пятница, 28 марта 2025 г.

день_народження_письменника

 

29 березня день народження Марійки Підгірянки, (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) — української поетеси. Народилася вона у селі Білі Ослави на Івано-Франківщині у 1881 році.
У Марійки рано пробудився потяг до літератури і поезії. В 13 років вона пробує свої перші поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.
Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки - це мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовувала фольклорні мотиви. Її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»
Пропоную вам, дорогі наші читайлики віртуальну мандрівку на Батьківщину Марійки Підгірянки, та долучитися до святкування дня народження Марійки Підгірянки за посиланням ⬇️

понедельник, 24 марта 2025 г.

Книжки-лідери

 

Напередодні Всеукраїнського тижня дитячого читання у бібліотеках України, що обслуговують дітей та юнацтво, читачі голосували за книги українських авторів. У кожній області за результатами голосування було визначено 5 книжок-лідерів. Книжковий вибір читачів країни за регіонами відображений на інтерактивній книжковій мапі. Заходьте, дивіться, радійте!

среда, 19 марта 2025 г.

19 березня Україна відмічає 130-річний ювілей класика української літератури Максима Рильського

 

Поет, перекладач, науковець, він увійшов у історію української літератури, як патріот України, який високо підносив національну ідею, національне відродження країни, рідну українську мову.
Народився Максим Рильський 19 березня 1895 року в Києві у сім’ї українського етнографа, економіста та суспільно-культурного діяча Тадея Рильського. Закінчив київську приватну гімназію, деякий час навчався у Київському університеті Святого Володимира.
Для нинішніх поколінь він поет-мудрець, глибокий філософ, тонкий лірик. Особливість поезії Максима Тадейовича – тиха любов до природи й людини, всього живого й красивого.
Але Максим Рильський не був би самим собою - філософом та мислителем , коли, віддаючи шану минулому, не мріяв би про майбутнє:
«.. .Хто тільки минулим багатий,-
В майбутнє іде навмання...
Ні! Жити, любити, співати,

Горіть - до останнього дня.»

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ І ЛІНА КОСТЕНКО.

 

Два великих поети, гордість України.
Вони народились в один день – 19 березня. Тільки з різницею в 35 років. Максим Тадейович у 1895 році, Ліна Василівна – у 1930.
Ліна Костенко присвятила Рильському вірш:
Ледь-ледь торкаю слово аквареллю
прив'ялий ранок, тиша, парапет.
З кленового туманного тунелю
виходить Рильський, майже силует.
Різьба по небу - дерево черлене.
Я теж з туману обрисом з'явлюсь.
Він сумно-сумно дивиться на мене,-
хто я така, чого я так дивлюсь.
А я дивлюся... Я хвилююсь трохи...
І розминулись. Тільки силует.
Оце і все. Зустрілись дві епохи.
Дурне дівчатко і старий поет.
Кружляє листя, і не чутно кроків.
Пейзаж, котрому років, років, років.

Ліна Костенко

вторник, 18 марта 2025 г.

Національний_тиждень_читання_поезії_2025

 

"Пісня тисячі голосів": 17 березня стартував Національний тиждень читання поезії – 2025.
Національний тиждень читання поезії вже вдруге організовує Український інститут книги.
Цьогорічна тема – "Пісня тисячі голосів", а гаслом тижня поезії стали слова Сергія Жадана: "З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся".
«Поезія — це спосіб почути одне одного. Це можливість зафіксувати досвід і знайти відгук. Тиждень поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайде слова, що відгукнуться в його серці», — зазначають в УІК.
Хто може взяти участь? Кожен охочий
Коли починаємо? 17 березня
Як довго триватиме? До 23 березня

Що треба робити? Записати на відео вірш (свій чи улюбленого автора), поширити його в фейсбуці з додаванням тегів #ТижденьПоезії2025,

пятница, 14 марта 2025 г.

14 березня в Україні відзначається День українського добровольця

 

Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.
Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії, воїни АТО/ООС мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю.
Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони та добровольчих формувань територіальних громад; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги.
До українських добровольців, які зголосилися захищати свою державу, доєдналися іноземці. Українська держава закликала їх спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.

Указом Президента від 28 лютого 2022 року № 82 з 1 березня 2022 року запроваджено безвізовий режим в’їзду в Україну для громадян іноземних держав, які бажають вступити до Інтернаціонального легіону оборони України, крім громадян держави-агресора. В Україну продовжують прибувати добровольці з різних країн світу, щоб стати на захист територіальної цілісності нашої країни.

Список книг про жінок, сильних, відважних, надзвичайних.

 

1.«Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт: Класична історія про чотирьох сестер, які дорослішають і шукають своє місце в житті.
2.«Джейн Ейр» Шарлотти Бронте: Історія про гувернантку, яка долає труднощі та знаходить кохання.
3.«Гордість і упередження» Джейн Остін: Роман про незалежну Елізабет Беннет, яка протистоїть суспільним очікуванням.
4.«Служниця» Кетрін Стокетт: Роман про афроамериканських служниць, які борються за свої права в 1960-х роках.
5.«Жінка у вікні» А. Дж. Фінн: Психологічний трилер про жінку, яка стає свідком злочину.
6.«Там, де співають раки» Делії Овенс: Історія про дівчину, яка виросла в ізоляції та навчилася виживати в дикій природі.
7.«Сталева воля» Крістіни Старк: Роман про жінку-воїна, яка бореться за свободу свого народу.
8.«Жінки, що біжать з вовками» Клариси Пінколи Естес: Дослідження жіночої психіки через міфи та легенди.
9.«Це зробила вона» (і «Це теж створила вона») Видавництво «Видавництво»: Перша ілюстрована книга про 50 видатних українок.

10.«Перш ніж я впаду» Лорен Олівер: Роман про молоду дівчину, яка переживає один і той же день знову і знову, щоб зрозуміти цінність життя.

КНИГИ-ЮВІЛЯРИ 2025

 

135 років з часу публікації (1890) п’єси М. П. Старицького «Ой, не
ходи, Грицю, та й на вечорниці»
Драма М. Ста­риць­кого “Ой не ходи Грицю, та й на вечор­ниці” з’явилася на україн­ській сцені 1887 р. Ця поста­­новка здобула одне з чільних місць серед класичних творів україн­ської драма­тургії.
Основою для сюжету стала відома народна пісня “Ой не ходи, Грицю…”, автор­кою якої, згідно з леген­дою, була народна пое­теса часів Хмель­нич­чини Маруся Чурай.
Інтерпретація цього народно­пісенного сюжету не була пооди­но­­кою в україн­ській культурі, проте твір М. Ста­­риць­­кого відіграв важливу роль у розвитку основ­них тенденцій україн­ської драма­­тургії 70–90‑х ро­ків ХІХ ст.

Драматург ускладнює сюжет пісні та змінює певні акцен­ти сюжет­ної лінії, а фоль­клорне обрам­лення послужило вдалим тлом для роз­гор­­тання любов­ної та морально-етичної драми, відобра­ження соціаль­ної кар­тини кінця ХІХ ст.

четверг, 13 марта 2025 г.

Юрій Андрухович

 

Юрій Андрухович народився в Івано-Франківську. Закінчив Український поліграфічний інститут у Львові за спеціальністю «Редакторство», працював газетярем. У 1985 році став ініціатором створення літературного об’єднання «Бурлеск-Балаган-Буфонада» («Бу-Ба-Бу»). Разом з В. Небораком та О. Ірванцем почав відроджувати карнавальний та комедійний стиль літератури. З 1991 по 1995 рік очолював відділ поезії часопису «Перевал», працював головним редактором літературного альманаху «Потяг 76». Упродовж кількох років вів рубрику «Парк культури» у щоденній газеті «День» (Київ). У 1990-х роках разом з Ю. Іздриком видавав перший в Україні постмодерністський журнал «Четвер».
Автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» (1997, 2002) «Пісні для мертвого півня» (2004) та вибраного «Листи в Україну» (2013). В поезії Андруховича – вічне буяння молодості, енергії, духу, пошуку «духовної вертикалі буття», наснаги і неспокою, патетики з іронією.
З прозових творів Андруховича першим був опублікований цикл оповідань «Зліва, де серце» (1989), написаний від враження служби автора в армії. Романи «Рекреація» (1992), «Московіада» (1993) та «Перверзія» (1996) можна розглядати як трилогію, головним героєм кожного з яких є поет-богема, який опиняється в самому епіцентрі фатальних перетворень, що описуються у жанрово-стилістичний суміші: сповідь, «чорний реалізм», буфонада, трилер, готика, сатира.
У 2007 році виходить автобіографічний роман у формі інтерв’ю «Таємниця. Замість роману». У 2011 році Юрій Андрухович випустив найбільшу свою прозову книгу – «Лексикон інтимних міст». Критики назвали її «автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника».
Лауреат престижних українських та міжнародних премій, таких як Angelus, Премія Віленіци, Премія імені Ганни Арендт, Премія Гейне міста Дюссельдорфа. Також здобув Медаль Ґете.
Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході.

Вітаємо Юрія Ігоровича з ювілейним днем народження! Бажаємо, щоб натхнення завжди було поруч, щоб у голові створювалися чудові мотиви і сюжети, щоб діяльність приносила успіх і задоволення, щоб життя дарувало радість і велике щастя.

понедельник, 10 марта 2025 г.

Андрій Кокотюха

 

Ніжинець Андрій Кокотюха — серед авторів, чиї книжки найчастіше запитують в українських бібліотеках.
Ніжинець Андрій Кокотюха — серед авторів, чиї книжки найчастіше запитують в українських бібліотеках.

воскресенье, 9 марта 2025 г.

9 березня Україна відзначає 211 років від дня народження Тараса Шевченка.

 

Березень в. Україні. часто. називають
Шевченковим. І це не випадково щороку
навесні Великий Кобзар приходить до нас і
щороку новим і неповторним.
Тарас. Григорович. Шевченко -- велика
невмируща слава українського. народу
Як весна. оновлює. природу, так само поезія
Великого Тараса оновлює наші душі ,
закликає бути. чесним і милосердним, щиро

любити свій народ, свою Україну .

пятница, 7 марта 2025 г.

Цьогоріч минає 122 роки від дня народження Наталі Львівни Забіли,

 




Цьогоріч минає 122 роки від дня народження Наталі Львівни Забіли, письменниці, яку пам’ятає не одне покоління українських дітлахів, і яка цілком присвятила своє життя дитячій літературі.
Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. Старовинний козацько-старшинський рід Забіл був багатим на яскраві постаті.
Дівчинка зростала в атмосфері захоплення художнім словом, музикою, живописом, і це, певна річ, вплинуло на її розвиток і художні смаки. Вона багато читала, захоплювалася творами Т. Шевченка та пробувала писати власні вірші, казки та оповідання.
За своє життя Наталя Забіла написала близько 200 книжок для дітей. Це переважно книжки для дошкільного та молодшого шкільного віку. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984). Поетеса широко відома і як перекладач та популяризатор в Україні дитячої літератури інших народів. Більше про життя і творчість Наталі Забіли дивіться за посиланням ⬇️
Твори письменниці не втратили популярності і нині. Вони чудові, яскраві та мелодійні, пробуджують любов до добра, природи та до Батьківщини.
Тож згадуємо, читаємо і перечитуємо улюблені з дитинства твори Наталі Забіли.
До вашої уваги чудова добірка її творів ⬇️

понедельник, 3 марта 2025 г.

Шевченку_211

 

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство.
Перші березневі дні пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України.

Творчість Тараса Шевченка давно стала найважливішим і нетлінним складником українського народу.
Нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане Заповітом для всіх нас: берегти мову, народні звичаї, пісні, з основною метою - пронести все це через віки. А вогонь його душі нехай запалить у наших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі свого народу.