день_народження_письменника

 

Кожного року 12 січня ми згадуємо видатного письменника-казкаря Шарля Перро, автора дуже популярних і всесвітньо відомих казок — «Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Червона шапочка», «Синя Борода» та ін.

Народився Щарль Перро 12 січня 1628 року у багатодітній родині впливового французького держслужбовця П’єра Перро та родовитої аристократки Пакетт Ле Клерк. Шарль був сьомою дитиною в родині. Років з 6-ти хлопчик навчився від мами читати, а першу чарівну казку Шарль почув від своєї няні. Йому настільки сподобались чарівні казки, що він готовий був слухати їх знову і знову. Він навіть спробував разом зі старшими братами написати свою казку, яка називалася «Кохання лінійки та компаса». Здобувши освіту Шарль вивчав юриспруденцію. Працював на посаді придворного секретаря та був одним з розбудовників Французької Академії наук.

Написанню казок передувала робота над такими різножанровими творами, як «Стіни Трої або походження бурлеску» (1653), сатиричною поемою Вергілія, це до «Енеїди» Котляревськогого, а також оперним лібрето «Алкеста», створеним у співавторстві із Жаком Батістом Люллі. Водночас публікував літературно-критичні огляди на твори сучасників. І вже сягнувши поважного віку та відійшовши від державних справ Шарль Перро розпочинає роботу над адаптацією старовинних народних казок, осучаснючи їх та надаючи прикметного французького акценту. І, мабуть, це у нього вийшло якнайкраще, бо казки Шарля Перро підкорюють сердечка маленьких читачів вже багато поколінь.

Тож згадуємо, читаємо і перечитуємо казки Шарля Перро разом з усією родиною. А чудова добірка книжок вам у поміч!

За посиланням на вас чекають аудіоказки улюбленого казкаря

https://youtube.com/watch?v=TIelmdLHeq8&feature=share

https://youtube.com/watch?v=d1z6GOqy9kE&feature=share

Марія Примаченко - авторка химерних казкових тварин,

 

Марія Примаченко - авторка химерних казкових тварин, легендарна українська мисткиня. Лавреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Її називають представницею «наївного» мистецтва. Все життя вона прожила у рідному селі Болотня на Київщині. Майстриня не здобула середньої освіти через хворобу, закінчила чотири класи, але здобула художню освіту у Школі народних майстрів у Києві. Художниця створила власний мистецький стиль, якій увібрав у себе усі художні стилі ХХ століття, це і імпресіонізм, і неоромантизм, і експресіонізм. В основі її стилю лежать українські легенди, казки та оповідання.

Свій творчий шлях пані Марія почала з розпису власної хати. За життя створила понад 800 картин. У 27 років художниця отримала справжню популярність завдяки серії картин «Звірі з Болотні». Після цього її картини були на Міжнародних виставках в Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. У 1937 році на Всесвітній виставці в Парижі твори Марії Примаченко були відзначені золотою медаллю. За життя мисткині, протягом 30-80 років ХХ століття, відбулися близько 60 виставок картин, найвідоміші з яких – «Калиновий берег», «Галя і козак», «Літа молодії». Водночас художниця проілюструвала шість дитячих книжок.

Центром творчості Примаченко були фантастичні звірі, квіти та сюжети із життя селян. Художниця відтворила образи добра та зла (не всі її звірі – добряки), створила серію картин про Чорнобиль і навіть звернулася до американського президента Рейгана з проханням про мир. Нерідко та чи інша композиція народжувалася уві сні, а потім, вранці або вдень, була намальована на папері.

Кожну картину художниця підписувала, і ці промовки пояснювали суть роботи, який зміст вона вклала. «Вовчик. Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться» (1993 рік), «Атомна війна – будь проклята вона! Щоб люди не знали і горя не мали!» (1989 рік), «Видра гуляє у лісі» (1990 рік), «Дарую червоні маки людям, щоб землю святу любили і на ній робили» (1985 рік).

У 1988 році мисткиня отримала звання «Народного художника УРСР». Попри важку хворобу, через яку перебувала в лежачому стані, Марія Примаченко надалі малювала. Відійшла у вічний світ 18 серпня 1997 року, на 89-му році життя.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України 28 лютого російські війська знищили краєзнавчий музей в селищі Іванків Київської області, де зберігалися роботи Марії Примаченко. Однак майже всі твори врятували місцеві жителі.

Роботи Марії Приймаченко залишили свій слід навіть в сучасній історії. За одне продане її полотно на фронт купили 125 автівок. 2022 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Марію Приймаченко відзнакою «Національна легенда України».

Письменники-ювіляри 2024 року

 Класик української літератури Степан Васильченко – письменник-гуманіст, чудовий оповідач і художник слова. Його твори приперчені доброзичливим гумором, часто мають несподівані закінчення, стилістично вишукані й водночас прості. Про кого б не розповідав автор – дітей чи дорослих – вони про любов і доброту, матеріальну скруту й духовне багатство, високі поривання, про справжні чесноти людини...

Навчався майбутній письменник в Ічнянській початковій школі (1888—1893). Закінчив Коростишівську вчительську семінарію.

Літературний процес Васильченко почав 1910 року. Саме тоді з'явилися друком його оригінальні твори — «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та інші, пройняті любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.

Однією з провідних тем творчості Васильченка є життя народних учителів, яке було йому — педагогові за фахом і покликанням — особливо близьким. «Записки вчителя» (1898 — 1905) та інші щоденникові записи, куди Васильченко систематично «заносив свої учительські жалі та кривди», стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань «Вечеря», «З самого початку», «Божественна Галя», «Над Россю», «Гріх» та інших.

Проблема виховання нової людини значною мірою зумовила звернення Васильченка до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно пов'язаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Васильченку показати у своїх етюдах «Дощ», «Дома», «Волошки», «Петруня», оповіданнях «Роман», «Увечері», «Свекор», «Басурмен» цікавий, поетичний духовний світ дитини. Оптимізм Васильченка з особливою виразністю виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, — «Циганка».

На особливу увагу заслуговує задум Васильченка створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу —

«В бур'янах» (вийшла посмертно — 1938).

Все реакции:

Ювіляр січня

 6 січня - 85 років від дня народження Валерія Васильовича Лобановського (1939-2002), українського футболіста та тренера

Валерій Лобановський увійшов в історію українського футболу як легендарна особистість, талановитий футболіст та тренер. Він присвятив своє життя футболу, створив одну з найсильніших європейських команд свого часу і виховав цілу плеяду футбольних зірок.

КНИГА ДНЯ

Ігор Панасов «Валерій Лобановський»

З книжки ви дізнаєтесь про життя та досягнення видатного футболіста і геніального тренера Валерія Лобановського. Хлопчик, дитинство якого припало на війну та тяжкі повоєнні роки, здолав усі перешкоди й дійшов до вершин завдяки наполегливості, невтомності та гострому розуму. Для багатьох дітей, особливо хлопчаків, які полюбляють футбол, книга стане не просто пізнавальною, а й мотивуючою. Адже, дивлячись на успіхи та досягнення Валерія Лобановського, безсумнівно, пробудиться жага до перемог та нових досягнень. Що може бути краще для юних читачів, ніж книга про видатну людину, яка творила історію українського футболу?

Все реакции:

1010

День підтримки сиріт війни

 

Щорічно 6 січня у всьому світі відзначається День підтримки сиріт війни. Цей день заснований для того, щоб звернути увагу суспільства на проблеми дітей, які втратили обох батьків через війну. Міжнародна конвенція про права дитини свідчить, що їхніх прав мають дотримуватися навіть під час війни.

На жаль, ця дата надзвичайно актуальна для України, де з 2014 року і понині йде жахлива руйнівна війна.

Втратити батьків - це величезне горе. Сироти війни також страждають від інших наслідків військових дій: життя в окупації, покидання рідного дому, втрата друзів, відсутність безперервної освіти, панічні атаки.

Діти не несуть відповідальності... і не повинні ставати жертвами агресії рашистських окупантів. Діти мають право на захист за будь-яких обставин.

Матеріальне становище дітей-сиріт у районах, порушених війною залишається вкрай важким та небезпечним і заклик до батьків, які не хочуть, або не можуть покинути окуповані території, заклик до демократичних держав світу та до громадян більш безпечних місць проживання в Україні, - виправити такий стан справ є терміновим і нагальним.

Тож будьмо уважними та активними, щоб захистити дітей, які втратили своїх батьків та дітей, які потерпають від війни в Україні.

Письменники-ювіляри 2024 року

Вершин творчості Степан Руданський досяг у галузі ліричної поезії, в якій звучать мотиви самотності й суму, та гумористичних співомовках і приказках. Його ліричні поезії в усній передачі ставали народними піснями, а дотепні гуморески – народними приповідками та анекдотами.

Літературна спадщина Степана Руданського складається із 3-х рукописних книжок: «Співомовки козака Руданського: Книжка перша з 1851 року по 1857», «Співомовки козака Вінка Руданського: Книжка друга, 1857, 1858, 1859» та «Співомовки Вінка Руданського, 1859–1860. Петрополь». За цими книжечками поет впорядкував 2 збірки, які так і не побачили світ за його життя.

Творчість автора значна за змістом і різноманітна за формою. У ній є балади, ліричні пісні, романси, віршові гуморески, байки та поеми історичного й алегоричного змісту, «український дивоспів» під назвою «Чумак», переклади із стародавніх епосів «Слово о полку Ігоревім», «Краледворський рукопис», «Іліада», «Батрахоміомахія».

Мотивами протесту проти самодержавно-кріпосницької системи та насаджуваної нею рабської моралі пронизаний один з кращих творів Руданського «Наука», який побудований у формі повчання матері і батька синові у час виряджання його в життєву дорогу. Поради ці різні, в них розкриваються два шляхи, якими може йти людина до свого щастя. Один - це шлях принижень, угодовства, схиляння перед сильними та багатими. Ним радить йти синові мати, яка знає всю жорстокість і несправедливість навколишнього світу. Інший шлях радить синові батько, який переконаний, що людина мусить здобувати своє щастя в житті чесною і наполегливою працею, бо тільки вона є основою для пізнання світу і основою моральності. Через розкриття глибокої непримиренності цих двох життєвих філософій поет іде до утвердження високих людських ідеалів моралі передової суспільності.

Справдилось сподівання поета, що його після смерті читатимуть мільйони його одномовців. Своєю творчістю Руданський заслужив «на найдорожчий у світі титул - титул народного поета».

Все реакц

1

1 січня виповнюється 110 років від дня народження

 

1 січня виповнюється 110 років від дня народження Юрія Оліферовича Збанацького - українського талановитого письменника, обдарованого педагога, відомого громадського діяча, кінодраматурга.

Письменник вніс вагомий вклад у захист і розбудову рідної України. Юрій Збанацький - людина легендарної біографії, кумир покоління.

Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1970), Літературної премії Чувашії ім. М. Сеспеля (1967),Премії імені Лесі Українки (1975).

Зовсім юним почав писав оповідання, повісті, складав вірші... Навіть п’єси. Тоді ж зародилася мрія — стати письменником. А доля тим часом турботливо вела хлопця службовими сходинками: вчитель з сімнадцяти літ, в дев’ятнадцять директор семирічки., в 28 – командир одного з найбільших партизанських з‘єднань, потім – керівник Київської міської організації Спілки письменників України, Герой Радянського Союзу, лауреат усіх найпрестижніших письменницьких премій Української РСР. Складається враження, що життєвий шлях Юрія Збанацького вистелений трояндами, але були і зрада колишнього колеги, лихоліття концтабору, наклеп, котрий уже в повоєнні часи ледь не привів до ув’язнення.

Все реакции:

11