пятница, 30 апреля 2021 г.

У Лубнах відзначили 110-річний ювілей відомої вишивальниці Віри Роїк

25 квітня - 110 років від дня народження Віри Роїк (1911 - 2010), майстрині художньої вишивки ,Героя України

 




У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва презентували книгу «Світ у долонях. Спогади про Героя України, вишивальницю Віру Роїк». Вона розповідає про велику українку, талановиту майстриню і неймовірну особистість, котра понад півстоліття популяризувала українську вишивку в Криму. Сьогодні це видання важливе як ніколи, адже в ньому зібрано переконливі свідчення того, що Крим з'єднаний з Україною духовною «пуповиною», котру ніколи нікому не розірвати.

Книга вийшла в світ завдяки зусиллям Вадима Роїка, сина відомої мисткині. В ній, мов перлини, зібрані поетичні рядки, фотознімки і спогади всіх, хто захоплювався майстерністю української вишивальниці, вчився у неї, відчував на собі магнетизм її особистості.

Один із шанувальників творчості Віри Роїк – академік Дмитро Степовик назвав її Кримською Полтавкою. Адже народилася вона у 1911 році в місті Лубни на Полтавщині, а з 1952 року мешкала в Криму, куди взяла із собою свій головний скарб – безмежну любов до мистецтва української вишивки.












Частина колекціїї наперстків, зібраних Вірою Роїк





понедельник, 19 апреля 2021 г.

Чорнобиль-35 років трагедії

23 квітня- Всесвітній день книг і авторського права




1996 23.04  всесвітній день книги й авторського права. Свято встановлене резолюцією № 3.18 на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995. Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996. Дата 23 квітня вибрана Генеральною конференцією ЮНЕСКО з огляду на її символічність – багато відомих письменників народилися чи померли саме 23 квітня. Зокрема, В.Шекспір, І. Г. де ла Вега, М. Дрюон, X.Лакснес, М. Валеджо, В. Набоков, Дж. Пла, В. Вордсворт, Г. Тютюнник та ін. Одна з головних цілей свята – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності. Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник. Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі. Чому книжка? Бо саме у цей час 1929 року в Барселоні проходив масштабний книжковий ярмарок. Це значною мірою вплинуло на запровадження Всесвітнього дня книги та авторського права саме 23 квітня. Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і пропозиції читання




 

22 квітня-день Матері-Землі

Олег Чорногуз лікує сміхом

Великий, щирий друг дітей: до 115-річчя від дня народження Оксани Іваненко

Про День Космонавтики





 11 квітня - Міжнародний день визволення вязнів фашистських концтаборів

.Відзначається щорічно за ініціативою ООН.Саме в цей день в 1945 р. вязні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу.


"Система концтаборів була великим спотворювачем цінностей. Її історія —
це історія тих мутацій, які нормалізували екстремальне насильство, тортури
й убивство. І цю історію продовжуватимуть писати, вона житиме,
як і житиме пам’ять тих, хто був її свідками, катами і жертвами".

Ніколаус Ваксманн, британський дослідник історії нацистських концтаборів


"Ми, колишні мешканці концентраційних таборів, пам’ятаємо людей,
які ходили між бараками, заспокоюючи інших, віддаючи
останній шматок хліба. Нехай їх було лише кілька, але їхня поведінка —
незаперечний доказ, що людину можна позбавити всього, крім єдиного:
останньої людської свободи — обирати власне ставлення
до будь-яких наявних обставин, обирати власний шлях".

Віктор Франкл, австрійський психіатр, психотерапевт, філософ, в'язень Аушвіца


Діти- жертви Голодокосту