Ткачук Галина

 

Ткачук Галина - молода сучасна українська дитяча письменниця, літературознавиця, викладачка. Твори письменниці цікаві, захопливі, сучасні, і користуються великим попитом серед дітей.

Авторка повістей для дітей «Вікно до собаки» (2011), «Вечірні крамниці вулиці Волоської» (2014), «Білка Квасоля та Опівнічний Пожирака» (2019), книжок-картинок для читачів-початківців («Великодній пікнік», «Гойдалка під кленом», «Синя коробка», «Зелена білка», «Моя найтихіша книжка»), збірки оповідань «Тринадцять історій у темряві» та пізнавальних книжок «Школознавство» і «Книжка про сміття» (у співавторстві із авторами-підлітками).

До вашої уваги анотація.

«Книжка про сміття»

Зелений слиз, яким стікають заголовки цієї книжки, викликає огиду. Це свідомий прийом. Дітям, до яких звертається «Книжка про сміття», потрібно уявити проблему наочно, скажімо, у вигляді бридкої слизоти зі смітника. Дуже не хотілося б вступити в таку «зелень» черевиком, але доведеться. У близькому майбутньому, нагадує книжка висновки науковців, наша планета обернеться на суцільне й непридатне до життя сміттєзвалище. Уже зараз усі українські смітники в сумі розрослися до площі Івано-Франківська.

«Книжка про сміття» – це делікатний, але дієвий вступ в тему екосвідомого життя.

Щоб зробити його таким, Галина використовує три стратегічні ходи.

По-перше, вона залучає команду співаторів-дітей, які діляться своїм щоденним досвідом, міркуваннями та направду цінними візіями. Відтак уся розповідь – це не монолітний наратив Дорослого Автора, який прийшов повчати Нерозумних Дітиськ про Правильний Спосіб Життя, а полілог, що спирається на реальний щоденний досвід українських дітей. І завдяки цьому – викликає довіру.

По-друге, книжка не відлякує сухою теорією та абстрагованими фактами. Усі питання тут розглянуто максимально практично. За допомогою цікавих квестів читачам пропонують поміркувати, скільки саме сміття вони продукують щодня, наводять їм дієві практики екосвідомого життя та мотивують позитивними досвідами боротьби зі сміттям інших українців.

По-третє, Ткачук застосовує важку артилерію – свій неперевершений гумор, встояти проти якого неможливо. І стається диво – книжку, яка торкається теми екологічної катастрофи, читати не просто дуже приємно, а ще й весело.

«Близько 22 % населення (а це майже чверть країни) робить зі своїм сміттям щось загадкове. Мені дуже хочеться вірити, що ці люди перетворюють свої побутові відходи на золото, бурштин і біткоїни. Втім, пам’ятаєте, скільки у нас стихійних сміттєзвалищ? Тож усе, або майже все не вивезене комунальними службами сміття мандрує саме туди».

Утім чи не найголовніша перевага цієї книжки – це інтегрованість в український контекст. Нам важливо не просто читати про загрозу сміття, але читати про це дотично до нашого щоденного досвіду. Як маркують різні види упаковування в Україні, які способи перероблення сміття нам доступні, як боротися з типовим «свинським» поводженням деяких наших співгромадян і як їх переконати діяти навпаки? Це та цінна інформація і досвід, яких не дасть жодне перекладне видання. Вона -

допомагає дітям зрозуміти суть і глобальні масштаби «сміттєвої» проблеми.

Систематизує безмір інформації в дуже просту й логічну схему.

Показує, як можна жити еко-свідомо.

Пропонує не нудні квести та флешмоби, близькі цільовій аудиторії.

Дає цінні посилання на ключові сайти та блоги з теми.

Надихає долучитися до мудрих людей, які дбають про нашу планету.

І, - якнайкраще підходить для сімейного читання.

Турбуймося про наше майбутнє разом із дітьми!