вторник, 31 марта 2026 г.

🇺🇦 50 творів української літератури, які варто прочитати хоча б раз у житті!

 

Українська література — це не просто шкільна програма.
Це пам’ять, біль, гідність і любов, зафіксовані словами.
У ній — наші перемоги й поразки,
наш страх і наш спротив,
наші родини, наші втрати і наші надії.
Ці книжки писалися не для галочок і контрольних.
Їх писали тоді, коли за слово могли знищити.
Коли правду ховали між рядками.
Коли література була формою виживання.
Цей список — не «обов’язковий мінімум».
Це 50 дверей, через які можна зайти в українську історію,
відчути її на смак, на дотик, на рівні серця.
🟦 Класика, що не старіє:
1. Тарас Шевченко — Кобзар
2. Іван Франко — Мойсей
3. Леся Українка — Лісова пісня
4. Панас Мирний — Хіба ревуть воли, як ясла повні?
5. Іван Нечуй-Левицький — Кайдашева сім’я
6. Пантелеймон Куліш — Чорна рада
7. Марко Вовчок — Інститутка
8. Ольга Кобилянська — Земля
9. Михайло Коцюбинський — Тіні забутих предків
10. Василь Стефаник — Камінний хрест
🟨 Про трагедії ХХ століття, тоталітаризм і спротив системі:
11. Лариса Крушельницька — Рубали ліс
12. Микола Хвильовий — Я (Романтика)
13. Микола Куліш — Мина Мазайло
14. Юрій Яновський — Вершники
15. Іван Багряний — Сад Гетсиманський
16. Василь Барка — Жовтий князь
17. Улас Самчук — Марія
18. Тодось Осьмачка — Ротонда душогубців
19. Борис Антоненко-Давидович — Сибірські новели
20. Григорій Тютюнник — Вир
🟩 Сучасна література — голос теперішньої України:
21. Ліна Костенко — Берестечко
22. Сергій Жадан — Інтернат
23. Юрій Андрухович — Московіада
24. Оксана Забужко — Музей покинутих секретів
25. Тамара Горіха Зерня — Доця
26. Станіслав Асєєв — Світлий шлях. Історія одного концтабору
27. Валерій Ананьєв — Сліди на дорозі
28. Марія Матіос — Солодка Даруся
29. Юрій Винничук — Танго смерті
30. Артем Чех — Точка нуль
🟧 Історичні твори, які формують пам’ять:
31. Юрій Горліс-Горський — Холодний Яр
32. Роман Іваничук — Орда
33. Василь Шкляр — Чорний ворон
34. Іван Франко — Захар Беркут
35. Юрій Клен — Попіл імперій
36. Василь Кожелянко — Дефіляда в Москві
37. Іван Багряний — Людина, що біжить над прірвою
38. Богдан Лепкий — Мазепа
39. Павло Загребельний — Роксолана
40. Улас Самчук — Волинь
🟥 Особисте, родинне, дитяче, душевне
41. Олександр Довженко — Зачарована Десна
42. Всеволод Нестайко — Тореадори з Васюківки
43. Остап Вишня — Усмішки
44. Ірина Вільде — Сестри Річинські
45. Валерій Шевчук — Три листки за вікном
46. Володимир Дрозд — Листя землі
47. Марія Матіос — Букова земля
48. Софія Андрухович — Фелікс Австрія
49. Панас Мирний — Повія
50. Василь Стус — Зимові дерева
📖 Чому це важливо сьогодні
Бо ці тексти навчили українців не зникати.
Не погоджуватися.
Не забувати.
Тут є книги, які болять.
Є ті, що рятують.
Є ті, після яких уже неможливо бути байдужим.
Не обов’язково читати все одразу.
Але важливо знати, що це — наше.
І що в цій літературі є відповіді на питання,
які ми ставимо собі й сьогодні.
Українська книга — це не про минуле.
Це про те, ким ми є
і чому нас не вдалося зламати.

Збережи.
Повернися.
І читай — як розмову з власною історією.

суббота, 28 марта 2026 г.

письменники_ювіляри2026

 

Марійка Підгірянка (справжнє ім'я Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) - видатна українська дитяча поетеса та педагогиня, чия творчість стала класикою української літератури для дітей.
Народилася 29 березня 1881 року на Прикарпатті. Понад 40 років свого життя вона присвятила вчителюванню у школах Галичини та Закарпаття. Організовувала школи з навчанням українською мовою, розробляла власні підручники та методики для початкових класів.
Більшість її творів написані для дітей. Її поезія вирізняється щирістю, мелодійністю та любов'ю до рідного краю. Псевдонім «Підгірянка» обрала на честь рідного підгірського краю.
Писати вірші Марійка почала ще в 13 років, перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 року, коли поетесі сповнилося 27. Втім, її вірші друкувалися здебільшого у місцевих журналах, хоча вона дуже багато і активно писала.
Наступна її збірка побачила світ в Ужгороді майже перед смертю поетеси 1962 року.
Широкого розголосу творчість поетеси набула аж у перші роки незалежності України, коли почали друкувати її книжки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця» тощо.
З 1991 року її ім’я носить Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок. На її честь названо вулиці в багатьох містах Західної України.

Марійка Підгірянка. Квітка з полонини

воскресенье, 22 марта 2026 г.

💧 22 березня — Всесвітній день води 💧

 

Вода — це не просто ресурс, це основа життя. Вона потрібна кожному з нас щодня: для пиття, приготування їжі, гігієни та розвитку нашої громади.
У цей день хочемо нагадати про важливість дбайливого ставлення до водних ресурсів:
✔️ не залишайте відкритими крани без потреби
✔️ своєчасно ремонтуйте витоки води
✔️ використовуйте воду раціонально
✔️ бережіть річки, ставки та джерела від забруднення
Навіть маленькі щоденні дії кожного з нас допомагають зберегти цей безцінний ресурс для майбутніх поколінь.

💙 Разом ми можемо більше — збережемо воду для життя!

пятница, 20 марта 2026 г.

20 березня - Всесвітній день Землі!

 

Наша планета Земля - це наш рідний дім, в якому створені для нас особливі сприятливі умови, які забезпечують наше існування та життєдіяльність, які відкривають для нас безліч можливостей й достатній простір для їх реалізації. Далеко не кожна планета наділена таким унікальним потенціалом і розташована в таких унікальних умовах, які дозволили б такий бурхливий розквіт життя та його форм у такому безмеженому просторі Всесвіту.
Тож бережімо наш дім: піклуймося та шануймо нашу Землю, нашу рідну, найкращу планету у Всесвіті!
Як піклуватися про довкілля, щоб оберігати та захищати нашу планету? Дивіться багато цікавої та необхідної інформації за посиланням ⬇️

А чудова добірка книжок буде у нагоді, щоб більше дізнатися про нашу планету!

Всесвітній день казки

 

Всесвітній день казки відзначають у світі 20 березня. Свято, яке виникло за ініціативи Швеції в 1991 році відзначають вже 35 років у всіх куточках світу.
Ка́зка — це народно-поетичний або писемно-літературний твір про передбачувано вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну мету.
Казки - це ігрові посібники для дорослих і дітей, що містять у собі сукупність настанов, які описують, зберігають і передають фіксований комплекс дій людини в його побутовій практиці. В них сформульовано інтегральне уявлення народу про сенс успіху людини та способи досягнення такого успіху.
Мистецтво казки полягає в тому, що вона гармонізує людину з навколишнім світом з одного боку, а з іншого - координує її в суспільстві, світі, вигаданому людьми. Казка нівелює страхи навколишнього світу і пояснює встановлену систему взаємних обов'язків і прав світу вигаданого, щоб вони своєю чергою не викликали страхів.
Завітайте до бібліотеки, де на вас чекають чудові казки з усього світу!
А якщо ви справжні поціновувачі казок, запрошуємо перевірити свої знання за посиланнями ⬇️

четверг, 19 марта 2026 г.

 

Вона мріяла літати, працювала педагогом, і тільки розкривши свій талант стала «невловимою королевою української поезії»
19 березня 2026 року Ліна Василівна Костенко відзначає свій 96-й день народження. Геніальна українська улюблениця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994), нагороджена медаллю Святого Володимира, Почесною відзнакою Президента України (2000). У 2000 р. стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги і нагороджена Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
Це ЖІНКА-ГЕРОЙ, котра принципово відмовилася від Премії Золотий Письменник України та звання Героя України, мотивуючи, що ці нагороди «як політична біжутерія їй не потрібні», адже у неї головне – ІМʼЯ. Одна із найвпливовіших жінок в історії України, яка стала незаперечним моральним авторитетом для українців. Вона ніколи не боялася влади. Завжди писала і пише, що хоче і завжди говорить, що думає.
Вона переконує нас, що слова «незалежність» і «свобода» існують в мові не просто так.
Сила волі та її незламність вражають. Поезія Ліни Костенко про боротьбу українського народу за свободу, про красу рідної мови, рідної землі, про людські цінності — це словесна зброя, яка пробуджує та надихає боронити нашу Батьківщину і сьогодні.
Дякуємо і пишаємося нашою Ліною Костенко, іі незламною громадянською позицією і прекрасною поезією. Бажаємо Ліні Василівні міцного здоровʼя, творчого натхнення, найшвидшої Перемоги та мирного життя у вільній Україні!
Ознайомитися з біографією Ліни Костенко та побачити інтерв’ю з письменницею можна за посиланням ⬇️
А ще усіх с итайликів за посиланням чекає чудова поезія Ліни Костенко «Бузиновий цар» ⬇️