Голодомор 1932-1933 рр. став однією з найбільших трагедій в історії України

 

Мільйони людей стали жертвами штучного голоду, організованого тоталітарним режимом. Це була не просто катастрофа, а цілеспрямована політика геноциду, метою якої було знищити український народ та його культурну ідентичність. Багато сіл було знищено, а родини розірвані навіки. Тих, хто намагався врятуватися, чекала жорстока кара: смерть від голоду, депортація чи примусова праця.

 Пам'ять про Голодомор – це не тільки вшанування жертв, а й нагадування про ціну свободи та гідності. Важливо, щоб майбутні покоління знали правду про ці страшні сторінки історії.

16 листопада, у Міжнародний день толерантності

 

Сьогодні, 16 листопада, у Міжнародний день толерантності, важливо нагадати, що кожна людина — це унікальний світ, сповнений мрій, емоцій, радощів і випробувань. Ми всі особливі у своєму сприйнятті, у своєму шляху, у тому, як підтримуємо, переживаємо та творимо. Але справжня цінність розкривається, коли людина має внутрішню гармонію, адже саме тоді вона може поділитися своїм світлом з іншими. Відчуваючи мир в середині, ми здатні дарувати його світові, будувати спільноту, де повага і розуміння стають основою. Нехай цей день надихне нас усіх на пошук гармонії із собою і світом.

Всесвітня акція "16 днів проти насилля".#длядітей

Остап Вишня

 

Остап Вишня - блискучий майстер гумористичних оповідань, фейлетонів, шаржів, творець нових літературних жанрів. Започаткував гумористичний тип фейлетону – «усмішку» чи «реп’яшок».

Справжнє ім’я – Павло Губенко. З дитинства захоплювався творчістю земляка – Миколи Гоголя, «Тараса Бульбу» зачитав до дірок. Ім’я одного з синів головного героя узяв за псевдо, а Вишня – бо любив вишні.

Письменник жив у бурхливі часи. Він один з тих, кого називають покоління «Розстріляного відродження». Письменник входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». Згодом став головним редактором журналу «Перець».

Остап Вишня написав близько двох з половиною тисяч творів: гуморесок, нарисів, фейлетонів, памфлетів, мемуарів, щоденників тощо. Його влучно називали «Королем тиражу». Життя українського селянства, його біди і кривди, мудрість, самоіронію та гумор, перекоси українізації - все це Остап Вишня висвітлював у своїх збірках «Діли небесні», «Кому веселе, а кому й сумне», «Реп'яшки», «Вишневі усмішки сільські», «Лицем до села» та багатьох інших.

У 1933 році був репресований за сфабрикованою справою (за звинуваченням у замаху на Постишева) і ув’язнений на 10 років у радянських таборах. У 1943 році письменника звільнено, а вже за кілька місяців з'явилася його знаменита «Зенітка», яка здобула нечуваної популярності. Її читали по радіо, вона з успіхом обійшла всі фронти. Даниною митця системі, яка «дозволила» йому знову сміятися, стали збірки «Самостійна дірка», «Мудрість колгоспна», але його «Мисливські усмішки» й зараз вражають поетичною свіжістю, м'яким гумором і непідробною щирістю.

Йому випала доля гумориста-мученика – аж до самої смерті, і навіть після десятилітньої каторги він не переставав «усміхатись». У одному з передсмертних записів у своєму щоденнику він занотував: «Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!». І далі, як підсумок свого життя та праці: «Мало я зробив для народу! Мало! Хотілося б більше, але що я можу зробити… Ой, як буде комусь соромно за мої страждання! Ой, як буде!».

14 листопада в день народження Астрід Ліндґрен

 14 листопада в день народження Астрід Ліндґрен, (1907 - 2002 роки життя) згадуємо видатну, улюблену дитячу письменницю Швеції і усього світу, яка і досі об‘єднує дитячі сердечка багатьох поколінь. А це чудова нагода для родинного дозвілля, щоб згадати улюблені з дитинства твори видатної письменниці-казкарки, поділитися своїми враженнями від прочитаного та почитати ще не прочитані.

До вашої уваги добірка книжок Астрід Ліндґрен рен :

«Пеппі Довгапанчоха»

Дівчинка, для якої затісні будь-які рамки, — фантазерка, бунтарка, жартівниця. Неймовірно сильна. Неймовірно щедра. І… трішечки самотня. Хочеш подружитися з нею? Тоді розгорни мерщій книжку уславленої шведської письменниці Астрід Ліндґрен і поринь у пригоди Пеппі Довгапанчохи — доньки капітана, який став найсправжнісіньким королем.

«Малюк та Карлсон, що живе на даху»

Цю повість видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен уже давно розібрано на цитати і, мабуть, не знайти читача, який не любив би Карлсона, що живе на даху, та не заздрив Малому, котрий має такого друга. І вже напевне можна позаздрити тому, хто вперше прочитає захопливу й веселу книжку про дружбу «до міри затовстого» чоловічка з пропелером і звичайного восьмирічного хлопчика.

«Расмус- волоцюга»

Повість видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен розповідає про хлопчика, який утік із сирітського притулку, щоб знайти собі батьків.

На нього чекає чимало пригод і небезпек.

Але той, хто має чисте серце й добру душу, ніде не пропаде. І врешті-решт Расмус знайде своє щастя.

«Міо, мій Міо»

В одній із найзнаменитіших повістей класика шведської та світової літератури Астрід Ліндґрен розповідається про дивовижні пригоди юного героя — хлопчика Міо, про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като, про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди, перемагає. За мотивами повісті знято знаменитий однойменний фільм (1987) .

«Детектив Блюмквіст здобуває славу»

Трилогія про Калле Блюмквіста справжній дитячий детектив. Видатна дитяча письменниця Астрід Ліндґрен написала справжній шедевр, який несе радість уже декільком поколінням юних читачів і їхнім — колись юним — батькам.

У першій книжці трилогії відбувається знайомство з головним героєм, який мріє про кар’єру знаменитого детектива, про те, як ловитиме злочинців і розплутуватиме найкарколомніші справи. Та є одна заковика: Калле живе в маленькому спокійному містечку, де найстрашніший злочин — коли п’яничка Фредрік цупить із ризниці якусь там жменю монет. Та от до міста навідався таємничий незнайомець, який неприємно насвистує, «полює» за новинами в газеті та носить у кишені відмикачку... Дядько Еймар, а саме так звати того незнайомця викликає в Калле підозру, і детектив-початківець береться до розслідування...

За посиланням ви дізнаєтеся більше про життя та творчість Астрід Ліндґрен, а чудова добірка книжок улюбленої дитячої письменниці для затишного родинного дозвілля вам у поміч.

https://youtube.com/watch?v=AGg7wNMEqxo&feature=shared

Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак...

 

Кожен українець з дитинства, мабуть, пам’ятає ці перші рядки чи не найвеселішої української поеми «Енеїда», автором якої є Іван Петрович Котляревський. Його твори дійсно безсмертні: «Енеїда» Котляревського залишається енциклопедією українського побуту XVIII ст., а п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» упродовж двохсот років не сходять з театральної сцени, вражаючи глядача актуальністю текстів.

Теза російської пропаганди 2014-2015 рр. про те, що немає української нації і мови (є “ополячений діалект” російської мови, а “українці” – це “малороси”), був спростований ще наприкінці 18 століття, коли у 1798 році в Петербурзі вийшли три перші частини “Енеїди” Котляревського. Більш ніж 200 років тому завдяки літературному подвигу Івана Котляревського всі філологи світу дізналися і визнали українську мову.

Друзі, саме у цей день 1838 року зупинилося серце видатного письменника Івана Котляревського. Він помер, як пишуть історики, «о другій годині по обіді».

Михайло Коцюбинський, характеризуючи роль Котляревського в розвитку української культури, підкреслив, що «занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах»

Основоположник української літератури, судячи з розповідей сучасників, що дійшли крізь століття, був людиною цікавою в спілкуванні, з блискучим почуттям гумору. Люди, які знали Котляревського, казали, що він міг розповідати про звичайні речі дуже смішно, але сам при цьому навіть не посміхався.

Стиль життя поета досить часто порівнюють з долею Григорія Сковороди. Обидва знакових для України письменника всіма можливими способами намагалися уникнути контакту з владою. Однак, якщо Сковороду часто називають першим українським мандрівним філософом, то Котляревський все своє життя прожив у рідній Полтаві.

Котляревський, визнаний як фундатор сучасної української літератури, був дуже різним, що відбилося на його долі. Духовна семінарія, невдале кохання, військова кар’єра, чиновницька служба, товариство масонів, директорство у будинку виховання дітей, мистецтво, затяте холостяцтво, театральне життя та вишуканий гумор, від якого шаленіла тодішня інтелектуальна еліта – все це про нього. Але передусім Котляревський – це початок справжнього культурного спротиву Російській імперії. Не даремно у часи національного відродження ХІХ століття його ім’я для вітчизняних діячів значило дуже багато, а Тарас Шевченко писав про нього: "Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть!"

Книжка "13 ключів

 

Про що ми говоримо з підлітками? Про те, що вчитися треба добре, що треба прибиратися в кімнаті, що час про вступ подумати, і що ти зовсім дурньою займаєшся.

⠀

Про що важливо знати підліткам? Про те, як не потрапити в токсичні відносини, як захистити свої кордони, як визначитися з інтересами, як пережити цькування, як впоратися з внутрішніми конфліктами, як примиритися зі своїм зображенням у дзеркалі.

⠀

Книжка "13 ключів" - це історія всього жіноцтва, що стикається з проблемами особистого життя, самоусвідомлення, спілкування з оточуючими. "13 ключів", тому що в книзі 13 глав. І кожна з них дає ключ розуміння однієї з цих тем, які так важливі кожній дівчинці у її 12-15 років. А можливо і далеко за 16+. Книжка написана про те про те, що говорять нинішні підлітки. І про те, про що батьки іноді забувають поговорити зі своїми дівчатками.

Віртуальна виставка "10 книг про Україну та українців"

Календар знаменних дат на листопад

 

«Він написав «Марусю»

 

Так казав Тарас Григорович про перший прозовий твір українською мовою - повість Г.Ф.Квітки-Основ‘яненка. Автор хотів показати красу солов‘їної та довести, що українською мовою можна написати серйозний, драматичний твір.

Написаний у 1832 році, а виданий 1834.

Байдужим читача «Маруся» точно не залишить. Мене трухнуло вже з першої сторінки, з цього:

«Нi, нема тут нiчого вiчного! Та й ми самi що? Сьогоднi жив, завтра — що бог дасть! От з тим ми хлопцями були — i вже вiн вмер, а з тим до школи укупi ходили — i той вмер, з тим парубкували — i той вмер; i сей, i той, i той, i сей, — усi повмирали.»

Кінцівка така, що ледь дочитала крізь сльози

Григорій Федорович майстерно описав звичаї (сватання, похорон), побут, розкішні описи вбрання

Що для мене пом‘якшило драму, так це ніжність, з якою автор описує схід сонця (весь уривок дуже довгий, тому лише шматочок тут):

«Соловейко стих бiля своєї самочки, щоб виспалась хорошенько, не жахаючись; вiтерець заснув, i гiлочки по садкам, дрiмаючи, ледве-ледве колишуться; тiльки й чути, що через греблю на лотоках водиця цiдиться i, мов хто нищечком казку каже, що так i дрiмається, а то усюди тихесенько... Аж ось — недовго: зiрочка покотилась... далi друга... третя — i поховались у синьому небi, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули... от вiд їх слiзоньок пала роса на землю. Канула її крапелька, зашелестiла у аерi — i прокинувся вiтерець та й поколихав тихенько гiлочки по садкам та по лiскам...»

Далі - «туманець, річенька, хмарочки, стеблинки, росочка» неймовірно ніжно, такий текст дуже приємно читати

НАГАДАЮ ТИМ, ХТО ЗАБУВ АБО НЕ ЗНАВ

 

Відкриваймо для себе СПРАВЖНЬОГО Шевченка

"Неосвічений кріпак, який не вчився навіть у звичайній школі. Змучений старий дідуган, у кудлатій шапці й кожусі". Такий образ Шевченка нав'язала нам 70-річна радянська пропаганда (мовляв, які символи -- така й нація).

Та кожен українець МУСИТЬ знати, ким був насправді наш Тарас Шевченко.

Він був АКАДЕМІКОМ Імператорської академії мистецтв у Петербурзі!

Створив понад 1300 картин, пейзажів і гравюр.

Був обдарованим скульптором.

Викладав живопис у Київському університеті.

Був успішним і затребуваним художником-портретистом.

Замовити в Шевченка портрет (свій чи членів родини) мали за честь відомі діячі культури, представники найвищої знаті, найшанованіші люди.

Елегантно і зі смаком одягався, але ніколи не соромився свого походження.

Зустрічався й товаришував з найвидатнішими людьми своєї епохи.

Харизматичний, ерудований, талановитий оповідач, любитель пожартувати, він був «зіркою» культурного товариства Петербурга та Києва.

Вільно володів іноземними - польською, французькою, німецькою, російською - мовами.

Smolyar Olga

Тарас Шевченко

7-15 серпня 1859 р.

Київ

Фотограф Гудовський

Міжнародний день шкільних бібліотек

 

Щорічно в четвертий понеділок жовтня відзначається — Міжнародний день шкільних бібліотек, важливе свято, яке привертає увагу всього суспільства до шкільних бібліотек та допомагає зрозуміти важливість книг у житті наших дітей.

Наші далекі предки цінували книги та освіту ще за часів Русі. Князь Володимир відкривав школи, де учні навчалися, переписуючи книги. В часи правління Ярослава Мудрого при Софійському соборі в Києві з’явилася перша бібліотека.

В XI столітті серед інших шкіл вже існували так звані «школи книжного вчення».

Поява книгодрукування стала чинником великих змін в бібліотечній справі. Вже в 16 ст. з’явились великі книгосховища в Острозі і Львові. В 1630-х роках стала формуватися бібліотека Києво-Могилянської академії (засновник — митрополит Київський і Галицький Петро Могила)

В період незалежності України шкільні бібліотеки переживають непростий період реформування та вдосконалення разом із системою освіти в цілому. Перед ними стоїть завдання перетворитися не лише в справжні навчальні центри, а й в центри дозвілля, які максимально відповідають вимогам сучасності.

Вітаємо шкільних бібліотекарів та читачів з нашим святом!

Бажаємо, щоб в кожній школі була сучасна, багатофункціональна, затишна та комфортна бібліотека, яка стане улюбленим місцем читаючої шкільної родини.

Письменники_ювіляри2024

 

Український поет, прозаїк, сценарист та перекладач Петро Федорович Сингаївський видав понад двадцять збірок для дорослих і дітей. Він залишив значний слід в українській літературі, особливо завдяки своїм поетичним збіркам. Його часто називали поетом «земної краси», адже він вміло передавав у своїх віршах любов до природи, до рідної землі, людей та життя, здатність бачити прекрасне у звичайному. Сингаївський вміло поєднував у своїй творчості глибокі філософські роздуми з простими, але дуже виразними образами.

Петро Сингаївський народився 25 жовтня 1929 року в с. Шатрища Коростенського району Житомирської області у селянській сім’ї. Закінчив десятирічку у м. Коростень. Освіту здобув на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював редактором видавництва «Дніпро», старшим редактором сценарного відділу Київської студії художніх фільмів, завідувачем відділу нарису і публіцистики журналу «Райдуга».

Серед творчого доробку письменника особливе місце посідають твори для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. Поезії Петра Сингаївського зігріті доброю усмішкою, написані з теплотою та любов’ю до дітей. У збірках «Наш флот» (1957), «Сонце іде на урок» (1965), «Кораблі мого дитинства» (1969), «Зоряна доріжка» (1972), «Білі черевички у зими» (1974), «Плисоччина колиска» (1979) та інших він створює веселі образи тварин і птахів, розповідає про веселі пригоди дітей і втілює картини свого власного дитинства з легкістю та гумором.

Плисоччина колиска

https://xn--80aaukc.xn--j1amh/plisochina_koliska.html

Все навколо ніби в самоцвітах

https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE...

Все реакци

5

Красива та зворушлива історія кохання..

 

Бездоганно втілений історичний фон.

Абсолютно неймовірно прописані персонажі, у кожного з яких своя цікавинка.

Перед вдячним читачем Василя Шкляра постає Маруся (Саша Соколовська) - народжена для щастя, але повстала до боротьби за волю. Отаманша, 16-річна дівчина, кажуть, навіть відьма. Її брати полягли в боротьбі, тому іншого шляху немає. Навколо неї добірне козацтво і їх все більше і більше затягує ураганним вихором визвольних змагань проти декількох ворогів одночасно.

Здавалося, там, де вже все заволокло липким туманом безвиході, знаходиться нова стежка, що веде вперед!

Книжка дуже цікава! Неодмінно раджу до читання!

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКІ ВАРЕНИКИ

 

Вареник. Здавалося б, що може бути простіше і буденніше. Так ні. Виявляється, наш рідний український вареник має багато чого такого, що змушує пройнятися до нього повагою і ще більше полюбити. Наприклад:

1. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об’ємніший, аніж італійський равіолі.

2. У знаменитому творі М.Гоголя “Вій” оповідається про вареники діаметром 30-40 см, розміром з капелюх.

3. Єврейський поет Саул Черніхівський, який тривалий час жив в Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм поему та музичну ідилію “Вареники”.

4. Назва “вареники” – є загальноукраїнською, а пироги – західноукраїнською (галицькою). Вважається, що страва існувала ще в часи язичництва і за своєю символікою різнилася з теперішніми уявленнями.

5. У наших пращурів вареники традиційно ототожнювалися з місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися як жертовна їжа. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.

6. Найпопулярнішими вважають вареники з картоплею, сиром, вишнею, чорницями та іншими ягодами. Та є у кулінарному доробку українських пращурів доволі дивні поєднання, як-то вареники з начинкою із папороті або редьки.

7. Вареник – чи не найпопулярніша страва української діаспори. Вареник навіть увіковічнили у камені у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам’ятник варенику, який вважається … офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки у 9 метрів важить майже три тонни.

8. Єдиний в Україні пам`ятник варенику був встановлений у 2006 році у місті Черкаси. Проте у 2013 році його демонтували, і зараз він перебуває в приватній колекції.

9. В Буковелі щороку традиційно проходить фестиваль вареників. А у 2013 році був побудований сніговий пам’ятник Варенику, який увійшов в «Книгу рекордів ТК «Буковель», як найбільший вареник в світі, виготовлений зі снігу.

10. Одного разу президент США Білл Клінтон, перебуваючи з візитом в Україні, спробував вареники з вишнею. Відомий гурман прийшов у невимовний захват й оголосив, що заносить вареники у свій список “Must Be Served”.

Тож пропонуємо вам негайно замісити вареничків, та прилити їх розтопленим сальцем зі шкварочками, та притрусити сирами з нашого “Натурфуду”! І нового научаймось, і свого не цураймось!

Все реакции:

687687