Сьогодні виповнюється 130 років з дня народження видатного українського письменника, режисера та драматурга Миколи Куліша.
Микола Куліш — один з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини минулого століття.
Розквіт його творчої активності припав на 20-ті – початок 30-х років – період відродження, розвитку та трагедії України.
Микола Гурович Куліш народився 18 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині.
Змалку мусив багато працювати. Родина бідувала.
П’ятирічним Миколка вже подався на власний хліб — був пастушком, доглядав молодших дітей.
У вісім років пішов у народну школу, вчився старанно і охоче.
Односельці навіть зібрали кошти, щоб Микола міг навчатися в училищі в Олешках (нині Цюрюпинськ).
Олешківське училище так і не закінчив – його відрахували. Як згодом згадував сам письменник: «за организацию кружков молодежи и непочтение к начальству». Втім, це не завадило йому вступити до Олешківської прогімназії, яку він теж не закінчив. Щоправда, цього разу навчальний заклад закрили.
Зі своєю майбутньою дружиною Микола Куліш познайомився на квартирі свого гімназійного приятеля Всеволода Невелля. Обраницею письменника стала Антоніна Невелль.
Коли Миколі Кулішеві було 22 роки, він надіслав документи до Одеського університету на історико-філологічний факультет. Його зарахували на перший курс. Однак навчатися Миколі Кулішу довелося в іншому навчальному закладі – Одеській школі прапорщиків, адже почалася Перша світова війна.
Військову службу ніс у Смоленську, потрапив на передову. Пізнав усі складнощі фронтового життя – отримав поранення, контузію.
Новий період у житті Миколи Куліша почався після повернення з фронту 1918 року. Він кілька разів потрапляв за грати через більшовицькі погляди, а 1919 року сформував Дніпровський селянський полк, походи якого відтворив у своєму романі «Вершники» Юрій Яновський, а сам Микола Куліш став прототипом головного героя Данила Чабана.
Полк брав участь у боях проти денікінців. За гетьманського правління Павла Скоропадського Миколу Куліша було ув'язнено на 5 місяців.
Після повернення Червоної Армії в Україну, він стає начальником штабу групи військ Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів.
Першими творчими спробами Миколи Куліша були вірші.
Потім настала черга оповідань для дітей. Він, автор українського букваря «Первинка» і книги для читання в початковій школі, щиро перейнявся дитячою тематикою.
Але, як свідчили сучасники, несподівано для самого себе по–справжньому виявив свій талант у драматургії.
«Ніколи не думав, що вийду на літературну арену з п’єсою», — писав він своєму шкільному товаришеві Івану Дніпровському.
В листі мовилося про драму «97» (1924).
Попри цензурування, постановка твору засвідчила появу в українській драматургії самобутнього таланту...
Успіх першої п’єси «97» прислужився Кулішу: 1925–го його викликали до Харкова (тодішньої столиці України), де він повністю присвятив себе літературній творчості.
У Харкові Микола Куліш займався активною громадською діяльністю, 1926 року очолив літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), редагував її журнал, журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок».
З талановитим режисером Лесем Курбасом створив новий український театр.
Після 1933-го Микола Куліш починає розчаровуватися у революційних ідеях. Проти нього розгортають ідеологічну кампанію, а п'єси «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната» називають ворожими комуністичному режиму.
На першому всесоюзному з'їзді радянських письменників 1934 року Миколу Куліша оголосили буржуазно-націоналістичним драматургом.
У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН.
Під час судового процесу по «Справі боротьбистів» у березні 1935 р. Куліш був засуджений до 10 років таборів.
На Соловках утримувався у суворій ізоляції.
Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 року Миколу Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія.
Історична довідка
У списку розстріляних у Сандармосі З листопада 1937 року – «в ознаменование 20-летия Великого Октября – під номером 177 був Микола Куліш, а під номером 178 – Лесь Курбас. Два геніальні побратими з українського «Розстріляного Відродження», яких не роз’єднала ця остання куля – одна на двох…
Тоді було розстріляно 1111 осіб. Місце вбивства українських класиків було виявлено лише 1997 року
Комментариев нет:
Отправить комментарий