четверг, 28 ноября 2024 г.

Конвенція «Про права дитини»

 

Щороку 20 листопада в день річниці прийняття Конвенції про права дитини відзначається Всесвітній день дитини, присвячений правам, захисту та благополуччю дітей у всьому світі. Це свято є часом, коли дорослі мають зосередитися на тому, щоб кожна дитина мала можливість вирости здоровою, освіченою та захищеною від насильства та експлуатації.
1954 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування цієї дати як дня світового братства та взаєморозуміння дітей. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. Тому датою святкування було визначено 20 листопада.
Сьогодні діти є особливо вразливими та дедалі частіше зазнають порушень своїх невід’ємних прав. Щодня війна розлучає дітей із батьками, хтось губиться, рятуючись від обстрілів, а хтось, на жаль, гине. Залишаючись на тимчасово окупованих територіях і в зоні активних бойових дій, діти потрапляють під ризик бути підданими фізичному та психологічному насильству, катуванню, примусовому переміщенню до країни агресора, зазнають обмежень права на освіту, на турботу та родину.
Тож Всесвітній день дитини покликаний привернути увагу суспільства до проблеми захисту дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до малечі в усьому світі.
КНИГА ДНЯ
Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція «Про права дитини», прийнята Організацією Об’єднаних Націй. Це найперша у світовій історії глобальна угода щодо прав дитини. 191 країна світу ратифікувала Конвенцію, зобов’язавшись узгодити власне законодавство з її положеннями. Україна приєдналась до неї у 1991 році.
Конвенція «Про права дитини» – міжнародний правовий документ, у якому закріплені гарантії прав дитини. Він поєднав у собі високі соціально-моральні та правові норми міжнародного стандарту й педагогічні основи спілкування дорослих із дітьми.
Конвенція складається з преамбули і 54 статей. Усі статті можна згрупувати у три основні блоки:
І. Статті 1-41: основні статті, що визначають права дитини та обов’язки держав-сторін, які ратифікували Конвенцію.
ІІ. Статті 42-45: процедури моніторингу запровадження Конвенції.
ІІІ. Статті 46-54: формальні положення, які регламентують порядок, коли Конвенція набуває чинності.

Вітаємо дітей зі святом. Нехай дитячі очі завжди світяться радістю, здоровою цікавістю та щирим подивом. Нехай дитяча енергія і бажання все встигнути заряджає людство планети. Нехай кожен малюк на землі буде щасливий, захищений та обласканий батьками.

Всесвітній день Інформації

 




Щорічно, в останню п’ятницю листопада відзначається Всесвітній день Інформації. Дату для відзначення цього дня обрала Міжнародна академія інформатизації і його відзначають щорічно з 1994 року.
Сьогодні світом рухає інформація. Це можуть бути будь-які відомості, які передаються між людьми всілякими способами: усним, письмовим, візуальним та іншими.
Сьогодні уявити життя без шаленого потоку інформації просто неможливо. Кількість інформації передує рівню обізнаності у тій чи іншій сфері. Всі знають знамениту фразу: "Хто володіє інформацією — той володіє світом".
Слід зазначити, що завдяки появі нових технологій та комп'ютеризації інформація стала невід'ємною частиною існування людства. Інформація - це "їжа", яка потрібна мозку щодня, щоб не втрачати життєвого тонусу. Тому сьогодні слід дізнатися щось корисне та нове для себе, і тим самим підтримати ідею відзначення Всесвітнього дня інформації.
Бібліотеки - це джерела інформації з глибоким історичним корінням та досвідом багатьох поколінь. Це міцний фундамент для сталого розвитку світу.
Вітаємо усіх зі святом!
Для всіх допитливих читайликів святкова добірка енциклопедій.
А за посиланням на вас чекає цікава гра-вікторина, де можна перевірити та покращити свої знання з безпеки в Інтернеті. ⬇️

среда, 27 ноября 2024 г.

день_народження_письменника

 

28 листопада день народження Сашка Дерманського — сучасного дитячого письменника України, поета, викладача, літературного редактора, сценариста, члена Національної спілки письменників України, автора понад 40 дитячих книжок.
Крокуй за посиланням, щоб познайомитися з письменником, потрапити на презентацію його книжок та разом з читачами отримати відповіді на усі найцікавіші запитання ⬇️
Свій професійний творчий шлях Олександр Дерманський почав у 2001 році, опублікувавши свої перші вірші для дітей, а у 2004 році світ побачила перша призова книга повість-казка «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська». Ця книга і підкорила серця маленьких читачів України, і з того часу діти з нетерпінням чекають кожну нову книжку. Твори Сашка Дерманського рекомендовано міністерством освіти України для читання в молодшій («Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Бабуся оголошує війну», «Корова часу», «Царство Яблукарство», «Танок чугайстра») та середній школі («Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»). До оновленої шкільної програми також увійшли повість «Маляка — принцеса Драконії», збірка казок «Казки дракона Омелька», збірка віршів «Бигимоти — не медмеді». Багато робіт автора відзначені популярними українськими літературними преміями, серед яких «Коронація слова», «Золотий лелека» і «Книга року». І, найважливіше, — до списку номінантів на міжнародну Премію пам'яті Астрід Ліндґрен вже не вперше від України знову номіновано Сашка Дерманського. Наші автори Галина Вдовиченко та Іван Андрусяк також увійшли до довгого списку номінантів Меморіальної премії Астрід Ліндґрен 2025 року. Загалом на премію претендують 265 кандидатів з 72 країн світу. Пишаємося, радіємо і вболіваємо за наших!
Вітаємо улюбленого письменника з днем народження! Зичимо творчого натхнення, перемоги у міжнародному конкурсі та ще багато цікавих та захопливих книжок.
А якщо ви ще не знайомі з творчістю Сашка Дерманського, саме для вас ця добірка чудових книжок автора.

Все реакции:
2

презентація_дитячої_книги

 

Серед найвидатніших дитячих книжок з усього світу 2024 року — два видання з України.
Американська секція IBBY (Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги) створила список видатних книжок з усього світу 2024 року. До нього увійшли і українські книжки «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна та «Хто зробить сніг» Мар’яни та Тараса Прохаськів.

Комітет обирав книжки, що представляють найкращі зразки дитячої літератури з інших країн.


🔸Сайлентбук «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна — це «тиха книжка» про життя після війни, розбитої та обмеженої війни. Колючий дріт на початку з павуком — то образ обмежень і сковувань та страху, що дає війна. Війна, як колючий дріт, заганяє тебе в певні рамки, обмеження, несвободу. Метелики — це те, що було до війни, ніби душі, ніби місця, які були зруйновані війною. Дівчинка — це власне Україна — та, що тікає і протестує проти обмежень, рабства. Зустрічаючи метеликів, незважаючи на все вільних і яскравих, дівчинка розуміє, що життя буде продовжуватись, свободу метелика неможливо обмежити чи знищити…
Книжка увійшла до переліку в категорії «Скорбота і невідомість».
У 2023 році книжка увійшла до переліку 100 найкращих книжок-картинок з усього світу.

🔸«Хто зробить сніг?» — ця книжка унікальна, з якого боку не поглянь. Перший спільний літературний проект подружжя Прохаськів, перша дитяча книжка Тараса Прохаська та перший досвід Мар’яни Прохасько у ролі ілюстратора. Тепла казка по родину кротів та їх тринадцять кротенят, про дружбу та взаємодопомогу, про турботу та домашній затишок, а також про те, хто насправді робить сніг…
Книжка увійшла до переліку в категорії «Фантазія і уява».
У 2023 році книжка увійшла до рейтингу найкращих творів для дітей та підлітків 2023 року за версією The New York Times.



письменники_ювіляри2024

 

Ярослав Стельмах – відомий український драматург, дитячий письменник, кіносценарист, перекладач. Лауреат літературних преміЙ: імені М. Островського (1984), ім. І. Котляревського (1999), імені Лесі Українки (2001).
З дитинства був оточений творчою атмосферою, що панувала в будинку його знаменитого батька - письменника і фольклориста Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педінститут іноземних мов. Під час навчання займався літературною творчістю і навіть видав кілька дитячих книг, що принесли йому першу популярність.
Літературна спадщина Ярослава Стельмаха вражаюче багата. Творчий доробок письменника у підсумку становить десятки книг прози для дітей, десятки авторських п’єс та перекладів драматичних творів зарубіжних письменників, кіносценарії та інсценізації.
Повісті та оповідання для дітей: «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет», «Нахаба», «Санько-брехун» та інші відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями юних героїв. Письменник прагнув допомогти юним читачам розібратись у складному світі, повірити в лицарські закони добра, справедливості, надійності в дружбі, переконатись у власній силі.
Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів. Його п'єси створюють своєрідну атмосферу позитивних емоцій у поєднанні з гумором і великою вірою в людину. Серед його п'єс є багато творів для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний», «Привіт, Синичко!», «Запитай колись у трав» та інші.
Одна з його п’єс вважається автобіографічно-пророчою – «Синій автомобіль». Там ідеться про письменника, який у дитинстві мріяв про синій автомобіль, а у фіналі спалив свої рукописи.

Про той вогонь одразу згадали всі, коли 52-річний Стельмах несподівано загинув в автокатастрофі. 4 серпня 2001 року його автомобіль згорів на шосе під Борисполем. Уранці Ярослав Стельмах підписав для внучки Зої свою книжку «Голодний, злий і дуже небезпечний». Того самого дня у нього за кермом відмовило серце.
Повні тексти творів Ярослава Стельмаха

вторник, 26 ноября 2024 г.

Василь Піддубний Татова донечка"

 

Книга, яка ранить душу, книга, яка змусить переживати, книга, що не залишить байдужим жодного читача. Бо це - наша правда, наша болюча історія 💔
Це розповідь про шестирічну дівчинку Тетянку, яка живе на Донбасі. Дівчинку, яка стикається зі страшною війною віч на віч, яка втрачає найближчих людей, та не перестає вірити в добро. Тетянка зустрічає солдата Олексійка, якому щиро хоче допомогти, якого не залишає, і навіть намагається захистити від ворога. Ця мужність і сила духу не притаманна навіть дорослим! Згодом вона зустрічає Герду - собаку, що втратила віру у людей, яку зрадив хазяїн залишивши напризволяще. Вони стають друзями. Що ж станеться далі, і чи зможуть вони врятуватися від безжальної всепожираючої війни?

Книга відображає долю беззахисних дітей війни, дітей, які стали невинними жертвами ворожої сили. Книга варта часу і уваги. Прості слова на папері, та як болить душа 💔

понедельник, 25 ноября 2024 г.

Косинка Григорій

 

Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище — Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та справжньою причиною загибелі був його письменницький талант, його твори, в яких він не ідеалізував більшовицькі будні, а правдиво розповів про життя України після 1917 року.
Григорій Косинка залишив невелику спадщину: прозові твори, написані в основному в жанрі новели. Його називали майстром української новели, продовжувачем кращих традицій класичної новели. Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, він був письменником самобутнього характеру.
Перший його художній твір – невеликий автобіографічний етюд «На буряки» був опублікований у газеті «Боротьба» 1919 року. Задум цього твору виник під час навчання майбутнього митця на гімназійних курсах, а на вибір псевдоніма вплинула його любов до квітів, зокрема, червоних косинців. Друзі переконували, що його власне прізвище краще. Проте Григорій Михайлович не змінив свого рішення: «Квітка ця маловідома, але вона така ніжна й красива, скромна і разом з тим велична. Квіти приносять радість і збуджують у душі людській тільки хорошее. Псевдонім залишається, ось і все...».
Розбуджений революцією, він вбирав кожний момент швидкоплинної дійсності і творив її портрет. Справжнє визнання до письменника прийшло в 1922 році, коли побачила світ перша книжка новел «На золотих богів». Твори, що ввійшли до книги, неоднакові за своєю художньо-тематичною вартістю. Справжніми шедеврами літературна критика назвала три новели «На золотих богів». «В хаті Штурми», «Сходка».
Підготовлені до друку рукописи «Новели дезертира» (1924) та «Серце» (1933), цензура заборонила публікувати. Деякі новели, на жаль, втрачено назавжди, в тому числі й остання – «Перевесло», що була написана саме напередодні арешту.
Восени 1929 року у публічному виступі вождь українських більшовиків Станіслав Косіор назвав Косинку буржуазним націоналістом за тематику більшості його новел. Офіційна критика підхопила звинувачення і почала навішувати на письменника ярлики: «куркульський письменник», «трибун заможників, дезертирів, апологет «власницького націоналістичного світогляду». 5 листопада 1934 року письменника заарештували і ув’язнили до Лук’янівської тюрми, звинувативши в належності до української терористичної організації. 15 грудня 1934 року Григорію Косинці зачитали вирок, у якому значилось, що він засуджений до найвищої міри покарання – розстрілу. Вирок виконали 17 грудня 1934 року.

Працював на літературній ниві Григорій Косинка неповних 15 років, але залишив художньо вагому новелістичну спадщину. Його новели — невеликі епізоди, вихоплені з життя села. Яскраві, промовисті, вагомі, вони відображали не скороминущі факти і враження, а лише то, що справді було подією. Поглиблений психологізм у розкритті характерів і сильний емоційний підтекст, що корінням сягав у фольклорний ґрунт — ось найяскравіші риси творів Г. Косинки — найвидатнішого новеліста новітньої української літератури.
Косинка Григорій – повні тексти творів автора

воскресенье, 24 ноября 2024 г.

Голодомор 1932-1933 рр. став однією з найбільших трагедій в історії України

 

Мільйони людей стали жертвами штучного голоду, організованого тоталітарним режимом. Це була не просто катастрофа, а цілеспрямована політика геноциду, метою якої було знищити український народ та його культурну ідентичність. Багато сіл було знищено, а родини розірвані навіки. Тих, хто намагався врятуватися, чекала жорстока кара: смерть від голоду, депортація чи примусова праця.

🕯 Пам'ять про Голодомор – це не тільки вшанування жертв, а й нагадування про ціну свободи та гідності. Важливо, щоб майбутні покоління знали правду про ці страшні сторінки історії.

суббота, 16 ноября 2024 г.

16 листопада, у Міжнародний день толерантності

 

Сьогодні, 16 листопада, у Міжнародний день толерантності, важливо нагадати, що кожна людина — це унікальний світ, сповнений мрій, емоцій, радощів і випробувань. Ми всі особливі у своєму сприйнятті, у своєму шляху, у тому, як підтримуємо, переживаємо та творимо. Але справжня цінність розкривається, коли людина має внутрішню гармонію, адже саме тоді вона може поділитися своїм світлом з іншими. Відчуваючи мир в середині, ми здатні дарувати його світові, будувати спільноту, де повага і розуміння стають основою. Нехай цей день надихне нас усіх на пошук гармонії із собою і світом.

вторник, 12 ноября 2024 г.

Остап Вишня

 

Остап Вишня - блискучий майстер гумористичних оповідань, фейлетонів, шаржів, творець нових літературних жанрів. Започаткував гумористичний тип фейлетону – «усмішку» чи «реп’яшок».
Справжнє ім’я – Павло Губенко. З дитинства захоплювався творчістю земляка – Миколи Гоголя, «Тараса Бульбу» зачитав до дірок. Ім’я одного з синів головного героя узяв за псевдо, а Вишня – бо любив вишні.
Письменник жив у бурхливі часи. Він один з тих, кого називають покоління «Розстріляного відродження». Письменник входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». Згодом став головним редактором журналу «Перець».
Остап Вишня написав близько двох з половиною тисяч творів: гуморесок, нарисів, фейлетонів, памфлетів, мемуарів, щоденників тощо. Його влучно називали «Королем тиражу». Життя українського селянства, його біди і кривди, мудрість, самоіронію та гумор, перекоси українізації - все це Остап Вишня висвітлював у своїх збірках «Діли небесні», «Кому веселе, а кому й сумне», «Реп'яшки», «Вишневі усмішки сільські», «Лицем до села» та багатьох інших.
У 1933 році був репресований за сфабрикованою справою (за звинуваченням у замаху на Постишева) і ув’язнений на 10 років у радянських таборах. У 1943 році письменника звільнено, а вже за кілька місяців з'явилася його знаменита «Зенітка», яка здобула нечуваної популярності. Її читали по радіо, вона з успіхом обійшла всі фронти. Даниною митця системі, яка «дозволила» йому знову сміятися, стали збірки «Самостійна дірка», «Мудрість колгоспна», але його «Мисливські усмішки» й зараз вражають поетичною свіжістю, м'яким гумором і непідробною щирістю.

Йому випала доля гумориста-мученика – аж до самої смерті, і навіть після десятилітньої каторги він не переставав «усміхатись». У одному з передсмертних записів у своєму щоденнику він занотував: «Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!». І далі, як підсумок свого життя та праці: «Мало я зробив для народу! Мало! Хотілося б більше, але що я можу зробити… Ой, як буде комусь соромно за мої страждання! Ой, як буде!».

14 листопада в день народження Астрід Ліндґрен

 14 листопада в день народження Астрід Ліндґрен, (1907 - 2002 роки життя) згадуємо видатну, улюблену дитячу письменницю Швеції і усього світу, яка і досі об‘єднує дитячі сердечка багатьох поколінь. А це чудова нагода для родинного дозвілля, щоб згадати улюблені з дитинства твори видатної письменниці-казкарки, поділитися своїми враженнями від прочитаного та почитати ще не прочитані.

До вашої уваги добірка книжок Астрід Ліндґрен рен :
🔸«Пеппі Довгапанчоха»
Дівчинка, для якої затісні будь-які рамки, — фантазерка, бунтарка, жартівниця. Неймовірно сильна. Неймовірно щедра. І… трішечки самотня. Хочеш подружитися з нею? Тоді розгорни мерщій книжку уславленої шведської письменниці Астрід Ліндґрен і поринь у пригоди Пеппі Довгапанчохи — доньки капітана, який став найсправжнісіньким королем.
🔸«Малюк та Карлсон, що живе на даху»
Цю повість видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен уже давно розібрано на цитати і, мабуть, не знайти читача, який не любив би Карлсона, що живе на даху, та не заздрив Малому, котрий має такого друга. І вже напевне можна позаздрити тому, хто вперше прочитає захопливу й веселу книжку про дружбу «до міри затовстого» чоловічка з пропелером і звичайного восьмирічного хлопчика.
🔸«Расмус- волоцюга»
Повість видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен розповідає про хлопчика, який утік із сирітського притулку, щоб знайти собі батьків.
На нього чекає чимало пригод і небезпек.
Але той, хто має чисте серце й добру душу, ніде не пропаде. І врешті-решт Расмус знайде своє щастя.
🔸«Міо, мій Міо»
В одній із найзнаменитіших повістей класика шведської та світової літератури Астрід Ліндґрен розповідається про дивовижні пригоди юного героя — хлопчика Міо, про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като, про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди, перемагає. За мотивами повісті знято знаменитий однойменний фільм (1987) .
🔸«Детектив Блюмквіст здобуває славу»
Трилогія про Калле Блюмквіста справжній дитячий детектив. Видатна дитяча письменниця Астрід Ліндґрен написала справжній шедевр, який несе радість уже декільком поколінням юних читачів і їхнім — колись юним — батькам.
У першій книжці трилогії відбувається знайомство з головним героєм, який мріє про кар’єру знаменитого детектива, про те, як ловитиме злочинців і розплутуватиме найкарколомніші справи. Та є одна заковика: Калле живе в маленькому спокійному містечку, де найстрашніший злочин — коли п’яничка Фредрік цупить із ризниці якусь там жменю монет. Та от до міста навідався таємничий незнайомець, який неприємно насвистує, «полює» за новинами в газеті та носить у кишені відмикачку... Дядько Еймар, а саме так звати того незнайомця викликає в Калле підозру, і детектив-початківець береться до розслідування...
За посиланням ви дізнаєтеся більше про життя та творчість Астрід Ліндґрен, а чудова добірка книжок улюбленої дитячої письменниці для затишного родинного дозвілля вам у поміч. ⬇️