Голодомор 1932-1933 рр. став однією з найбільших трагедій в історії України

 

Мільйони людей стали жертвами штучного голоду, організованого тоталітарним режимом. Це була не просто катастрофа, а цілеспрямована політика геноциду, метою якої було знищити український народ та його культурну ідентичність. Багато сіл було знищено, а родини розірвані навіки. Тих, хто намагався врятуватися, чекала жорстока кара: смерть від голоду, депортація чи примусова праця.

 Пам'ять про Голодомор – це не тільки вшанування жертв, а й нагадування про ціну свободи та гідності. Важливо, щоб майбутні покоління знали правду про ці страшні сторінки історії.

16 листопада, у Міжнародний день толерантності

 

Сьогодні, 16 листопада, у Міжнародний день толерантності, важливо нагадати, що кожна людина — це унікальний світ, сповнений мрій, емоцій, радощів і випробувань. Ми всі особливі у своєму сприйнятті, у своєму шляху, у тому, як підтримуємо, переживаємо та творимо. Але справжня цінність розкривається, коли людина має внутрішню гармонію, адже саме тоді вона може поділитися своїм світлом з іншими. Відчуваючи мир в середині, ми здатні дарувати його світові, будувати спільноту, де повага і розуміння стають основою. Нехай цей день надихне нас усіх на пошук гармонії із собою і світом.

Всесвітня акція "16 днів проти насилля".#длядітей

Остап Вишня

 

Остап Вишня - блискучий майстер гумористичних оповідань, фейлетонів, шаржів, творець нових літературних жанрів. Започаткував гумористичний тип фейлетону – «усмішку» чи «реп’яшок».

Справжнє ім’я – Павло Губенко. З дитинства захоплювався творчістю земляка – Миколи Гоголя, «Тараса Бульбу» зачитав до дірок. Ім’я одного з синів головного героя узяв за псевдо, а Вишня – бо любив вишні.

Письменник жив у бурхливі часи. Він один з тих, кого називають покоління «Розстріляного відродження». Письменник входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». Згодом став головним редактором журналу «Перець».

Остап Вишня написав близько двох з половиною тисяч творів: гуморесок, нарисів, фейлетонів, памфлетів, мемуарів, щоденників тощо. Його влучно називали «Королем тиражу». Життя українського селянства, його біди і кривди, мудрість, самоіронію та гумор, перекоси українізації - все це Остап Вишня висвітлював у своїх збірках «Діли небесні», «Кому веселе, а кому й сумне», «Реп'яшки», «Вишневі усмішки сільські», «Лицем до села» та багатьох інших.

У 1933 році був репресований за сфабрикованою справою (за звинуваченням у замаху на Постишева) і ув’язнений на 10 років у радянських таборах. У 1943 році письменника звільнено, а вже за кілька місяців з'явилася його знаменита «Зенітка», яка здобула нечуваної популярності. Її читали по радіо, вона з успіхом обійшла всі фронти. Даниною митця системі, яка «дозволила» йому знову сміятися, стали збірки «Самостійна дірка», «Мудрість колгоспна», але його «Мисливські усмішки» й зараз вражають поетичною свіжістю, м'яким гумором і непідробною щирістю.

Йому випала доля гумориста-мученика – аж до самої смерті, і навіть після десятилітньої каторги він не переставав «усміхатись». У одному з передсмертних записів у своєму щоденнику він занотував: «Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!». І далі, як підсумок свого життя та праці: «Мало я зробив для народу! Мало! Хотілося б більше, але що я можу зробити… Ой, як буде комусь соромно за мої страждання! Ой, як буде!».

14 листопада в день народження Астрід Ліндґрен

 14 листопада в день народження Астрід Ліндґрен, (1907 - 2002 роки життя) згадуємо видатну, улюблену дитячу письменницю Швеції і усього світу, яка і досі об‘єднує дитячі сердечка багатьох поколінь. А це чудова нагода для родинного дозвілля, щоб згадати улюблені з дитинства твори видатної письменниці-казкарки, поділитися своїми враженнями від прочитаного та почитати ще не прочитані.

До вашої уваги добірка книжок Астрід Ліндґрен рен :

«Пеппі Довгапанчоха»

Дівчинка, для якої затісні будь-які рамки, — фантазерка, бунтарка, жартівниця. Неймовірно сильна. Неймовірно щедра. І… трішечки самотня. Хочеш подружитися з нею? Тоді розгорни мерщій книжку уславленої шведської письменниці Астрід Ліндґрен і поринь у пригоди Пеппі Довгапанчохи — доньки капітана, який став найсправжнісіньким королем.

«Малюк та Карлсон, що живе на даху»

Цю повість видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен уже давно розібрано на цитати і, мабуть, не знайти читача, який не любив би Карлсона, що живе на даху, та не заздрив Малому, котрий має такого друга. І вже напевне можна позаздрити тому, хто вперше прочитає захопливу й веселу книжку про дружбу «до міри затовстого» чоловічка з пропелером і звичайного восьмирічного хлопчика.

«Расмус- волоцюга»

Повість видатної шведської письменниці Астрід Ліндґрен розповідає про хлопчика, який утік із сирітського притулку, щоб знайти собі батьків.

На нього чекає чимало пригод і небезпек.

Але той, хто має чисте серце й добру душу, ніде не пропаде. І врешті-решт Расмус знайде своє щастя.

«Міо, мій Міо»

В одній із найзнаменитіших повістей класика шведської та світової літератури Астрід Ліндґрен розповідається про дивовижні пригоди юного героя — хлопчика Міо, про одвічну боротьбу добра і зла, втіленого в особі лиходія Като, про дружбу та взаємовиручку дітей, які не розгубилися, а згуртувалися у спільній боротьбі зі злом. Добро, як завжди, перемагає. За мотивами повісті знято знаменитий однойменний фільм (1987) .

«Детектив Блюмквіст здобуває славу»

Трилогія про Калле Блюмквіста справжній дитячий детектив. Видатна дитяча письменниця Астрід Ліндґрен написала справжній шедевр, який несе радість уже декільком поколінням юних читачів і їхнім — колись юним — батькам.

У першій книжці трилогії відбувається знайомство з головним героєм, який мріє про кар’єру знаменитого детектива, про те, як ловитиме злочинців і розплутуватиме найкарколомніші справи. Та є одна заковика: Калле живе в маленькому спокійному містечку, де найстрашніший злочин — коли п’яничка Фредрік цупить із ризниці якусь там жменю монет. Та от до міста навідався таємничий незнайомець, який неприємно насвистує, «полює» за новинами в газеті та носить у кишені відмикачку... Дядько Еймар, а саме так звати того незнайомця викликає в Калле підозру, і детектив-початківець береться до розслідування...

За посиланням ви дізнаєтеся більше про життя та творчість Астрід Ліндґрен, а чудова добірка книжок улюбленої дитячої письменниці для затишного родинного дозвілля вам у поміч.

https://youtube.com/watch?v=AGg7wNMEqxo&feature=shared

Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак...

 

Кожен українець з дитинства, мабуть, пам’ятає ці перші рядки чи не найвеселішої української поеми «Енеїда», автором якої є Іван Петрович Котляревський. Його твори дійсно безсмертні: «Енеїда» Котляревського залишається енциклопедією українського побуту XVIII ст., а п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» упродовж двохсот років не сходять з театральної сцени, вражаючи глядача актуальністю текстів.

Теза російської пропаганди 2014-2015 рр. про те, що немає української нації і мови (є “ополячений діалект” російської мови, а “українці” – це “малороси”), був спростований ще наприкінці 18 століття, коли у 1798 році в Петербурзі вийшли три перші частини “Енеїди” Котляревського. Більш ніж 200 років тому завдяки літературному подвигу Івана Котляревського всі філологи світу дізналися і визнали українську мову.

Друзі, саме у цей день 1838 року зупинилося серце видатного письменника Івана Котляревського. Він помер, як пишуть історики, «о другій годині по обіді».

Михайло Коцюбинський, характеризуючи роль Котляревського в розвитку української культури, підкреслив, що «занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах»

Основоположник української літератури, судячи з розповідей сучасників, що дійшли крізь століття, був людиною цікавою в спілкуванні, з блискучим почуттям гумору. Люди, які знали Котляревського, казали, що він міг розповідати про звичайні речі дуже смішно, але сам при цьому навіть не посміхався.

Стиль життя поета досить часто порівнюють з долею Григорія Сковороди. Обидва знакових для України письменника всіма можливими способами намагалися уникнути контакту з владою. Однак, якщо Сковороду часто називають першим українським мандрівним філософом, то Котляревський все своє життя прожив у рідній Полтаві.

Котляревський, визнаний як фундатор сучасної української літератури, був дуже різним, що відбилося на його долі. Духовна семінарія, невдале кохання, військова кар’єра, чиновницька служба, товариство масонів, директорство у будинку виховання дітей, мистецтво, затяте холостяцтво, театральне життя та вишуканий гумор, від якого шаленіла тодішня інтелектуальна еліта – все це про нього. Але передусім Котляревський – це початок справжнього культурного спротиву Російській імперії. Не даремно у часи національного відродження ХІХ століття його ім’я для вітчизняних діячів значило дуже багато, а Тарас Шевченко писав про нього: "Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть!"

Книжка "13 ключів

 

Про що ми говоримо з підлітками? Про те, що вчитися треба добре, що треба прибиратися в кімнаті, що час про вступ подумати, і що ти зовсім дурньою займаєшся.

⠀

Про що важливо знати підліткам? Про те, як не потрапити в токсичні відносини, як захистити свої кордони, як визначитися з інтересами, як пережити цькування, як впоратися з внутрішніми конфліктами, як примиритися зі своїм зображенням у дзеркалі.

⠀

Книжка "13 ключів" - це історія всього жіноцтва, що стикається з проблемами особистого життя, самоусвідомлення, спілкування з оточуючими. "13 ключів", тому що в книзі 13 глав. І кожна з них дає ключ розуміння однієї з цих тем, які так важливі кожній дівчинці у її 12-15 років. А можливо і далеко за 16+. Книжка написана про те про те, що говорять нинішні підлітки. І про те, про що батьки іноді забувають поговорити зі своїми дівчатками.