У середині 1930-х український поет Нік Бажан був під прицілом НКВС: справа, обшуки, очікування нічного стуку. Арешт здався неминучим. Аж доки Сталін не звернув увагу на переклад «Витязя у тигровій шкурі» Шота Руставелі й власноруч не додав прізвище Бажана до списку нагороджених орденом Леніна. Так поет уникнув тюрми, але його творчість різко «перебудували» під офіційну лінію.
Минуло двадцять років — і під час «відлиги» Бажан уже в президії Спілки письменників порушив питання реабілітації репресованих авторів. Той самий чоловік, якого система ледь не зламала, домагався повернення імен — Бобинського, Епіка, Куліша, Влизька та інших — бодай посмертно.
Футурист, перекладач, енциклопедист, високопосадовець — його біографія не вкладається в прості оцінки. Бажан — це про складний вибір в тоталітарній системі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий