Письменники Запорізької області.
Іван Сухар [1], поет і письменник з Оріхівського району, у 70–80 роки зазнав переслідувань за вільнодумство, був запроторений у психушку, але не зрікся своїх переконань. Починаючи з років перебудови він активно виступає і видається, але чомусь тільки посмертно, у 1999 році, його було прийнято до НСПУ. В Запорізькім районі в с. Смоляному жив член запорізького «Пошуку» й один з авторів «Провинции» Віктор Стригальов [2]; в с. Біленькому Запорізького району живе дуже талановитий і оригінальний поет Сергій Редька [3], історик за фахом; в с.Варварівка – Микола Горпинич (проза і поезія) і Анатолій Горпинич (сатира та гумор); у м. Вільнянськ – Іван Воробйов, Анатолій Семенов, Сергій Чепурний, у Михайлівці – Людмила Хорошун; у м. Василівка – Олексій Сорока; в cмт. Камишуваха Оріхівського р-ну – член НСПУ, автор книжок «Криниця, що відлунює слова», «Вибране», «Білий дощ» (у співавторстві з Ольгою Шуваєвою) поет Михайло Буряк [4] і поетеса Жанна Ралко, а в м. Оріхів – Володимир Білогуб (сатирик та гуморист, очолював літературну студію «Ластівка»), поети Галина Клиновська, Таїсія Черниш, Олександр Ткаченко (лауреат Всеукраїнського конкурсу на кращу байку), з Оріхівського району і відомий прозаїк О. Носенко; з м. Токмак – Марія Педенко (прийнята до членів СПУ в 1985 р., посмертно), Ганна Вівчар; з Приазовського району – широко знаний український прозаїк Д. Міщенко, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка; з Куйбишевського – драматург В. Сокіл, який зараз мешкає в Австралії; з Якимівського – поет і літературознавець С. Тельнюк; в Приморському районі вирісли літературознавець, історик, академик, автор чотиритомної «Історії Болгарії» М. Державін, вчений-академик Д. Марков, перекладач, кавалер болгарського ордена Кирила і Мефодія О. Кетков, а в с. Нельгівка виріс Юрій Шилов – археолог, кандидат історичних наук, професор, автор книжок «Пути ариев», «Гандхарва – арийский Спаситель», «Пращуры», «Прародина ариев», «Праісторія Русі-України», «Джерела витоків української етнокультури», «Истоки славянской цивилизации»; в Пологівському районі в с. Григорівка – Олексій Чех (збірка гумора та сатири у співавторстві з Олександром Ковтуном «Близнюки сміються», 1993 р.) і Петро Банько, а в с. Чубарівка – Зінаїда Бебешко. В м. Пологи народився і вперше надрукувався у районній пресі відомий український поет, лауреат премії А. Малишка Василь Моруга (поетичні збірки «Грозовіття», «Ключі до тиші», «Портрет землі», «Юності бентежні ешелони», «Чебрецеві острови», «Дорога над лугом», докуменальні твори, казки для дітей, переклади з болгарської та іспанської мов) [5], який загинув у 1989 р. в автокатастрофі, а у 80-х в Пологах жив і творив чудовий російськомовний поет Володимир Тищенко [6]. Іван Доценко був з Гуляйпольського району, майже все життя працював у сільському господарстві і є автором збірки віршів «Вибране», виданої посмертно [7]. В м. Гуляй Поле жили прозаїк М. Тардов, драматург Л. Юхвид (усі знають його кінокомедію «Весілля в Малиновці»), а зараз плідно працюють Любов Геньба [8], директор районного краєзнавчого музею, автор 5 поетичних збірок і більш 30 пісень, і поетеса Олена Муха. А м. Василівка навіть проводить міжнародний поетичний фестиваль при підтримці районної держадміністрації.
Деякі із згаданих літераторів на Запоріжжі тільки народилися, в пошуках літературної долі вони виїхали до Києва, Харкова, Москви, до міст, де були книжкові видавництва, художні журнали, більш інтенсивне літературне життя. Але багато хто залишився і продовжував дарувати читачам нові чарівні твори.
Як бачимо, запорізька земля дуже щедра на таланти. Творчість вирує – яскрава, багатогранна, різна і за мовою, і за літературними школами і стилями, і за поглядом на життя. Волелюбна творчість.
Україна
