З Міжнародним днем писемності

 

ПИШУТЬ ДІТИ!

Продовжую вас знайомити з поезію такої тендітної і одночасно сильної духом дівчини з Ніжина - Дарини Ігнатенко.

Наш мистецький тил!!! Українці - НАЦІЯ ПЕРЕМОЖЦІВ! РАЗОМ - МИ СИЛА

Моя мрія торкається вільного серця,

Горить і не згасне ніколи!

Це вогонь, що по жилам нескорено ллється -

Не страшні йому відчай і болі.

Не страшні йому долі важкі перепони

І ті бурі - кінцем, що здаються.

Всі поразки, самотність та інші розгони

Його волі палкій піддаються...

Моя мрія з'явилась в далекім

дитинстві,

Як ввімкнула старесенький телик -

Я побачила мрію свою у невпинстві

І з'явився у тілі метелик.

Я пізнала тоді найпалкіше бажання,

Що не зможе покинути тіло,

Хоч і важко сягнути нового пізнання

Та це варте того, - світле діло.

Моя мрія залита незгоди стежками

Та я зможу все це пережити.

Розірву всі жахіття своїми руками,

Щоб бажане собі підкорити.

Я закрию від болі поранене серце

Й розцвітуть на подряпинах квіти

Я знайду ту дорогу прозору мов скельце,

Щоб засяяла мрія від цвіту...

Та насправді, не можу так більше писати,

Чи насправді жива ще та мрія?

Чи не згас той вогонь,що так вміє стояти?

Чи давно вже тихесенько тліє..?

Моя мрія жива... може й так, може й ні...

Знаю точно не можу сказати

Та якщо моє серце горить у вогні -

То я далі продовжу писати!

Дарина Ігнатенко, 06 червня 2022