тижденьчитання2023

 

Згідно зі стратегією розвитку читання на період до 2032 року "Читання як життєва стратегія" з 4 до 10 грудня 2023 року Український інститут книги проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку акцію "Національний тиждень читання".

Мета цієї акції - консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду.

Її цьогорічне гасло - "Бути своїми".

Письменники-ювіляри 2023 року

 

29 листопада - 245 років від дня народження Григорія Квітки-Основ’яненка (1778-1843), українського письменника, драматурга, засновника одного з перших українських театрів

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко увійшов в історію української літератури як засновник і перший класик художньої прози та жанру соціально-побутової комедії, талановитий драматург. Твори письменника відіграли помітну роль у розвитку української мови.

Найвідоміші його твори: «Шельменко-волосний писар» (1829), «Маруся» (1832), «Пан Халявський» (1839), «Сердешна Оксана» (1841), «Козир-дівка»(1838), «Ганнуся» (1839), «Конотопська відьма» (1833), «Сватання на Гончарівці» (1835), «Шельменко-денщик». (1838). П'єси «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» досі не сходять зі сцен українських театрів, незмінно користуються популярністю.

Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме та близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів. Повісті й оповідання Квітки-Основ'яненка написані, як жива розповідь, яка ведеться від імені «людини з народу», навченого досвідом старожила Гришка Основ'яненка, що проживає в одному з харківських передмість. Образ народного оповідача дав письменникові можливість бачити й оцінювати події з точки зору звичайного сільського мешканця, вплітати в нитку сюжету фольклорні матеріали, що тільки підвищувало художню виразність творів, їх правдивість.

Квітка-Основ'яненко має почесне ім'я «батька української прози». Його творчість справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи.

28 листопада день народження Сашка Дерманського

 

28 листопада день народження Сашка Дерманського — сучасного дитячого письменника України, поета, викладача, літературного редактора, сценариста, члена Національної спілки письменників України, який видав 41 книжку, 6 аудіокниг та 2 інтерактивні-книжки для дітей.

Майбутній письменник пробував писати вірші ще у школі, а професійно займатися літературою Дерманський почав практично відразу після університету. У 2001 році він опублікував свої перші вірші для дітей, а в 2004 році світ побачила перша призова книга повість-казка «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська». Ця книга і підкорила серця маленьких читачів України, і з того часу діти з нетерпінням чекають кожну нову книжку. Твори Сашка Дерманського рекомендовано міністерством освіти України для читання в молодшій («Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Бабуся оголошує війну», «Корова часу», «Царство Яблукарство», «Танок чугайстра») та середній школі («Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»). До оновленої шкільної програми також увійшли повість «Маляка — принцеса Драконії», збірка казок «Казки дракона Омелька», збірка віршів «Бигимоти — не медмеді». Багато робіт автора відзначені популярними українськими літературними преміями, серед яких «Коронація слова», «Золотий лелека» і «Книга року». А до списку номінантів на міжнародну Премію пам'яті Астрід Ліндґрен 2023 року від України номіновано Сашка Дерманського. Пишаємося і радіємо!

Вітаємо улюбленого письменника з днем народження! Зичимо усіляких гараздів, творчого натхнення та багато цікавих книжок!

А якщо ви ще не знайомі з творчістю Сашка Дерманського, саме для вас добірка чудових книжок автора.

11

Серед письменників кінця ХІХ–початку ХХ століття одне з перших місць належить Ользі Юліанівні Кобилянській.

Серед письменників кінця ХІХ–початку ХХ століття одне з перших місць належить Ользі Юліанівні Кобилянській. У її творчому доробку 8 повістей та романів, 43 новели та оповідання, низка статей та доповідей.

Майбутня українська письменниця спочатку писала вірші, оповідання та прозові замальовки виключно німецькою мовою. В оточенні Ольги Кобилянської були відомі на той час лідери феміністичного руху Наталя Кобринська, Августа Кохановська та Софія Окуневська. Під їх впливом Ольга почала писати українською та долучилася до руху за права жінок.

Письменниця стала першою в історії української літератури авторкою, яка відобразила образ української жінки абсолютно по-новому: це була не забита, пригноблена селянка, а інтелігентка, жінка, яка прагне до знань, до освіти, яка виступає за рівноправність у суспільстві між жінками та чоловіками. Та й сама письменниця говорила, що її заслуга в тому, що вона змогла привернути увагу читачів «до справжніх Марусь, Ганнусь і Катрусь, які повинні стати жінками європейського характеру». Особливо яскраво такі жіночі персонажі виписані у творах «Ніоба», «Царівна», «Аристократка», «Людина».

1896 року був опублікований її твір «Царівна». Саме ця повість засвідчила непересічний талант авторки та провістила нове ім’я в історії української літератури. Завдяки цій повісті з творчістю Ольги Кобилянської познайомилася Леся Українка. Згодом їх творчі стосунки переросли у дружбу.

1894 року надрукувала в журналі «Зоря» повість «Людина» з присвятою Наталі Кобринській – відомій у Галичині письменниці й громадській діячці. Це перший твір в українській літературі, в якому втілена ідея фемінізму.

Упродовж наступних років Кобилянська видає ще 10 повістей, серед яких перлина української прози «Земля» (1902). Повість є справжньою соціально-психологічною драмою, у якій авторка майстерно змалювала різні характери. Герої її твору стали уособленням або чеснот або деградації. У повісті показано, як злидні ламають людей, як одні проходять випробування на чистоту сумління, інші ж — ні. А наскрізний мотив братовбивства у творі спонукає до глибоких роздумів над сенсом людського життя та праці, над моральністю людини. Цим твором письменниця поклала початок символізму як течії модернізму в українській літературі.

Цього року відзначає ювілей поетична повість письменниці «В неділю рано зілля копала» (1908) - 115 років від часу створення. Твір написаний за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до роздумів про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки, про їхній вплив не тільки на власне життя, а й близьких. Повість співзвучна новітнім неоромантичним пошукам в літературі початку ХХ століття, і поряд із «Лісовою піснею» Лесі Українки, «Тінями забутих предків» Михайла Коцюбинського є визначним надбанням української літератури.

Все реакции:

2323

Візуальна розповідь про Голодомор 1932-1933 років

 

Щороку в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Як розповісти школярам про цю жахливу сторінку життя українського народу в доступній формі?

Добірка корисних інфографік

https://naurok.com.ua/.../vizualna-rozpovid-pro-golodomor...

#Голодомор

Письменники-ювіляри 2023 року

 

25 листопада – 185 років від дня народження Івана Нечуя-Левицького (1838–1918), українського письменника, етнографа, фольклориста, перекладача, педагога.

Іван Семенович Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози, високоосвічений перекладач та критик, духовно багата особистість, що добре розумілася та захоплювалася мистецтвом, пропагандист української національної ідеї та національної літератури.

Він першим розширив межі української літератури до «нормативів» літератури світової, і саме йому українські письменники ХХ століття завдячують літературною мовою – більшість із них писала саме мовою Нечуя. Панас Мирний писав: «Слава великому артисту рідного слова, що з простої речі виробив таку дзвінку та співучу мову, немовби то великий музика на чудовій скрипці грає і своєю грою вражає душу і серце».

За півстоліття творчої діяльності він написав понад п'ятдесят творів: романів, повістей, оповідань, п'єс, казок, нарисів, гуморесок, публіцистичних, літературно-критичних і мовознавчих праць.

Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання трагічного з комічним зробили твори автора справжніми перлинами української прози.

Кращі твори письменника увійшли в золотий фонд класичної спадщини української і світової літератури.

Цього року відзначають ювілеї його повісті:

• 145 років від часу видання соціально-побутової повісті «Микола Джеря», яка присвячена Миколі Лисенку. Твір було написано у 1876 році та видано в 1878 році. Повість оповідає про поневіряння кріпака Миколи Джері, який, виступаючи проти несправедливості, тікає зі свого села, покинувши родину, та скитається усе життя.

• 145 років від часу написання реалістичної соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я́» (1878) та вперше надрукованої 1879 року у львівському журналі «Правда». За словами Івана Франка, повість «Кайдашева сім’я» належить до «найкращих оздоб українського письменства». Герої повісті: Кайдаш, його дружиною Маруся та два їхніх сина Карп і Лаврін відображені у переламний момент існування сім'ї, коли дорослішають діти, обирають собі пари і починається інше життя.

Україна - країна Гідності та Свободи.

 

21 листопада в в Україні - День Гідності та Свободи. Сьогодні ми згадуємо події наших революцій і вшановуємо пам'ять героїв, які віддали життя за вільне майбутнє України.

День Гідності та Свободи нагадує українцям про переломні сторінки в нашій історії. Впродовж віків український народ виборює свою волю, принципи та традиції. Українці ніколи не змиряться з несправедливістю і приниженням люлської гідності.

20 листопада відзначають Всесвітній день дитини!

 

Це свято, споріднене із Днем захисту дітей, який святкують у червні, але має свої особливості та історію.

Всесвітній день дитини святкують у різних країнах щорічно 20 листопада.

Цю дату було визначено в 1954 році Генеральною Асамблеєю ООН. Всесвітній день дитини спочатку запровадили як день світового братерства і дружби дітей усіх народів і націй. Метою було забезпечення добробуту дітей усього світу. Передбачали, що таке свято зміцнить міжнародні зв'язки і створить прихильне всесвітнє суспільство, в якому представники всіх націй почуватимуться рівноправно.

Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини.

Всесвітній день дитини відзначається як день світового братерства і взаєморозуміння дітей, день підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі.

Метою проведення цього дня є захист прав дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до дітей у всьому світі, укріплення та розширення діяльності ООН в інтересах дітей, підтримки діяльності Дитячого фонду ООН.

Будь-яке свято для дітей - це радість.

А якщо з тобою святкує вся планета? Це круто в сім мільярдів разів!

Вітаємо вас, з цим чудовим святом!

Нехай щасливими будуть усі діти на світі!

За посиланням можна дізнатися більше про права дитини, а ще, з нагоди свята, можна влаштувати чудове сімейне дозвілля: почитати гарну книжку, вивчити вірш, або зробити разом святкову поробку.

Майстер-клас вже чекає за посиланням

https://youtube.com/watch?v=S6XUaGuaJ90&feature=shared

https://www.youtube.com/watch?v=nrYIMRmprdo&feature=share

Сельма Лаґерлеф

 

Сельма Лаґерлеф - шведська письменниця, авторка художніх, історичних і краєзнавчих книг. Перша жінка-письменниця, відзначена у 1909 році Нобелівською премією з літератури.

Найвідоміший її роман — «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми».

Хлопчик Нільс, за свою нечемність перетворений на карлика, мандрує Швецією з табуном диких гусей. Пролітаючи повз великі міста й мальовничі хутори, переживаючи різні пригоди, зблизька спостерігаючи життя дикої природи, він навчається бережливого ставлення до всього, що його оточує. А історія жертовної дружби Нільса з гусаком Мортеном і дикими гусьми не залишить байдужим нікого. Ця книжка задумувалася як захопливий посібник з географії Швеції для учнів початкової школи. Майстерно переплітаючи казку із реальністю, фольклорні сюжети із авторською вигадкою, Сельма Лаґерлеф створила шедевр, яким уже понад 100 років зачитуються діти й дорослі не лише у Швеції, а й у всьому світі. А у світлі сучасних екологічних проблем ця історія стає як ніколи актуальною.

Вифлеємська ніч

Так захопливо у зимове надвечір′я, коли світ готується до Різдва Христового, відкрити книжку і поринути у давні-предавні часи, у чарівну Вифлеємську ніч, коли Божа зоря сповістила світ про народження Спасителя людства. Різдвяні легенди знаменитої дитячої письменниці Сельми Лагерлеф подарують можливість вирушити разом із мудрецями до Вифлеємської печери, дізнатися, що напророкувала імператорові Августові віщунка Сибілла, як бджілки та лілії врятували Немовля від меча римського воїна… А найголовніше - допоможуть відкрити своє серце для новонародженого Христа.

Сага про маєток

У романі «Сага про маєток» йдеться передусім про кохання спадкоємця занепалого помістя й простої дівчини. Це почуття розвивається в них обох упродовж усієї оповіді, яка відзначається крутими поворотами сюжету, достовірністю в описі реалій Швеції ХІХ століття, вишуканою поетичністю й глибокою психологічністю

16 листопада Міжнародний день толерантності!

 

16 листопада Міжнародний день толерантності! Цей день був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно.

«Толерантність — це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також — особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах». Сучасному світові потрібно більше книжок, які б виховували дітей терпимими та доброзичливими до «інакшості».

Усі ми різні, але кожен має право бути щасливим!» - і це має знати кожна людина. Один із ключових інструментів побудови безбар'єрного майбутнього України - це дитяча освіта. Ми зможемо уникнути великої кількості протиріч у майбутньому, якщо нове покоління буде з дитинства сприймати як норму відмінності людей, рівний підхід до всіх суспільних груп та інші принципи безбар'єрності.

Сьогодні ми хочемо поговорити про сучасну літературу, яка піднімає теми безбар'єрності та допоможе батькам сформувати у дітей коректне ставлення до різноманіття.

До вашої уваги добірка сучасних дитячих книжок, що розповідають про принципи безбар'єрності:

"Ріки і дороги", Марк Лівін

Ця книга розповідає про хлопчика з синдромом Аспергера, який втікає в ліс, щоб розібратися в собі, світі, відносинах. Книга буде цікава та корисна як сім'ям, в яких є люди з розладами аутичного спектру, так і людям, які хочуть більше дізнатися про дітей з РАС і зрозуміти їхнє мислення.

До речі, на даний момент це єдина українська книга, яка потрапила в IBBY - список видатних книг для дітей з інвалідністю.

Серія "Живи та вчись"

Це серія невеликих книг, написаних від імені дітей з різними вадами та захворюваннями, що знижують якість життя: дислексією, порушеннями слуху, синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю, аутизмом тощо.

У кожній книзі розповідається про проблеми, з якими стикаються такі діти, їх спосіб життя, повсякденні справи і турботи. Книжки розраховані на вік читачів від 6 років.

"Рік у місті", Катажина Богуцька, переклад Ольга Горб

Книга-віммельбух з 12-ти великих розгорток, кожна з яких представляє собою один місяць року та розповідає, що в цей час роблять його жителі. На сторінках показано величезну кількість сцен і ситуацій, з якими стикаються мешканці міста. Вони ходять в гості, відвідують ресторани, магазини, торгові центри, лікарні, гуляють, спілкуються.

Важливо, що показане місто повністю відповідає принципам безбар'єрності: в ньому є зручні пандуси, люди з інвалідністю, люди різного віку, статі та національності вільно пересуваються вулицями. Тут проходять пікети та акції, а професії та спосіб життя не залежать від віку та статі.

Ця книга дає можливість пояснити принципи безбар'єрності та різноманіття дітям починаючи від 2-3 років.

“У мого брата аутизм”, Дженніфер Мур-Маллінос

Аутизм є однією з найпоширеніших і складних для розуміння форм ментальних особливостей у дітей. Тому в суспільстві є запит на книги, які пояснюють його зрозумілими для дітей словами та виразами. У книзі "У мого брата аутизм" розповідь ведеться від імені хлопчика, який соромиться свого брата з аутизмом, але з часом знаходить сили та мудрість, щоб прийняти його таким, яким він є.

Книга розрахована на дітей 5-8 років і допоможе їм навчитися приймати особливості інших людей.

«Тридцять перший меридіан», Євгенія Пірог

"Пригодницька історія, у якій юні дослідники знайдуть для себе корисну інформацію, романтики зможуть пофантазувати над відносинами головних героїв, а ті, хто ще бояться зробити перший крок назустріч мрії, побачать, що навіть інвалідний візок не є перешкодою для мандрівок та неймовірних звершень. Адже головне – зрозуміти себе у цьому світі. Світі, куди ми приходимо різними, та можемо порозумітися через спільну, природню жагу до життя у пошуках сенсів власного талану." - так написано в анотації цієї книги.

Але це більше, ніж просто пригодницька або мотиваційна книга. Вона присвячена Дмитру Ружевичу, який став засновником першої приватної публічної бібліотеки та наймолодшим бібліотекарем України, незважаючи на важку форму спінальної м'язової атрофії. Він багато читав і активно листувався з однолітками з усієї України, і багато хто з них присилали йому книги. Ці книги стали основою бібліотеки. Потім до ініціативи підключилися громадські діячі, письменники та активісти. Дмитро пішов із життя у 2018 році у віці 15 років. Але його бібліотека продовжує працювати та розвиватися.

Відстежуючи зміни в дитячій та підлітковій літературі чітко спостерігається зміна суспільної парадигми. Замість жалю та співчуття формується культура ставлення до всіх оточуючих як до рівних. Важливо розуміти, що йдеться не про швидкий ефект, він буде довготривалим, але нові покоління знатимуть про рівність та різноманіття значно більше.

За посиланням на вас чекають найкращі мультики про толерантність

https://www.empatia.pro/8-multfilmiv-yaki-navchaut-dytynu...

https://youtube.com/watch?v=T4vx8e5b3OY&feature=sh