29 листопада - 245 років від дня народження Григорія Квітки-Основ’яненка (1778-1843), українського письменника, драматурга, засновника одного з перших українських театрів
Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко увійшов в історію української літератури як засновник і перший класик художньої прози та жанру соціально-побутової комедії, талановитий драматург. Твори письменника відіграли помітну роль у розвитку української мови.
Найвідоміші його твори: «Шельменко-волосний писар» (1829), «Маруся» (1832), «Пан Халявський» (1839), «Сердешна Оксана» (1841), «Козир-дівка»(1838), «Ганнуся» (1839), «Конотопська відьма» (1833), «Сватання на Гончарівці» (1835), «Шельменко-денщик». (1838). П'єси «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» досі не сходять зі сцен українських театрів, незмінно користуються популярністю.
Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме та близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів. Повісті й оповідання Квітки-Основ'яненка написані, як жива розповідь, яка ведеться від імені «людини з народу», навченого досвідом старожила Гришка Основ'яненка, що проживає в одному з харківських передмість. Образ народного оповідача дав письменникові можливість бачити й оцінювати події з точки зору звичайного сільського мешканця, вплітати в нитку сюжету фольклорні матеріали, що тільки підвищувало художню виразність творів, їх правдивість.
Квітка-Основ'яненко має почесне ім'я «батька української прози». Його творчість справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий