25 листопада – 185 років від дня народження Івана Нечуя-Левицького (1838–1918), українського письменника, етнографа, фольклориста, перекладача, педагога.
Іван Семенович Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози, високоосвічений перекладач та критик, духовно багата особистість, що добре розумілася та захоплювалася мистецтвом, пропагандист української національної ідеї та національної літератури.
Він першим розширив межі української літератури до «нормативів» літератури світової, і саме йому українські письменники ХХ століття завдячують літературною мовою – більшість із них писала саме мовою Нечуя. Панас Мирний писав: «Слава великому артисту рідного слова, що з простої речі виробив таку дзвінку та співучу мову, немовби то великий музика на чудовій скрипці грає і своєю грою вражає душу і серце».
За півстоліття творчої діяльності він написав понад п'ятдесят творів: романів, повістей, оповідань, п'єс, казок, нарисів, гуморесок, публіцистичних, літературно-критичних і мовознавчих праць.
Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання трагічного з комічним зробили твори автора справжніми перлинами української прози.
Кращі твори письменника увійшли в золотий фонд класичної спадщини української і світової літератури.
Цього року відзначають ювілеї його повісті:
• 145 років від часу видання соціально-побутової повісті «Микола Джеря», яка присвячена Миколі Лисенку. Твір було написано у 1876 році та видано в 1878 році. Повість оповідає про поневіряння кріпака Миколи Джері, який, виступаючи проти несправедливості, тікає зі свого села, покинувши родину, та скитається усе життя.
• 145 років від часу написання реалістичної соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я́» (1878) та вперше надрукованої 1879 року у львівському журналі «Правда». За словами Івана Франка, повість «Кайдашева сім’я» належить до «найкращих оздоб українського письменства». Герої повісті: Кайдаш, його дружиною Маруся та два їхніх сина Карп і Лаврін відображені у переламний момент існування сім'ї, коли дорослішають діти, обирають собі пари і починається інше життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий