Для чого читати книги? Хто читає багато? Відповідь у відео! До Національного Тижня книги

Збірка найкращих українських колядок 2020

"Цікаві факти про... Святий Миколай" із Міленою Міщенко

Час минає дуже швидко і, вже зовсім скоро, настануть дні, коли дорослі та діти почнуть готуватися до Новорічних свят!

Зазвичай, ялиночку запалюють під час улюбленого свята всіх хлопців та дівчат, в День Святого Миколая!

Мілена Міщенко, юна журналістка Медіа-Центру «Зоряний TV”, підготувала невеличку історію цього свята!

Цікава історія, яка захоплює не тільки малят, але й дорослих

День української хустки

 7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки.

У цей день в багатьох містах України традиційно проходять конкурси та флешмоби під гаслом: «Зроби фото з хусткою». І хоч це свято молоде, воно вже об’єднало жінок різного фаху, віку та національності в усьому світі задля збереження українських традицій.

Сьогодні не часто можна побачити на сучасній жінці хустку. А дарма, адже хустка це символ нашого народу, вона оберіг, що символізує любов та свободу, вірність традиціям і патріотизм. Свято української хустки сприяє збереженню та відродженню українських традицій.

День хустки став Всесвітнім, і його відзначають громади багатьох країн, зокрема Іспанії, Канади та США та інші.

За посиланням ви можете дізнатися все про історію української хустки та її сьогодення

https://www.youtube.com/watch?v=hitD1gD1XdI&feature=share

Короткометражные мультфильмы.Мистер Безразличный.

 “Ми хочемо жити в доброчесному суспільстві. Хочемо, аби нас лікували лікарі, які добре й наполегливо вчились. Аби нас захищали непідкупні, професійні та небайдужі правоохоронці. Щоби нас судили судді, які розуміють, що таке – служіння. Наші маршрутки, автобуси, поїзди і просто автівки водили ті, хто не купували права, а старанно вчилися кермувати транспортом.

Усе це – про доброчесність. Бо вона пронизує абсолютно всі сфери нашого життя. У доброчесному світі хочеться жити, але його дуже важко будувати”, – йдеться в посібнику курсу “Уроки доброчесності” для 3–4 класів від ГО “Смарт освіта”.

“Нова українська школа” зібрала добірку мультфільмів із посібника й не тільки, які можна показати дітям, аби пояснити, що таке доброчесність, з чого вона складається, закріпити цю інформацію й урізноманітнити уроки.

Частина цих мультфільмів не говорять прямо про доброчесність. Проте вони порушують такі питання як небайдужість, служіння, рівність прав, співпереживання, неконфліктність, без яких неможлива доброчесність.

міст: У короткому мультфільмі йдеться про байдужого чоловіка, який ніколи нікому не допомагав, допоки не стався випадок, який усе змінив. Опісля чоловік зрозумів, що допомагати – це приємно.

У посібнику також пропонуються запитання, які можна поставити дітям перед переглядом:

1. Як ви гадаєте, про що цей мультфільм?
2. Яких людей називають байдужими?
3. Чи можуть вони стати людяними?

Та запитання після перегляду:

• Що ви відчуваєте після перегляду? Чому?
• Чому мультфільм називається “Містер Байдужий”?
• Що змусило головного героя подумати про інших людей?
• Що він відчув, коли його торкнулася літня пані?
• За кого він хвилювався більше, коли переводив бабусю через дорогу?
• Як ви гадаєте, чи змінюється людина, якщо виявляє людяність і допомагає іншим? Як це можна помітити?
• Яким іменем ви назвали б героя мультфільму наприкінці? Чому?
• Як ви вважаєте, що відбуватиметься з персонажами далі? Чому?

Зміст: Семихвилинний мультфільм розповідає історію дівчинки Луни та її батька. Йдеться про те, як важливо не опускати руки на шляху до мрії, попри всі перепони та зневіру. А також – про відповідальність, наполегливість, упертість, бажання вчитися й важливість батьківської підтримки.

Запитання, які пропонують у посібнику:

• Які емоції у вас викликав цей мультфільм? Чому?
• Про що мріє Луна?
• Чи батько допомагає Луні втілити мрію?
• Чи легко Луні було вчитися? Чому, як ти вважаєш?
• Чи помічала Луна батькове прагнення підтримати (допомогти, розвеселити) її в часи невдач? Чому?
• Що відчував тато, коли бачив доньчину зневіру?
• Що допомогло дівчинці пережити втрату рідної людини?
• Як змінилося життя Луни після смерті батька? Звідки вона взяла сили долати труднощі?
• Чи здійснила Луна свою мрію (чи досягла мети)? У який момент це стало зрозуміло?
• Які риси характеру допомогли Луні досягти мети?
• Які дії батька допомогли цим рисам сформуватись?
• У чому відмінність між мрією та метою?

“Якщо ви помітили, що хтось з учнів у класі під час перегляду мультфільму засмутився, почав закривати руками очі та заплакав – підтримайте його / її. Підійдіть, доторкніться, присядьте поруч. Цей мультфільм міг нагадати дитині про втрату, що сталася в її житті. Ваші уважність і підтримка допоможуть упоратися з емоціями”, – радять розробниці уроків доброчесності.

Зміст: Це історія про їжака на ім’я Генріх, який прийшов до нового класу. Однолітки не спілкуються з ним, бо він має колючки. Напередодні Різдва однокласники дарують йому подарунок, завдяки якому вони зможуть дружити і гратися!

Запитання, які пропонують у посібнику:

• Що заважало Їжачкові подружитися з однокласниками?
• Що можна зробити, щоб у Їжачка були рівні можливості з іншими звірятами?
• Який настрій був у Їжачка спочатку, у середині історії та наприкінці?
• Чи були у вашому житті подібні ситуації?

Підведіть дітей до висновку: “Усі ми – різні, але рівні у своїх правах. Кожен має право на любов, увагу, повагу та дружбу”

Зміст: В однохвилинному мультфільмі йдеться про тваринок-сусідів, які живуть на дереві. Один із них хоче спати, а інший – грати на гітарі. Зрештою, вони домовляються, як буде зручно обом.

Запитання, які пропонують у посібнику:

• Чи виник конфлікт між героями? Чому ви так вважаєте?
• Чому виник конфлікт?
• Які були можливі способи розв’язання ситуації?

Запропонуйте дітям обговорити кожен із варіантів розв’язання ситуації, що був би прийнятним для обох персонажів:

А. Один грає, інший не спить.

Б. Один не грає, інший спить.

В. Один тихо грає колискову, інший спить під музику

Запропонуйте дітям обговорити кожен із варіантів розв’язання ситуації, що був би прийнятним для обох персонажів:

А. Один грає, інший не спить.

Б. Один не грає, інший спить.

В. Один тихо грає колискову, інший спить під музику

Зміст: Вигаданим тваринкам-сусідам, які живуть на дереві, дуже холодно взимку. Вони сидять на різних гілках і трусяться. Тоді повз дерево пролітає шматок тканини – й одна з тваринок ловить його… Але ж іншій холодно. Зрештою, вони домовляються, обіймаються і вкриваються тканиною разом.

Запитання, які пропонують у посібнику:

• Чи побачили ви в цьому епізоді конфлікт?
• Чому виникла суперечка?
• Які були можливі способи вирішення конфліктної ситуації?Запропонуйте 4 варіанти, обговоріть кожен із них і запишіть рішення персонажів мультфільму.

• Зміст: У мультфільмі йдеться про бабусю, у якої склалася значно гірша думка про молодого хлопця, ніж він учинив із нею. Це – про те, що не можна думати про людей погане, не знаючи їх, а також про те, що не варто бути запальними, злими й одразу конфліктувати, адже ситуація може бути іншою, ніж ми уявляємо. Йдеться про стриманість, людяність, розуміння й помірність.

  Завдання за мультфільмом, які пропонують у посібнику:

  • Вибери з наведених назв емоцій ту, яка відповідає твоїм відчуттям після перегляду мультфільму: занепокоєння, здивування, окриленість, спокій, схвильованість, утіха, байдужість, зажура, гнів, розчарування. Поясни свій вибір.
  • Хто з двох персонажів виявив помірність, тобто вдовольнився невеликою кількістю печива?
  • Які ще риси продемонстрував цей персонаж?
  • Чого хотілося герою? Чому він обрав людяність?

  • Зміст: Вигаданий герой допомагає дітям розібратися, чому треба говорити правду, як робити правильний вибір, чому всі люди часом брешуть і що робити, коли це вже сталося.

    Запитання, які пропонують у посібнику:

    • Що означає “перетворюватися на Піноккіо”?
    • Чи завжди брехня шкідлива?
    • Що важливо у взаєминах із друзями та рідними?

    • Зміст: Цей мультфільм – історія про Джастіна, який працює охоронцем на фабриці манекенів і залишає для колег різноманітні приємні сюрпризи.

      Запитання, які пропонують у посібнику:

      • Чому чоловік почувався самотнім?
      • Навіщо Джастін робив сюрпризи своїм колегам?
      • Чи дії Джастіна є прикладом служіння?
      • Чому він повертався додому засмученим?
      • Як ви оцінюєте дії Джастінових колег? Чому?
      • Чи правильно вчиняв Джастін, коли робив сюрпризи колегам? Чому?
      • Як ви вчинили б на місці колег?
      • Що ви порадили б Джастінові?
      • Чому треба робити добрі справи?
      • У мультфільмі йдеться про хлопчика, який нічим не цікавився, окрім відеоігор, поки в нього не з’явився пухнастий друг. Історія розповідає про те, що в нас значно більше схожого, ніж ми думаємо. А ще – про те, що інвалідність не заважає людям дружити та проводити час разом.
      • Це мультфільм про Сашка, який любив читати й вигадувати історії. Через це світ йому здавався казкою. Утім, у Сашка не було друга, якому він міг би довірити свої секрети й поділитися своїм світом фантазій. З часом у хлопчика з’явився друг Курчатко
      • У восьмихвилинному мультфільмі йдеться про хлопчика, який жив у дитбудинку і вкрав жовту парасольку в людей, які принесли іграшки. Як виявилося, жовта парасоля нагадала хлопчику його батька, який мав таку саму, і залишив його в дитбудинку. Так, добрі люди подарували парасолю хлопчику. А в дорослому віці він подарував її маленькій дівчинці.
      • Це історія про песика, який хоче стати поводирем для незрячих. Однак, навчання йому важко вдається, він помиляється і провалює іспит. Утім, коли виходить з університету, бачить незрячу людину, яка ненароком зайшла на будівельний майданчик і не може звідти вийти. Піп виводить дівчину звідти. У мультфільмі йдеться про вміння допомагати, пробачати, емпатію, бажання вчитися і йти до своєї мети, і як важливо навчатися не заради оцінок, а заради навичок.
      • Мультфільм розповідає про вуличного музиканта й те, як змінюється його життя, коли він зустрічає собаку, який живе на вулиці й над яким постійно знущаються. Це мультик про взаємодопомогу, розуміння, терпимість і неконфліктність.
      • Дівчинка, яку вдома б’ють, ображають і не розуміють, боїться всього в школі, помиляється й не може зібратися з думками. Однак, учителька намагається зрозуміти, що сталося, – і заспокоює дівчинку.
      • Це історія про пса, який дозволив лелеці забрати черв’яків із човна, на якому рибалив його господар. Усе – аби лелека нагодував дітей. Натомість лелека віддячив і наловив чоловікові й собаці багато риби. У мультфільмі йдеться про взаємодопомогу, розуміння, підтримку і вдячність

5 грудня виповнюється 90 років від дня народження Григіра Тютюнника.

 5 грудня виповнюється 90 років від дня народження Григіра Тютюнника.

Народився Григір Тютюнник 5 грудня 1931 року в селі Шалівка на Полтавщині. Батько, Михайло Васильович, «напівмужик, напівінтелігент», як говорив про нього письменник, косив, теслював і нишком готувався до вчительського вузу. Мати полола, в’язала, поливала…

Доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод тридцять третього не обминув і Тютюнників-Хтудулів, як називали їх в селі: забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.

Коли Григору було шість років, заарештували батька. Пам’ятав він, як одного холодного осіннього дня біг за возом, в якому везли безневинного тата. З тих пір Григір його так і не бачив. Батькові суджено було пройти всіма етапами «ворога народу», а в п’ятдесят сьомому році прийшов папірець, у якому сповіщалося, що Михайла Тютюнника реабілітовано посмертно. Усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його: «Я тільки трішки-трішки пам’ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була велика. Вони часто клали ту руку мені на голову, і під нею було тепло й затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким».

З мамою стосунки у хлопчика були непрості. Тому після арешту батька його забрав до себе батьків брат Филимон Васильович, що проживав на Донеччині. Дядько та його дружина, Наталя Іванівна, прийняли Григора як рідну дитину. Вони працювали в школі: дядько — бухгалтер, а тітка — вчитель української мови. Під їх опікою почав майбутній письменник свою освіту. Провчившись два тижні в українському першому класі (тут було лише семеро учнів, через що клас розформували), Григір продовжує навчання у першому російському класі.

Почалася Друга Світова війна. І знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину». Дядько з перших днів війни пішов на фронт. А в тітки, крім Григора, було своїх троє дітей, яким вона ледь давала раду. Тому хлопчик вирішив повернутися до свого села, на Полтавщину. «Йшов пішки (війна кругом), маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні…» Та лихо і тут переслідувало хлопчика. Хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.

Потім було навчання в ремісничому училищі, куди пішов Григір лише тому, що там давали сяку-таку одежину і сімсот грамів глевкого хліба на день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою в сорок сьомому році. Після училища треба було відпрацювати три роки на заводі, але хворий на туберкульоз легенів хлопець повернувся до рідного села. За те, що порушив «закон про три роки», був засуджений на чотири місяці. Коли Григір виходив з колонії, табірний бібліотекар жалкував. «Тебе випускають? Ох, жаль, хороший читач був…» Тепер при кожній нагоді йому згадували, що не лише батько в нього ворог народу, а й він сам «тюряжник». Це тягарем лягло на його зболену душу.

Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі (проживання в Донбасі, військова служба на флоті, російське відділення Харківського університету). Українською мовою почав писати після смерті свого брата по батькові Григорія Тютюнника — відомого письменника, у якого Григір пройшов першу школу літературного навчання. А коли прочитав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.

Майже більша половина написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Батьківської любові, якої сам був позбавлений у дитинстві, вистачало і його синам — Михайликові й Василькові, і всім, для кого писав.

Тематика творів Григора Тютюнника охоплює життя в усіх його найрізноманітніших виявах і настроях, таким, яким воно і є насправді. Ми не знайдемо в оповіданнях та повістях митця романтичних героїв, незвичайних подій та історій, уславлених імен, закликів і пафосних дифірамбів. Письменник змальовує звичайні, буденні, життєві ситуації, у яких саме й видно людину, її характер, ставлення до інших і до самого життя. Його герой — один з мільйонів звичайних трудівників, найчастіше селянин. Чим він живе щоденно і якими очима дивиться на світ — добре знав Григір Тютюнник. Його проблеми — це проблеми народу і всього суспільства.

Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 33)

 

#ПРОФЕСІЯ #БІБЛІОТЕКАР #ЦІКАВІ #ФАКТИ

Перший список вимог до бібліотекарів запропонував італійський герцог Федеріко да Монтефельтро у ХV ст. До переліку вимог увійшли освіта, приємний характер та зовнішність, красномовство тощо.

А чи знали ви, що велику роль в історії бібліотек відіграв письменник Йоганн Гете? Він 30 років опікувався книгозбірнями. Саме Гете ввів ще кілька вимог до роботи бібліотекарів: вони мали оберігати книжкові фонди, вести облік книг та забезпечити постійну роботу книгозбірень. А ще Гете ввів правило «Книги, повернені в неналежному стані, не приймати».

1876 року була створена перша Американська бібліотечна асоціація, а згодом, у 1887-му – професійна бібліотечна школа. Їх засновником був директор Колумбійського університету Мелвілл Дьюї. Він активно долучав до роботи з книгами жінок, що викликало чимало розмов, адже до ХХ ст. бібліотекарями були лише чоловіки.