вторник, 28 октября 2025 г.

Вічна пам’ять всім загиблим у Другій світовій війні.

 


28 жовтня кожного року Україна відзначає День визволення від фашистських загарбників. Річниця була офіційно затверджена Указом Президента Ющенка у 2009 році. Цей пам’ятний день присвячений історичним подіям, які відбувалися під час Другої світової війни. На українській території пройшли вирішальні битви. 28 жовтня 1944 р. землі нашої країни були повністю звільнені від фашистських загарбників.
Американський історик Тімоті Снайдер відніс територію України до так званих «кривавих земель», а українці стали одним з найбільш постраждалих народів – під час Другої світової війни - загинуло понад 9 мільйонів українців.
Цей день встановлений з метою гідного вшанування подвигу українського народу та його внеску у перемогу у Другій світовій війні. Десятки років світ казав: «Ніколи знову». Проте російська імперія, залякуючи весь світ, наголошувала: «можем павтаріть». І повторили: підло напавши на Україну, прикриваючись брехливою пропагандою.
Люди, які дітьми пережили лихоліття і всі жахіття війни, переживають ще гірше пекло знову. Бо все, що приносить росія - це смерть, біль і страждання.
Для нас, поряд із вшануванням подвигу українського народу у Другій світовій війні, «Ніколи знову» означає- більше зброї, потужніші санкції, об‘єднаний світ проти зла, яке несе росія. Українці ніколи не забудуть весь біль та горе, які пережили за останні роки і місяці, а майбутні покоління українців вкладатимуть у слова «Ніколи знову» подвійний сенс. Ми переможемо рашистську нечисть, як було переможено нацизм у Другій світовій війні.
Вічна пам’ять всім загиблим у Другій світовій війні.
Світла пам’ять всім загиблим в українській війні за нашу свободу та незалежність.


понедельник, 27 октября 2025 г.

До Дня української мови та писемності

 

(Унікальний алфавітний вірш, кожен рядочок якого має власного автора, створений в результаті конкурсу у групі Всеукраїнська поетична родина за ідеєю Оксана Мох у 2022 р. Опублікований у 1 випуску альманаху "СНІП: сучасна новелістика і поезя")

ВОЄННА ОСІНЬ
А знаєш, осене, ракети креслять небо,
Болить давно йому ця графіка кривава.
Війна справляє сатанинську чорну требу,
Гарцює ворог, та не меркне наша слава.
Ґрунти зігріє після бою лист багряний.
Дощами, осене, змивай болючі сльози!
Етер жовтневий ще мовчить. Напевне, рано...
Єдиноправедні лиш Бог дає прогнози.
Жоржини цвіт — неначе сонця теплі сходи,
Запалить іскру до життя у душах вільних.
Ич, не здається! А квітує всім на подив
І до проміння щиро тягнеться в обійми!
Їдкого диму гіркоту розносить вітер,
Йому також війна пече у міжребер'ї.
Колись літав собі закоханий по світу,
Лишень тепер сумний гуляє по алеї.
Майбутнє знову сперечається з минулим,

О де ж ви, Янголи, невже усі поснули? —
Пульсує правда ще у битві неозорій!
Руйнуй же, осене, ординські, хижі плани,
Сирен виття гаси туманами густими!
Тремтливим листям хай ворожа зграя стане
У зацукрованім тріумфові на зиму!
Форсуй, чаклунко, якнайшвидшу перемогу,
Хорали в пам’яті людській карбуй уміло!
Цвістиме жовто-золотавим епілогом
Час віри, мужності, незламності та сили!
Штормів незмірено припало нашій долі,
Щемливо душу рве на шмаття кожна рана...
ЗлетятЬ кайдани многолітньої неволі,
Юрба загарбницька і голова тирана!
Яріє серце! Україні слава й шана!


Вітаємо з Міжнародним днем шкільних бібліотек!

 


Шкільна бібліотека — це портал до знань, осередок мудрості та безпечний простір для розвитку, а бібліотекарі — справжні провідники у світі інформації. Завдяки вашій щоденній праці, учні навчаються критичному мисленню, любові до читання та повазі до знань.
Нехай Ваша бібліотека завжди залишається яскравим маяком на шляху до освіти та саморозвитку.
Зі святом! Читайте, пізнавайте, надихайтеся!





З Днем української писемності та мови!

 

Дорогі українці та українки!
Вітаю вас зі святом, що єднає серця навколо найціннішого — рідної мови.
Нехай українське слово звучить гордо, щиро й натхненно — у піснях, молитвах, книжках і щоденних розмовах.
Нехай воно буде джерелом сили, краси та незламності.
Плекайте його, як калину біля хати, як найцінніший скарб — з любов’ю, турботою і гордістю.
Хай кожне слово буде зерном добра, а кожна думка — квіткою правди. Кожен день — новою сторінкою в книзі нашої гідності.
Зі святом, рідна мовна родино! 💙💛



воскресенье, 26 октября 2025 г.

27 жовтня - День української писемності та мови!

 

27 жовтня - День української писемності та мови! Українська мова – одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Вона походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від давньоруської мови, що розділилася на українську, білоруську та російську мови. Формуватися українська мова почала ще у VI столітті, цей процес тривав до XVI століття. Отож твердження наших ненависних сусідів про єдиний народ хибне. Незважаючи на тортури та заборону російської імперії наша мова вистояла і піднялася, обʼєднавши весь багатонаціональний український народ у боротьбі за свободу і незалежність. Зараз наша мова - це найвища форма патріотизму, вона репрезентує наш народ у світі, є ореолом нації та етнічним кордоном!
Говорімо українською! Наша мова це - наша зброя! Леся Українка говорила: «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію». Адже територію можна відвоювати, а коли вмирає мова, то вмирає і нація.»
Тож цінуймо нашу мову, захищаймо наш генетичний код! Говорімо українською! Єднаймося і наближаймо нашу Перемогу!
Більше цікавих фактів про українську мову, а ще вікторина та інтелектуальна гра «Знавець української мови» за посиланням ⬇️

Скарбничка вчителя НУШ

 

26 жовтня- День гарбуза
Гарбуз — це ягода, що на 90% складається з води, а також має їстівні листя і квіти. Він є цінним джерелом вітамінів (зокрема, бета-каротину) та мінералів, а в давнину використовувався в сватаннях як символ відмови. Гарбузи можуть плавати завдяки повітряним камерам у шкірці.
Гарбуз існує на планеті приблизно 5000 років.
Традицію робити ліхтарики з гарбузів привезли у США ірландці, які вирізали ліхтарики з брукви до щорічного свята Самайн. Але з часом вони виявили, що стінки гарбуза значно м’якші і вирізати їх простіше.
Гарбуз настільки невибагливий у догляді, що його можна вирощувати в будь-якій точці світу, крім Антарктики.
Гарбузові квіти можна їсти. Існує безліч рецептів фарширування гарбузових квітів та приготування їх у клярі.
Найменший гарбуз може важити менше кілограма, а найбільший сягати 250 кілограмів.
Індіанці колись смажили скибочки гарбуза на багатті, а зі смужок в’яленого гарбуза робили килимки.
Гарбузи низькокалорійні і багаті клітковиною. Якщо ви на дієті, то гарбуз – ідеальний продукт для вашого раціону, оскільки його м’якоть, до того ж, багата на вітаміни А і В, білок, залізо і калій.
Користь гарбуза для людини полягає у високому вмісті вітамів А і Е, які допомагають зберегти молодість. Тож достатньо регулярно вживати в їжу гарбуз, щоб уникнути передчасних ознак старіння.
М’якоть гарбуза прикладають для полегшення болю при опіках, а насіння використовують як протиглистний засіб. До речі, поживна цінність насіння гарбуза зростає з його старінням. В давнину вважали, що сік гарбуза – найкращий засіб від веснянок і укусів змії.
Крім традиційних помаранчевих, зелених і жовтих бувають сині та білі гарбузи.
Гарбуз – герой безлічі рекордів. Приміром, у США був випечений найбільший пиріг з гарбуза – діаметром 152 см. Випікався цей гігантський пиріг понад 6 годин.
Без гарбуза не обходився стародавній український звичай сватання. Якщо наречений не був любим та бажаним, йому вручали «гарбуз» і він, принижений і посоромлений, вирушав додому.
Цікавий факт, що гарбуз — чемпіон серед овочів за вмістом заліза, тому його сміливо можна вживати тим, хто страждає на анемію.

Гарбуз – чудовий гарнір для страв зі свинини, баранини та іншого жирного м’яса, оскільки завдяки вітаміну Т допомагає засвоювати організму важку їжу..
В давнину гарбузовий сік вживали на ніч. Це заспокоювало після важкого трудового дня і діяло як природній снодійний засіб.
Гарбуз використовується не лише в кулінарії і медицині. Народні майстри виготовляють з нього посуд та різні інструменти

четверг, 23 октября 2025 г.

Цікаво, як ви сприймаєте постать Бажана і його творчість?

 

У середині 1930-х український поет Нік Бажан був під прицілом НКВС: справа, обшуки, очікування нічного стуку. Арешт здався неминучим. Аж доки Сталін не звернув увагу на переклад «Витязя у тигровій шкурі» Шота Руставелі й власноруч не додав прізвище Бажана до списку нагороджених орденом Леніна. Так поет уникнув тюрми, але його творчість різко «перебудували» під офіційну лінію.
Минуло двадцять років — і під час «відлиги» Бажан уже в президії Спілки письменників порушив питання реабілітації репресованих авторів. Той самий чоловік, якого система ледь не зламала, домагався повернення імен — Бобинського, Епіка, Куліша, Влизька та інших — бодай посмертно.

Футурист, перекладач, енциклопедист, високопосадовець — його біографія не вкладається в прості оцінки. Бажан — це про складний вибір в тоталітарній системі.