среда, 4 июня 2025 г.

День вшанування памяті дітей

 

В Україні унаслідок російської агресії постраждали 2590 дітей, з них 630 дітей загинули, ще 1960 дістали поранень різного ступеня тяжкості.
Про це свідчать офіційні дані ювенальних прокурорів станом на 26 травня 2025 року.

Найбільше постраждалих зафіксовано в таких регіонах: Донецька область — 645, Харківська — 492, Херсонська — 208, Дніпропетровська — 242, Київська — 146, Запорізька — 181, Миколаївська — 119, Сумська — 139.

понедельник, 2 июня 2025 г.

Останній дзвоник

 



Вітаю з Останнім дзвінком! Бажаю цього літа не пропустити жодного грандіозної події й щасливого дня, бажаю літніх чудес і пригод. Ще хочу побажати все-таки скучити по школі і після високої хвилі веселого літа повернутися в тиху гавань знань і наук.



воскресенье, 1 июня 2025 г.

Літо ... Його чекають всі - і діти, і дорослі.

 

Його чекають всі - і діти, і дорослі.
Ось ще трохи - і воно настане.
Кожен вже планує на літо багато цікавих справ. А ще літо – це чудовий період, щоб нарешті насолодитися читанням книг, на які раніше не вистачало часу. А літературні герої з нетерпінням вже чекають на зустріч з вами, щоб поринути разом у захопливі подорожі та пригоди.
Тож потурбуйтеся про літнє читання та завітайте до бібліотеки.

Літо - найкращий час для читання!

Літні канікули і безпека: поради для вчителів і батьків від експертів

 

Літні канікули — час, якого діти з нетерпінням чекають цілий навчальний рік. Це період відпочинку, яскравих пригод і нових вражень. Проте для батьків це може стати справжнім викликом, адже необхідно організувати дозвілля дитини та убезпечити її від можливих загроз.
Як зробити так, щоб літні канікули минули не лише яскраво, а ще й безпечно? Редакція медіа “Нова українська школа” зібрала рекомендації від експертів та об’єднала поради як рятувальників, так і психологів та освітян.

вторник, 27 мая 2025 г.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ

 

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".

За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

26 травня 1877 народилась — Косач-Кривинюк Ольга Петрівна

 

26 травня 1877 народилась — Косач-Кривинюк Ольга Петрівна, українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, етнографиня, лікарка. Псевдонім — Олеся Зірка. Дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки. Ользі Косач-Кривинюк судилося стати берегинею родинного архіву Косачів і написати монументальний літопис «Леся Українка. Хронологія життя і творчости» (Нью-Йорк, 1970). Вона відкрила ткацьку майстерню й організувала гурток вишивання. Зібрала та відтворила узори, частина яких стала основою видання «Українські народні узори з Київщини, Полтавщини і Катеринославщини. Випуск І. Вирізування й настилування»( 1928).
Крім лікарської практики, Ольга займається літературою, виступає на сторінках преси здебільшого під псевдонімом Олеся Зірка.
Ще у 1889 році у журналі «Зоря» опублікований її переклад поезій у прозі Івана Тургенєва та фінські легенди «Святочна мова». Перекладений зразок фінської народної легенди виказує «дуже принадну поетичність, в дуже гарних образах». Своїм перекладацьким пером Ольга Косач-Кривинюк торкнулася російської, французької, польської, чеської прози.
Зокрема, перекладала вона Ч. Діккенса, Г. Х. Андерсена, Р. Кіплінга, В. Гюго, Е. Ожешко та інших.

Перекладала твори І. Тургенєва (оповідання «Горобець», 1889; «Бенкет у Найвищої Істоти», 1895); Ч. Діккенса, Е. Ожешко, В. Гюґо, Кіплінга, Ж. Санд, Г. Мопассана («Наше серце», 1930), А. Дюма-батька, П. Лоті («Горе старого каторжника», 1918); Е. Томпсон Сетона (оповідання «Бінго. Історія мого собаки», 1918) та інших.

вторник, 20 мая 2025 г.

письменники_ювіляри2025

 

З ім'ям Марка Кропивницького пов'язані створення українського професіонального театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Завдяки Марку Лукичу українська сцена зазвучала рідною мовою, з рідними героями й живим духом народу!
Він не просто драматург, а фундатор українського професійного театру. Сам писав п’єси, ставив їх на сцені, грав у головних ролях і навіть шив костюми! Його твори — як дзеркало життя: із гумором, болем, народною мудрістю й незламним характером.
У його доробку — більше 40 п’єс, серед яких «Дай серцю волю — заведе в неволю», «Глитай, або ж павук», «По ревізії» — і всі вони сповнені глибини та дотепності.
А ще Кропивницький відкрив шлях цілим плеядам акторів і драматургів, серед яких — Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Іван Карпенко-Карий. Вони творили «Театр корифеїв», що став гордістю української культури.

І сьогодні, перегортаючи сторінки його п’єс, ми ніби поринаємо в інший час — але з таким самим українським серцем. Читайте Кропивницького!