школярки Наталочки з татарськими ровесниками, про літні канікули на кримському узбережжі. Оселившись у наметі на дикому березі моря, допитлива п'ятикласниця зіткнеться з несподіваними небезпеками й загадками, втраплятиме у моторошні пастки. Та найбільшою таємницею стане коштовний срібний пояс, схований 1944 року, коли татарів насильно вивозили з рідного Криму. Однак Наталочка та її нові друзі ще не знають, що цю реліквію розшукують не тільки вони...

Відчайдушні вершники

Це продовження гостросюжетних повістей «Таємниця козацької шаблі» та «Дике літо в Криму». Сім‘я Руснаків мандрує Подніпров‘ям, де натрапляє на історичний Чорний шлях, опиняється в нічному Чорному лісі та на березі Чорного озера, наймістичнішого з українських озер. Омріяний спокійний відпочинок перетворився на цілий каскад пригод і дивних витівок, коли виявилося, що новому знайомому Наталочки потрібно врятувати його незвичайного друга. Втручання головної героїні лише ускладнять ситуацію, а витівки принесуть геть неочікуваний результат…

Ангел Золоте Волосся

Чи може в сучасному світі статися диво? Таке, щоб минулися усі Галині нещастя: погані стосунки з учителькою та однокласниками, те, що в неї не “круті” батьки, а головне — хвороба братика, через яку життя перетворилося на геть нестерпне. І що для цього потрібно зробити Галі? На дівчинку чекає багато пригод, цікавих і часом небезпечних, мандрівка в далеку давнину, де Галя побачить княжий Київ, дізнається секрети старовинного мистецтва, а заодно й захопливу історію одного з найзнаменитіших шедеврів Київської Русі — геніального творіння Алимпія Іконописця. А ще в неї з’явиться незвичайний друг — Ангел Золоте Волосся. Він допоможе Галі здобути одне з найважливіших людських умінь — уміння бути щасливою.

Київські казки

На сторінках збірки дивовижний легендарний Київ відкриє маленькому читачеві таємничий світ історії та традицій. У сюжетний віночок вплетено світ природи — бузкові кущі, квітучі каштани, а також історичні місця — річку Либідь, Змієві вали, гори Хоревицю, Щекавицю, Старокиївську, Андріївський узвіз. Авторка запрошує вирушити у подорож часом та простором, тримаючи путівну нитку.

Як я руйнувала імперію

Перша українська повість для підлітків про останні роки радянської імперії. Як жили радянські люди? Як ганялися за дефіцитними товарами? Кого боялися? І чого прагнули? Герої повісті – підлітки, що дружать, сваряться, хуліганять, часом навіть вдаються до чарів, а при тому опиняються в вирі суспільних змін. Читач зрозуміє, чому були неминучими й наступні потрясіння, що їх зазнала Україна. Чому розвалився Радянський Союз? І – найголовніше - хто його розвалив?

Арніка

У горах Карпат на полонині Цапул росла маленька арніка. Навколо стояли тисячі різних трав і тисячі квітів, вони лепетали під вітром і слухали казки про Чугайстра. І тільки маленька арніка цілі дні дивилася на сонце і хотіла бути схожою бодай на один його промінець. Та одного разу вона побачила маленьку дівчину, яка плакала, тому що її мама тяжко захворіла і вилікувати її могла лише жива вода. Арніка пожаліла дівчинку і вирішила сама піти на пошуки живої води.

Вікторина до Дня української писемності та мови

 

1. Хто вважається автором першої писемної пам’ятки української мови?

• А) Тарас Шевченко

• Б) Нестор Літописець

• В) Іван Франко

• Г) Григорій Сковорода

Відповідь: Б) Нестор Літописець

2. Яка літера в українському алфавіті є останньою?

• А) Ю

• Б) Я

• В) Ь

• Г) Щ

Відповідь: Б) Я

3. Яку назву має день, що присвячений українській писемності та мові?

• А) День Конституції

• Б) День писемності та мови

• В) День незалежності

• Г) День знань

Відповідь: Б) День писемності та мови

4. Хто є автором “Енеїди”, першого літературного твору, написаного українською мовою?

• А) Тарас Шевченко

• Б) Іван Котляревський

• В) Григорій Сковорода

• Г) Леся Українка

Відповідь: Б) Іван Котляревський

5. Скільки літер у сучасному українському алфавіті?

• А) 26

• Б) 28

• В) 32

• Г) 33

Відповідь: Г) 33

6. Яка з цих мов найближча до української за лексичним складом?

• А) Російська

• Б) Польська

• В) Білоруська

• Г) Чеська

Відповідь: В) Білоруська

7. Хто є автором вірша “Заповіт”?

• А) Іван Франко

• Б) Тарас Шевченко

• В) Леся Українка

• Г) Михайло Коцюбинський

Відповідь: Б) Тарас Шевченко

8. Яке слово є символом початку українського алфавіту?

• А) Мати

• Б) Батько

• В) Азбука

• Г) Абетка

Відповідь: Г) Абетка

9. Який твір української літератури називають «перлиною українського бароко»?

• А) “Слово о полку Ігоревім”

• Б) “Енеїда”

• В) “Великий льох”

• Г) “Театр” Григорія Сковороди

Відповідь: Г) “Театр” Григорія Сковороди

10. У якому столітті було написано “Повість минулих літ”?

• А) X ст.

• Б) XI ст.

• В) XII ст.

• Г) XIII ст.

Відповідь: Б) XI