Вічна пам’ять всім загиблим у Другій світовій війні.

 

28 жовтня кожного року Україна відзначає День визволення від фашистських загарбників. Річниця була офіційно затверджена Указом Президента Ющенка у 2009 році. Цей пам’ятний день присвячений історичним подіям, які відбувалися під час Другої світової війни. На українській території пройшли вирішальні битви. 28 жовтня 1944 р. землі нашої країни були повністю звільнені від фашистських загарбників.

Американський історик Тімоті Снайдер відніс територію України до так званих «кривавих земель», а українці стали одним з найбільш постраждалих народів – під час Другої світової війни - загинуло понад 9 мільйонів українців.

Цей день встановлений з метою гідного вшанування подвигу українського народу та його внеску у перемогу у Другій світовій війні. Десятки років світ казав: «Ніколи знову». Проте російська імперія, залякуючи весь світ, наголошувала: «можем павтаріть». І повторили: підло напавши на Україну, прикриваючись брехливою пропагандою.

Люди, які дітьми пережили лихоліття і всі жахіття війни, переживають ще гірше пекло знову. Бо все, що приносить росія - це смерть, біль і страждання.

Для нас, поряд із вшануванням подвигу українського народу у Другій світовій війні, «Ніколи знову» означає- більше зброї, потужніші санкції, об‘єднаний світ проти зла, яке несе росія. Українці ніколи не забудуть весь біль та горе, які пережили за останні роки і місяці, а майбутні покоління українців вкладатимуть у слова «Ніколи знову» подвійний сенс. Ми переможемо рашистську нечисть, як було переможено нацизм у Другій світовій війні.

Вічна пам’ять всім загиблим у Другій світовій війні.

Світла пам’ять всім загиблим в українській війні за нашу свободу та незалежність.

До Дня української мови та писемності

 

(Унікальний алфавітний вірш, кожен рядочок якого має власного автора, створений в результаті конкурсу у групі Всеукраїнська поетична родина за ідеєю Оксана Мох у 2022 р. Опублікований у 1 випуску альманаху "СНІП: сучасна новелістика і поезя")

ВОЄННА ОСІНЬ

А знаєш, осене, ракети креслять небо,

Болить давно йому ця графіка кривава.

Війна справляє сатанинську чорну требу,

Гарцює ворог, та не меркне наша слава.

Ґрунти зігріє після бою лист багряний.

Дощами, осене, змивай болючі сльози!

Етер жовтневий ще мовчить. Напевне, рано...

Єдиноправедні лиш Бог дає прогнози.

Жоржини цвіт — неначе сонця теплі сходи,

Запалить іскру до життя у душах вільних.

Ич, не здається! А квітує всім на подив

І до проміння щиро тягнеться в обійми!

Їдкого диму гіркоту розносить вітер,

Йому також війна пече у міжребер'ї.

Колись літав собі закоханий по світу,

Лишень тепер сумний гуляє по алеї.

Майбутнє знову сперечається з минулим,

О де ж ви, Янголи, невже усі поснули? —

Пульсує правда ще у битві неозорій!

Руйнуй же, осене, ординські, хижі плани,

Сирен виття гаси туманами густими!

Тремтливим листям хай ворожа зграя стане

У зацукрованім тріумфові на зиму!

Форсуй, чаклунко, якнайшвидшу перемогу,

Хорали в пам’яті людській карбуй уміло!

Цвістиме жовто-золотавим епілогом

Час віри, мужності, незламності та сили!

Штормів незмірено припало нашій долі,

Щемливо душу рве на шмаття кожна рана...

ЗлетятЬ кайдани многолітньої неволі,

Юрба загарбницька і голова тирана!

Яріє серце! Україні слава й шана!

Вітаємо з Міжнародним днем шкільних бібліотек!

 

Шкільна бібліотека — це портал до знань, осередок мудрості та безпечний простір для розвитку, а бібліотекарі — справжні провідники у світі інформації. Завдяки вашій щоденній праці, учні навчаються критичному мисленню, любові до читання та повазі до знань.

Нехай Ваша бібліотека завжди залишається яскравим маяком на шляху до освіти та саморозвитку.

Зі святом! Читайте, пізнавайте, надихайтеся!

З Днем української писемності та мови!

 

Дорогі українці та українки!

Вітаю вас зі святом, що єднає серця навколо найціннішого — рідної мови.

Нехай українське слово звучить гордо, щиро й натхненно — у піснях, молитвах, книжках і щоденних розмовах.

Нехай воно буде джерелом сили, краси та незламності.

Плекайте його, як калину біля хати, як найцінніший скарб — з любов’ю, турботою і гордістю.

Хай кожне слово буде зерном добра, а кожна думка — квіткою правди. Кожен день — новою сторінкою в книзі нашої гідності.

Зі святом, рідна мовна родино!

27 жовтня - День української писемності та мови!

 

27 жовтня - День української писемності та мови! Українська мова – одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Вона походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від давньоруської мови, що розділилася на українську, білоруську та російську мови. Формуватися українська мова почала ще у VI столітті, цей процес тривав до XVI століття. Отож твердження наших ненависних сусідів про єдиний народ хибне. Незважаючи на тортури та заборону російської імперії наша мова вистояла і піднялася, обʼєднавши весь багатонаціональний український народ у боротьбі за свободу і незалежність. Зараз наша мова - це найвища форма патріотизму, вона репрезентує наш народ у світі, є ореолом нації та етнічним кордоном!

Говорімо українською! Наша мова це - наша зброя! Леся Українка говорила: «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію». Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація.»

Тож цінуймо нашу мову, захищаймо наш генетичний код! Говорімо українською! Єднаймося і наближаймо нашу Перемогу!

Більше цікавих фактів про українську мову, а ще вікторина та інтелектуальна гра «Знавець української мови» за посиланням

https://youtube.com/watch?v=nqReOxAjuWg&si=GSGGJo6JLzegDHfz

https://youtube.com/watch?v=VRP3OlZoHLw&si=QjnokFEO3wrXiK3_

https://youtube.com/watch?v=FSv-P-DejB8&si=ozejIfQvLqLdcadv

Скарбничка вчителя НУШ

 

26 жовтня- День гарбуза

Гарбуз — це ягода, що на 90% складається з води, а також має їстівні листя і квіти. Він є цінним джерелом вітамінів (зокрема, бета-каротину) та мінералів, а в давнину використовувався в сватаннях як символ відмови. Гарбузи можуть плавати завдяки повітряним камерам у шкірці.

Гарбуз існує на планеті приблизно 5000 років.

Традицію робити ліхтарики з гарбузів привезли у США ірландці, які вирізали ліхтарики з брукви до щорічного свята Самайн. Але з часом вони виявили, що стінки гарбуза значно м’якші і вирізати їх простіше.

Гарбуз настільки невибагливий у догляді, що його можна вирощувати в будь-якій точці світу, крім Антарктики.

Гарбузові квіти можна їсти. Існує безліч рецептів фарширування гарбузових квітів та приготування їх у клярі.

Найменший гарбуз може важити менше кілограма, а найбільший сягати 250 кілограмів.

Індіанці колись смажили скибочки гарбуза на багатті, а зі смужок в’яленого гарбуза робили килимки.

Гарбузи низькокалорійні і багаті клітковиною. Якщо ви на дієті, то гарбуз – ідеальний продукт для вашого раціону, оскільки його м’якоть, до того ж, багата на вітаміни А і В, білок, залізо і калій.

Користь гарбуза для людини полягає у високому вмісті вітамів А і Е, які допомагають зберегти молодість. Тож достатньо регулярно вживати в їжу гарбуз, щоб уникнути передчасних ознак старіння.

М’якоть гарбуза прикладають для полегшення болю при опіках, а насіння використовують як протиглистний засіб. До речі, поживна цінність насіння гарбуза зростає з його старінням. В давнину вважали, що сік гарбуза – найкращий засіб від веснянок і укусів змії.

Крім традиційних помаранчевих, зелених і жовтих бувають сині та білі гарбузи.

Гарбуз – герой безлічі рекордів. Приміром, у США був випечений найбільший пиріг з гарбуза – діаметром 152 см. Випікався цей гігантський пиріг понад 6 годин.

Без гарбуза не обходився стародавній український звичай сватання. Якщо наречений не був любим та бажаним, йому вручали «гарбуз» і він, принижений і посоромлений, вирушав додому.

Цікавий факт, що гарбуз — чемпіон серед овочів за вмістом заліза, тому його сміливо можна вживати тим, хто страждає на анемію.

Гарбуз – чудовий гарнір для страв зі свинини, баранини та іншого жирного м’яса, оскільки завдяки вітаміну Т допомагає засвоювати організму важку їжу..

В давнину гарбузовий сік вживали на ніч. Це заспокоювало після важкого трудового дня і діяло як природній снодійний засіб.

Гарбуз використовується не лише в кулінарії і медицині. Народні майстри виготовляють з нього посуд та різні інструменти

Цікаво, як ви сприймаєте постать Бажана і його творчість?

 

У середині 1930-х український поет Нік Бажан був під прицілом НКВС: справа, обшуки, очікування нічного стуку. Арешт здався неминучим. Аж доки Сталін не звернув увагу на переклад «Витязя у тигровій шкурі» Шота Руставелі й власноруч не додав прізвище Бажана до списку нагороджених орденом Леніна. Так поет уникнув тюрми, але його творчість різко «перебудували» під офіційну лінію.

Минуло двадцять років — і під час «відлиги» Бажан уже в президії Спілки письменників порушив питання реабілітації репресованих авторів. Той самий чоловік, якого система ледь не зламала, домагався повернення імен — Бобинського, Епіка, Куліша, Влизька та інших — бодай посмертно.

Футурист, перекладач, енциклопедист, високопосадовець — його біографія не вкладається в прості оцінки. Бажан — це про складний вибір в тоталітарній системі.

Тренуймо вимову!

 

Скоромовки читаємо повільно, чітко артикулюючи кожен звук. Вчимося також слухати себе і помічати помилки. Також можна записувати себе на диктофон.

• Бабин біб зацвів у дощ, буде бабі біб у борщ.

• У лісі журавлик щипав собі щавлик.

• Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

• Лежить п’ять п’ятаків, на кожному п’ятаку ще по п’ятаку.

• Дідусь Опанас купив ананас. Приходьте до нас, почастуємо вас.

• Зі сметаною в обід дерунів об’ївся дід.

• Жовтий жук купив жилет, джемпер, джинси та жакет.

• Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.

• Хитру сороку спіймати — морока, а на сОрок сорОк — сОрок морОк.

• З’їв Слава сало, та сала було мало.

сучасні_дитячі_письменники

  20 жовтня день народження Отфріда Пройслера (1923—2013 роки життя) - німецького письменника, автора відомих дитячих творів про відьом, русалок та привидів.

Батьки майбутнього письменника були вчителями та мали чималеньку бібліотеку, в якій хлопчик проводив багато часу. А ще маленький Отфрід любив мандрувати з батьком, який збирав легенди Їзерських гір в Чехії. Він любив слухати розповіді про відьом, русалок та привидів. Це і вплинуло на майбутню творчість письменника.

Безтурботне дитинство Пройслера закінчилося з початком Другої світової війни. А потім війна, радянський полон і концтабір.

У 1949 році Пройслер повернувся на Батьківщину та став працювати вчителем. Щоб інколи розважати дітей розказував історії на основі спогадів дитинства. Діти обожнювали такі розповіді. Тож перший творчий успіх письменнику принесла казка «Маленький Водяний» у 1956 році. Цього ж року за цей твір Пройслер отримав приз за найкращий дебют у Німецькій премії за дитячі книги. Наступного року вийшла книга «Маленька Баба-Яга» про добру відьму, яку не бояться діти. Але справжню популярність автору подарувала казкова повість «Крабат, або Легенди старої мельниці», створеної на основі легенд західних слов’ян.

Отфрід Пройслер став володарем декількох десятків премій та нагород. За мотивами його дитячих творів було поставлено багато вистав і знято декілька фільмів, а його казкові повісті і досі захоплюють маленьких читачів усього світу!

Якщо ви ще боїтеся відьом та привидів, то вам варто прочитати книжки Отфріда Пройслера.

письменники_ювіляри2025

 

Борис Олійник. Він і громадянин, і поет, і автор інтимної лірики, і романтик рідного краю. Визначні риси його творчості – громадський неспокій, патріотизм, турбота про долю рідного народу. Колись він сформулював своє життєве і мистецьке кредо: «Писати, як живеш, а жити, як пишеш».

Автор понад 40 книг, віршів, есе, статей. Свій перший вірш опублікував 1948 року, коли навчався у п'ятому класі, а перша збірка ліричних віршів про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом під назвою «Б'ють у крицю ковалі» вийшла друком у 1962 році. Найвідомішими збірками вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).

Борис Олійник – майстер пристрасної публіцистичної лірики і глибоко інтимних ліричних поезій, роздумливих віршованих оповідань, віршів-притч, легенд тощо.

А ще у його творчому доробку – понад півсотні пісень у співавторстві з найвідомішими композиторами країни. Й досі вони звучать звідусіль як пісенна класика – зразок найвишуканішого і наймелодійнішого слова.

Значну частину своєї творчості поет присвятив темі матері. Її щемливий і ніжний образ – уособлення всього доброго й чесного в житті, сповнений щирої синівської любові та вдячності, близький усім читачам й нікого не залишає байдужим. https://www.youtube.com/watch?v=O8_SP65hzNM

Відгук на роман Марії Матіос «Солодка Даруся»

 

Роман Марії Матіос «Солодка Даруся» — це глибока сповідь про людську душу, зранену війною, бідністю та несправедливістю. У творі відкривається доля звичайних людей, які живуть у маленькому гірському селі, але на їхніх плечах лежить тягар цілої епохи. У центрі історії — Даруся, тиха, майже німа героїня, у чиєму мовчанні — біль цілого народу.

Письменниця майстерно показує, як великі історичні катаклізми проходять крізь долі простих українців. У творі відчувається жахлива правда про те, що більшість нещасть не прийшли ззовні, а народилися від одного ворога — того, хто віками зневажав українське, нищив мову, волю, віру. Саме його нащадки й сьогодні несуть ту ж саму темну силу.

Особливо промовистим є епізод, коли Вaсилина говорить:

«Міську любий, бо, як надумaю, що нас усіх тут чекає, то й камінь би заплакав. Ти подивися на оцю голоднечу, що забралася в наш край! Скажи мені, Міську срібний, що вони нам можуть зробити доброго і що можуть дати доброго, коли самі мало не голими сраками світять?!»

У цих словах — гіркий народний розум, розпач і тверезість. Це не злоба, а усвідомлення реальності: чужинці, зокрема німці, не були джерелом найбільшого лиха. Матіос показує, що навіть серед ворогів є місце для співчуття й людяності — і що справжній ворог нашого народу має інше обличчя, інший акцент і давню звичку топтати чуже.

«Солодка Даруся» — це не просто історія однієї дівчини. Це історія нашої землі, що крізь біль і приниження зберегла душу. Це твір про те, що правда болить, але вона очищає, а народ, який не забуває свого минулого, — непереможний.

ЩО ДЛЯ МЕНЕ ЗНАЧИТЬ УКРАЇНА?

 

ЩО ДЛЯ МЕНЕ ЗНАЧИТЬ УКРАЇНА?

А що для мене значить Україна?

Це рідний дім, це батьківська земля!

Історія та мова солов’їна,

Яка до нас лунає звіддаля.

Це літописці, козаки, гетьмани,

Зойк кріпаків на панському дворі,

Їх боротьба і дзвін тяжких кайданів,

Чумацький шлях від ранку до зорі.

Це дзвін козацьких шабель за свободу,

Це гайдамацький посвист, їхній дух!

Це боротьба незламного народу,

Та звільнення від гніту та недуг.

А що для мене значить Україна?

Це наша в ній історія, життя!

Це найцінніша рідна Батьківщина,

Щасливе для дитини майбуття.

Це древній Київ, це Дніпро широкий,

Бурхливі води, гори та степи.

Це ліс густий, вечірній його спокій,

Це жовте поле, зв’язане в снопи.

Це синє небо, запашне колосся,

Ромашки білі, волошковий цвіт.

Стрічки, які вплітаємо в волосся —

Це наш із вами неповторний світ.

Це вишиванка, мамина молитва,

Це камуфляж на втомлених бійцях,

Це прапори прострелені у битвах,

Дитячі очі, де панує страх.

Оце і є для мене Україна!

Це ми і наші діти та батьки,

Це ті на сході всі міста в руїнах,

Але незламні люди навіки.

Будь вільною назавжди, Україно!

До тебе нас ведуть усі стежки.

Бо в нашім серці ти живеш єдина,

Ти з нами нероздільна навіки.

Автор: Ольга Киця

Всесвітній день хліба

 

З ініціативи Міжнародного об’єднання пекарів і кондитерів у 2006 році календарі багатьох країн світу збагатились ще на одну визначну подію – Всесвітній день хліба. Відтоді її відзначають щорічно 16 жовтня.

Борошняний виріб, який багато народів світу вважають головною їжею, має довгу історію. Понад 5 тис. р. тому перша хлібина не була схожа на сучасну, стародавні єгиптяни готували її у вигляді каші із зерен злаків. Пізніше почали випікати на гарячому камінні хлібні паляниці із грубо змеленого зерна. Вже в III тисячолітті до н. е. випікали 3 десятки сортів хліба. До європейських народів рецепт приготування борошняного продукту потрапив із Греції та Римської імперії.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ХЛІБ

* До появи дерев’яних тарілок їжу викладали на шматки хліба.

* У давнину біла випічка була доступна вищим прошаркам суспільства, у раціоні бідних зустрічався тільки сірий та чорний хліб.

* У січні 1996 р. мексиканські пекарі спекли борошняного рекордсмена, довжина якого була 9,2 км.

* Найшвидше випекли булочку в США. Її спекли за 8 хв 13 сек.

* До Книги рекордів Гіннеса потрапив український коровай діаметром у 1,6 м, вагою 1,5 ц та висотою 65 см.

Побачити красу українського короваю та дізнатися ще більше про хліб та хлібобулочні вироби, а ще пограти в інтерактивну гру «Знайомі незнайомці» можна за посиланням

https://youtube.com/watch?v=1ulVBrbIgfU&feature=shared

https://youtube.com/watch?v=T9wKRqfIIlQ&feature=shared