День нагадує про важливість словників як джерела знань і розвитку мовних навичок і є можливістю звернути увагу на г
рамотне використання слів і значення вивчення мови. Дата пов‘язана з днем народження британського лікаря та лексикографа Пітера Марка Роже, творця Тезаурусу Роже.
Словник - упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних лексикографічно опрацьованих слів.
Словник - лексикографічний продукт, який містить впорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень тощо) з короткими їх характеристиками або характеристиками позначених ними понять, або з перекладом на іншу мову.
Тлумачний словник — словник, що подає лексико-фразеологічний склад мови з поясненням значення, граматичних та стилістичних особливостей уживання реєстрових одиниць.
Тлумачні словники – це невід’ємний інструмент для розуміння мови, збагачення словникового запасу, вивчення нових слів та концепцій.
Тезаурус Роже опубліковано у 1852 р. У книзі нараховувалось близько 15 тис. слів. Але Тезаурус Роже – не перший словник. Відома книга синонімів, яка створена грецьким письменником та істориком Філоном Біблським, датована I ст. н.е.
Взагалі найстаріші словники сягають ще часів Месопотамії, де глиняні таблички містили списки слів і їхні пояснення.
У 1755 р. Семюел Джонсон створив перший англійський тлумачний словник, який став зразком для багатьох інших.
Українська лексикографія - розділ українського мовознавства, що займається створенням словників (словникарство) та опрацюванням їх теоретичних засад.
Найперший словник української живої мови - «Лексис сирЂчъ предложения, въкратьцЂ собранные, и из словенскаго языка на просты руский диялектъ истолкованы» датується 1596 р. Його автор - Лаврентій Зизаній. Словник налічує 34 сторінки і включає в себе церковнослов’янські слова з поясненнями українською живою мовою.
Через 58 років потому з’явився «Лексиконъ словено-Росской и йменъ Толкование» архітипографа Києво-Печерської лаври Памви Беринди. Видання налічувало 475 сторінок з поясненнями українською мовою церковнослов’янських слів і імен.
В другій половині XVII ст. невідомий черенець склав словник української мови «Синонима славеноросская». У ньому всі пояснення написані церковнослов’янською мовою. Словник налічував 185 аркушів, існував тільки в рукописному вигляді та так і не був виданий в друкованому варіанті.
Сучасним словником української мови є словник в поемі «Енеїда» І. П. Котляревського. Саме після Котляревського масово з’являлися невеликі українко-російські словники, які додавалися до творів.
У 1823 р. Іван Войцехович видав «Собрание словъ малороссийскаго нарЂчия» із визначенням понад 1000 слів, які містилися на 42 аркушах.
Масова поява мовних словників сталася у XIX – на початку ХХ ст., а саме словники Б. Грінченка, М. Калиновича, І. Кириченко та ін.
Найвідоміший фаховий словник української мови - Академічний тлумачний словник української мови в 11 та 20 тт. Він існує в 11 томах та у 20 томах офлайн і онлайн. Скорочена назва - СУМ-11
Словник - перший український академічний тлумачний словник, виданий колективом Інституту мовознавства Національної академії наук України (тоді АН УРСР) під орудою Івана Білодіда. Він відображає стан української літературної мови з другої половини XVIII (від Івана Котляревського) та до 70-х рр. XX ст. Паперовий оригінал налічує 134 058 реєстрових одиниць.
Словник української мови онлайн у 20 т. сьогодні має 12 томів.
Словник має нормативне спрямування. Крім загальновживаних слів він містить пасивну лексику, засвідчену в усній народній творчості та в текстах літературних класиків. Словник охоплює також частовживані діалектизми, слова, що стоять на межі літературного вживання, та надзвичайно різноманітний фразеологічний матеріал.
До реєстрових одиниць подано: 1) тлумачення основних значень і відтінків значень; 2) наголос і найважливіші граматичні форми; 3) стилістичні ремарки та інші спеціальні позначки; 4) приклади вживання, взяті з різних літературних джерел.
Словник відзначено Державною премією СРСР (1983). Нині на його основі створюють нові тлумачні словники української мови.
Фундаментальна праця - «Українсько-російський словник», створений працівниками Інституту мовознавства ім. А. А. Потебні, який увібрав в себе лексичні та фразеологічні одиниці української мови. Реєстр однотомного словника (близько 65 000 слів) охоплює в основному загальновживану лексику української літературної мови, а також найбільш поширені наукові й технічні терміни, розмовні слова, деякі архаїзми та діалектизми та. ін.
Нині в Україні існує щонайменше 7 тисяч словників національної мови.
Структурно словник – це членоване розміщення матеріалу, де основною композиційною одиницею є словникова стаття – відносно самостійний відрізок тексту. Множина словникових статей і складає основу словника.
Кожна словникова стаття двокомпонентна. Тому що складається з реєстрової (ліва) та інтерпретаційної (права) частин. Ліва, реєстраційна частина, називається також лексикографічною або реєстраційною одиницею. Множина реєстрових одиниць і складає реєстр словника. Структура і зміст правої частини словникової статті залежить від типу словника, але у будь-якому випадку тут подається опис відповідної реєстрової одиниці.
На склад реєстру та структуру словникової статті впливає призначення словника. Реєстрові одиниці пов’язані між собою численними зв’язками і творять певну систему словника. Сукупність правил, прийомів та засобів реєстрових одиниць утворюють метамову словника.
