(27 січня 1839 р. - 17 січня 1884 р. життя) - український етнолог, фольклорист, поет, автор слів Гімну України. Народився на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї. Ще змалку Павло починає захоплюватися географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення 2-ї Київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету.
У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т. Шевченком та М. Костомаровим. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша.
1861 року Чубинський все ж захищає в Петербурзі дисертацію і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства.
Повернувшись в Україну, впродовж 1861-1862 років пише українські статті для журналу «Основи».
У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об'єдналися в Громаду, серед перших членів якої були Павло Чубинський, Володимир Антонович, Павло Житецький, Тадей Рильський та ін. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося слідство. Тієї ж осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу.
Згадаємо Великого українця Павла Чубинського, який навіки залишив своє ім‘я в історії визволення України від російського поневолення.
За посиланням можна дізнатися більше про життя автора Гімну України Павла Чубинського 
Комментариев нет:
Отправить комментарий