День вшанування памяті дітей

 

В Україні унаслідок російської агресії постраждали 2590 дітей, з них 630 дітей загинули, ще 1960 дістали поранень різного ступеня тяжкості.

Про це свідчать офіційні дані ювенальних прокурорів станом на 26 травня 2025 року.

Найбільше постраждалих зафіксовано в таких регіонах: Донецька область — 645, Харківська — 492, Херсонська — 208, Дніпропетровська — 242, Київська — 146, Запорізька — 181, Миколаївська — 119, Сумська — 139.

Останній дзвоник

 

Вітаю з Останнім дзвінком! Бажаю цього літа не пропустити жодного грандіозної події й щасливого дня, бажаю літніх чудес і пригод. Ще хочу побажати все-таки скучити по школі і після високої хвилі веселого літа повернутися в тиху гавань знань і наук.

Літо ... Його чекають всі - і діти, і дорослі.

 

Його чекають всі - і діти, і дорослі.

Ось ще трохи - і воно настане.

Кожен вже планує на літо багато цікавих справ. А ще літо – це чудовий період, щоб нарешті насолодитися читанням книг, на які раніше не вистачало часу. А літературні герої з нетерпінням вже чекають на зустріч з вами, щоб поринути разом у захопливі подорожі та пригоди.

Тож потурбуйтеся про літнє читання та завітайте до бібліотеки.

Літо - найкращий час для читання!

Літні канікули і безпека: поради для вчителів і батьків від експертів

 

Літні канікули — час, якого діти з нетерпінням чекають цілий навчальний рік. Це період відпочинку, яскравих пригод і нових вражень. Проте для батьків це може стати справжнім викликом, адже необхідно організувати дозвілля дитини та убезпечити її від можливих загроз.

Як зробити так, щоб літні канікули минули не лише яскраво, а ще й безпечно? Редакція медіа “Нова українська школа” зібрала рекомендації від експертів та об’єднала поради як рятувальників, так і психологів та освітян.

https://nus.org.ua/.../litni-kanikuly-i-bezpeka-porady.../

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ

 

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".

За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

26 травня 1877 народилась — Косач-Кривинюк Ольга Петрівна

 

26 травня 1877 народилась — Косач-Кривинюк Ольга Петрівна, українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, етнографиня, лікарка. Псевдонім — Олеся Зірка. Дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки. Ользі Косач-Кривинюк судилося стати берегинею родинного архіву Косачів і написати монументальний літопис «Леся Українка. Хронологія життя і творчости» (Нью-Йорк, 1970). Вона відкрила ткацьку майстерню й організувала гурток вишивання. Зібрала та відтворила узори, частина яких стала основою видання «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини і Катеринославщини. Випуск І. Вирізування й настилування»( 1928).

Крім лікарської практики, Ольга займається літературою, виступає на сторінках преси здебільшого під псевдонімом Олеся Зірка.

Ще у 1889 році у журналі «Зоря» опублікований її переклад поезій у прозі Івана Тургенєва та фінські легенди «Святочна мова». Перекладений зразок фінської народної легенди виказує «дуже принадну поетичність, в дуже гарних образах». Своїм перекладацьким пером Ольга Косач-Кривинюк торкнулася російської, французької, польської, чеської прози.

Зокрема, перекладала вона Ч. Діккенса, Г. Х. Андерсена, Р. Кіплінга, В. Гюго, Е. Ожешко та інших.

Перекладала твори І. Тургенєва (оповідання «Горобець», 1889; «Бенкет у Найвищої Істоти», 1895); Ч. Діккенса, Е. Ожешко, В. Гюґо, Кіплінга, Ж. Санд, Г. Мопассана («Наше серце», 1930), А. Дюма-батька, П. Лоті («Горе старого каторжника», 1918); Е. Томпсон Сетона (оповідання «Бінго. Історія мого собаки», 1918) та інших.

письменники_ювіляри2025

 

З ім'ям Марка Кропивницького пов'язані створення українського професіонального театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.

Завдяки Марку Лукичу українська сцена зазвучала рідною мовою, з рідними героями й живим духом народу!

Він не просто драматург, а фундатор українського професійного театру. Сам писав п’єси, ставив їх на сцені, грав у головних ролях і навіть шив костюми! Його твори — як дзеркало життя: із гумором, болем, народною мудрістю й незламним характером.

У його доробку — більше 40 п’єс, серед яких «Дай серцю волю — заведе в неволю», «Глитай, або ж павук», «По ревізії» — і всі вони сповнені глибини та дотепності.

А ще Кропивницький відкрив шлях цілим плеядам акторів і драматургів, серед яких — Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Іван Карпенко-Карий. Вони творили «Театр корифеїв», що став гордістю української культури.

І сьогодні, перегортаючи сторінки його п’єс, ми ніби поринаємо в інший час — але з таким самим українським серцем. Читайте Кропивницького!

Вишиванка - символ Душі Української!

 Здавна в Україні ставлення до одягу було дбайливим і шанобливим. Матері вишиваючи одяг своїм дітям вкладали всю свою ніжність і молитву до Бога про збереження дорогих чад. Українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки.

Сорочки на кожен день вишивали звичайно ж гараздо простіше і скромніше, куди багатшим і ретельно вишитим був святковий одяг. Весільні українські сорочки були взагалі предметом особливої уваги. Таємничою мовою вишивки вони передавали безліч побажань для сімейного благополуччя молодій парі.

Які б складні часи не переживав український народ, але любов до традиційної вишивки у нього ніколи не згасала. Дбайливо зберігають і примножують традиції національної вишивки у творчій майстерні "Етнохата". За допомогою нитки і голки українські майстри створювали і створюють унікальні зразки впізнаваного у всьому світі українського вбрання.

Слідуючи старослов'янським традиціям чужу вишиванку надягати не слід, вважається що таким чином можна "перебрати" на себе чужу долю, а також не віддати свою.

Традиційно вишивкою прикрашалися ті частини одягу, через які, за уявленням наших предків, злі сили могли проникнути в душу людини. По суті охоронна місія і була основним призначенням вишивки. Вишивкою-оберегом вишивалися воріт, манжети, поділ і розріз горловини. Сама тканина сорочки вважалася неприступною для злих духів, тому що при її виготовленні використовували інструменти на яких у великих кількостях був присутній заклинальний орнамент. Виходячи з таких уявлень важливо було захистити ті частини одягу, де закінчувалася тканина і починалося тіло людини. Якраз для цього і існувала традиційна вишивка, яка мовою містичної символіки перегороджувала шлях негативним силам через краї одягу до тіла і душі людини.

Наші предки вірили, що як вишитий рушник охороняє кожен будинок, так і вишита сорочка оберігає людину від недобрих думок і заздрісних поглядів поганих людей. І повірте це аж ніяк не архаїчні вірування людей далеких від технічного прогресу. Тут використовується важливий психологічний аспект: коли людина заходила в будинок, то перше на що був спрямований її погляд - це вишиті рушники, таким чином вона відволікалася на хитромудрі візерунки і якщо мала недобрий намір то, мимоволі випускала із себе ту злу силу яка могла нашкодити господарям будинку. Така ж роль була і у вишиванки. Яскрава вишивка просто відволікала недобрий погляд людини зі злом у душі від власника сорочки. Задивившись на візерунки вишиванки той і сам міг забути про свій недобрий настрій, йому ж і краще! Виходячи з таких цілком практичних міркувань вишитий рушник і вишита сорочка були реальними оберегами для людини і для дому.

Існувало повір'я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добро, на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину. Жінки вишивали сорочки для своїх синів і чоловіка. Якщо когось чекали з далекої дороги, то йому починали вишивати нову сорочку, щоб людина швидше поверталася. Говорячи про везучу людину ми часто вживаємо вираз: "народився в сорочці" - в ньому якраз і йдеться про ту саму вишиту сорочку. Звідси можна зрозуміти що такому предмету побуту як вишита сорочка приділялася зовсім не маленька роль.

У наші дні вишиванка впевнено повертає собі популярність не тільки як святковий, але і як повсякденний одяг. Для багатьох людей вишита сорочка давно стала звичним предметом гардеробу, а для деяких і ніколи не переставала їм бути. Тепер вишиванка не лише одягається під час народних гулянь, а й чудово поєднується з такими звичними у наші дні речами як джинси, шкіряна куртка і діловий костюм, а купити вишиту вручну сорочку або сукню можна через інтернет в магазині майстерні "Етнохата". Елементи традиційної української вишивки досить часто використовують в своїх колекціях українські дизайнери одягу, таким чином популяризуючи національні традиції вишивки не тільки в Україні, а й за її межами.

Незважаючи на те, що зараз велику кількість вишитих сорочок випускають на швейних фабриках, до того ж не тільки в Україні (підприємливі китайці шиють національні костюми будь-яких народностей, на які є попит), справжня ручна вишивка на домотканому полотні не втрачає своєї популярності, а стає лише більш дорогим і ексклюзивним товаром.

Вишиванка -це символ здоров'я, краси, чистоти помислів і єднання з душею своїх предків, свого народу. Творча майстерня "Етнохата" пропонує аутентичний український одяг створенний майстрами традиційної української вишивки з любов'ю та шаною до стародавніх народних звичаїв.

Друзі, будьте сучасними, не залишаючи добрих традицій!

15 травня - з Днем вишиванки!

 

8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років: добірка корисних матеріалів для вчителів

 

8 травня ми вшановуємо подвиг українського народу, його вагомий внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлюємо повагу усім борцям проти нацизму, увічнюємо пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни. Також у цей травневий день ми утверджуємо спадкоємність традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників нашої Вітчизни, консолідуємо суспільство навколо ідеї захисту України, яка є актуальною, як ніколи раніше.

https://znayshov.com/.../8_travnia_den_pamiati_ta...

День Європи в Україні: підбірка тематичних матеріалів

 

9 травня - День Європи: добірка корисних матеріалів для вчителів

Матеріали у вільному доступі

Оформлення

Слайди, презентації

Тести, вікторини, ігри, вироби

Освітні відео

День Європи в Україні: підбірка тематичних матеріалів від EDUC

https://znayshov.com/.../9_travnia_den_Yevropy_dobirka...

Міжнародний_день_протидії_булінгу

 

4 травня в календарі відзначається особливий та надважливий день - Міжнародний день протидії булінгу.

Що таке булінг та як протидіяти цьому ганебному явищу?

Майже в кожному класі будь-якої школи є діти, які стають об’єктами глузувань чи знущань. Насмішки, залякування, підбурювання – все це ознаки булінгу, з якими діти так чи інакше можуть зіткнутися, вийшовши у великий світ. Як захистити себе, та не піддаватися хуліганам-задиракам, і взагалі самому не стати булером?

До вашої уваги презентація книги Елеонори Форнасарі

 «Здолай булінг разом із героями казок»

Книга знайомить юних читачів та їхніх батьків із темою булінгу на прикладі найвідоміших казкових персонажів: Мауглі, Червоної Шапочки, Гидкого Каченяти та інших, адже вони, виявляється, теж потерпали від булерів. Що таке булінг, як його розпізнати та як діяти, якщо проти вас застосовують певні прийоми цькування: насмішки, залякування, погрози, заздрість – дізнаєтеся на сторінках книги. А ще інколи навіть самі булери потребують допомоги, тож книга розкаже і що можна зробити, щоби змінити їх і перетворити з кривдника на друга.

А ще багато порад, як запобігти та протистояти булінгу ви дізнаєтеся з мультиків за посиланням 

https://youtube.com/watch?v=s6IvvTXK4NY&feature=share

https://youtube.com/watch?v=0DLc_jAZ2hA&feature=share

Чорнобиль – запали свічку пам’яті

 

26 квітня 1986 світ став свідком жахливої катастрофи в історії людства, наслідки якої досі віддаються жахливим відлуння.

Факти:

Під час розплавлення активної зони реактора 3 добровольців кинулись в радіоактивний басейн, щоби відкрити трубопровід. Ці люди не дали реакторові вибухнути.

Рівень радіації в Чорнобилі був настільки високим, що загиблих ховали у свинцевих трунах. Робітники, що здійснювали прибиральні роботи після катастрофи, могли працювати безпечно лише сорок секунд.

Жителі міста "Прип'ять" були сповіщені про катастрофу через 2 дні після трагедії. А весь світ дізнався про неї після того, як в Швеції була помічена велика доза радіації.

Одного разу вчені знайшли гриб, який харчувався радіацією, його одразу охрестили "Радіаційним грибом".

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

Ядерні дощі пройшли так далеко, що дійшли навіть до Ірландії.

800 тисяч чоловіків ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони працювали в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

Більше 5 мільйонів людей живуть в районах, які вважаються «забрудненими» радіоактивними речовинами після аварії.

Аварія на Чорнобильській АЕС визнана найсерйознішою і гіршою аварією в ядерній історії людства.

Витік радіації пофарбувала ліс, що знаходиться неподалік, в яскраво рудий колір. З тих пір йому дали назву «Рудий ліс».

Щоб жити, маємо пам'ятати.

Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє.

Кожен має завжди пам’ятати про героїв Чорнобиля, які ціною свого здоров’я та життя зупинили одну з найстрашніших в історії людства техногенних катастроф – аварію на Чорнобильській атомній станції.

15 квітня — Міжнародний день культури

 

Чи знали ви, що у 1935 році, саме цього дня, у Вашингтоні було підписано Пакт Реріха — міжнародну угоду про захист культурних цінностей під час війни? Саме тому сьогодні ми відзначаємо Міжнародний день культури

Це не просто формальне свято. Це — нагадування про те, наскільки важливо зберігати книги, картини, музику, традиції, пам’ятки архітектури й усю ту спадщину, яку створювали покоління.

Культура — це не лише в музеях. Вона у віршах, які ви читаєте з дитиною перед сном. У піснях, які співає бабуся. У книжці, яку ви тримаєте в руках.

Запрошуємо провести день культури разом з книгою — найкращим провідником у світ ідей, історії та краси

Сергій Дяченко

 

Сергій Дяченко – український письменник-фантаст народився та жив у Києві. Писав у співавторстві з дружиною Мариною. У 2009 році подружжя переїхало до Москви. Пізніше – у 2013 – до Лос-Анджелеса (США).

В дитинстві хлопчик багато хворів та перечитав величезну кількість книг. Ще юнаком почав писати вірші. Старшокласником потай від сім’ї займався самбо та отримав юнацький розряд, але головним захопленням юнака було підводне плавання. Він брав участь у підводних наукових експедиціях, пошуку гармат Беринга в районі Командорських островів, у рятуванні популяції морських бобрів.

Закінчив Київський медичний інститут, після чого працював психіатром. У 1989 році закінчив сценарний факультет інституту кінематографії. У 1987 році разом із режисером та оператором став лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за науково-популярний фільм «Зірка Вавилова», що був знятий на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.

До співпраці із Мариною Дяченко він опублікував книгу «Золотий дощ» (1982). Перший спільно виданий роман «Брамник» (1994), як і «Авантюрист» (2000), написані в жанрі класичного фентезі. Але вже починаючи із роману «Шрам» (1996), Дяченки показали себе як майстри опису характеру людини. Тому персонажі сприймаються як живі люди, а не фантастичні істоти. Подружжя працювало у жанрі «м-реалізму» та жанрах наукової фантастики, фентезі та казок. Загалом у їхній спільній творчій скарбничці можна знайти більше 30 романів та повістей, а також десятки оповідань.

На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго визнані найкращими письменниками-фантастами Європи.

Книги для дітей та підлітків

«Дивовижні пригоди звичайних речей»

Перша книга серії казок. Якщо придивитися і прислухатися – виявиться, що самі звичні речі, що нас повсякденно оточують, живуть своїм цікавим життям, часом непростим, але проблеми їхні ми, люди, можемо допомогти розв'язати! Полохливий поїзд більше не боїться птахів, допитлива річка здійснила свою давню мрію, звичайний шарфик пережив подвійне перетворення, а водогін став справжнім музикантом! Ці та інші дивовижні пригоди звичайних речей стануть справжнім відкриттям для кожної допитливої дитини!

«Мишачі та мушачі, а також курячі пригоди»

Захоплююча книжка про «паралельний Всесвіт», де маленькі мишки говорять англійською і дуже хочуть, щоб їх помітили хоча б коти, мухи мріють про «солодке бджолине життя» і поїздки в таксі, а кури чого тільки не несуть, буває, що й... екскаватори у них вилуплюються! Ось про такі незвичайні пригоди ви можете прочитати у цій веселій, з кумедними малюнками книжці — другій у серії казок від відомих письменників.

«Пригоди Марійки Михайлової». У місті скоєно злочин! Пограбовано банк, а злочинець у поросячій масці безслідно зник! Розкрити таке не під силу навіть Майорові Міліції. На допомогу поспішає досвідчений детектив - третьокласниця Марійка Михайлова, яка неодмінно знайде докази і викриє жадібного грабіжника. А ще вона рятує затонулі скарби, знаходить викрадача шоколадних цукерок і повертає до магазину найбільшу в місті іграшкову залізницю.

«Ритуал»

Історія розумної, допитливої принцеси Юти з дуже сильним та бойовим характером, яку краде дракон Арм-Анн, що може перевтілюватися в людину. Спочатку ворогуючи, вони відкривають нові риси один в одному та закохуються. Фінал історії залишається відкритим. Помре Арм-Анн на руках коханої принцеси чи одужає та забере її в свій замок вирішувати читачу.

«Печера»

В романі співіснують два світи – людей та мутантів. Обидва світи заполонені насиллям. На думку авторів, джерело агресії знаходиться всередині кожної людини, благі наміри та наукові відкриття можуть примножити зло, єдиний захист від якого – любов…

«Дика Енергія. Лана»

Фантастична казка, що написана під враженням від творчості української співачки Руслани, та їй же присвячена. Дія роману відбувається у фантастичному світі, де люди працюють пікселями...