26 травня 1877 народилась — Косач-Кривинюк Ольга Петрівна, українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, етнографиня, лікарка. Псевдонім — Олеся Зірка. Дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки. Ользі Косач-Кривинюк судилося стати берегинею родинного архіву Косачів і написати монументальний літопис «Леся Українка. Хронологія життя і творчости» (Нью-Йорк, 1970). Вона відкрила ткацьку майстерню й організувала гурток вишивання. Зібрала та відтворила узори, частина яких стала основою видання «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини і Катеринославщини. Випуск І. Вирізування й настилування»( 1928).
Крім лікарської практики, Ольга займається літературою, виступає на сторінках преси здебільшого під псевдонімом Олеся Зірка.
Ще у 1889 році у журналі «Зоря» опублікований її переклад поезій у прозі Івана Тургенєва та фінські легенди «Святочна мова». Перекладений зразок фінської народної легенди виказує «дуже принадну поетичність, в дуже гарних образах». Своїм перекладацьким пером Ольга Косач-Кривинюк торкнулася російської, французької, польської, чеської прози.
Зокрема, перекладала вона Ч. Діккенса, Г. Х. Андерсена, Р. Кіплінга, В. Гюго, Е. Ожешко та інших.
Перекладала твори І. Тургенєва (оповідання «Горобець», 1889; «Бенкет у Найвищої Істоти», 1895); Ч. Діккенса, Е. Ожешко, В. Гюґо, Кіплінга, Ж. Санд, Г. Мопассана («Наше серце», 1930), А. Дюма-батька, П. Лоті («Горе старого каторжника», 1918); Е. Томпсон Сетона (оповідання «Бінго. Історія мого собаки», 1918) та інших.
Комментариев нет:
Отправить комментарий