вторник, 31 декабря 2024 г.

З Новим роком

 

Шановні колеги, дорогі читачі та друзі!
Вітаємо вас із Новим 2025 роком!
Нехай цей рік стане для всіх нас часом нових відкриттів, цікавих книжок і незабутніх зустрічей. Хай кожна сторінка, яку ви відкриваєте, приносить натхнення, знання та радість.
Дякуємо, що ви разом із нами створюєте світ, де книги мають силу змінювати життя. Для наших колег бажаємо творчої енергії, нових ідей і вдячних читачів. А нашим дорогим відвідувачам — яскравих вражень, захопливих історій та теплих спогадів, які ви знайдете на сторінках улюблених книг.

З Новим роком!
Нехай любов, мир і добробут супроводжують вас у всьому, що ви робите.

вторник, 24 декабря 2024 г.

Народознавча_світлиця

 

Нова радість стала,
Яка не бувала
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ засіяла…
25 грудня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”
Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття.
10 ФАКТІВ ПРО СВЯТВЕЧІР І РІЗДВО
1. Різдво — одне з найважливіших родинних свят, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. З плином часу старі традиції змінювались та зникали але головні з них і сьогодні мають місце в цей чарівний вечір. Офіційним церковним святом Різдво Христове стало у ІV столітті, і папа Юлій І. У деяких місцях використовувалося доріздвяна назва свята — Коляда.
2. Коляда — дохристиянського свята в ніч на 25 грудня на честь народження Сонця. Старе слов’янське свято на честь поворота Сонця на весну. Язичники святкували свято Коляди, або, як його ще називали свято Коротуна, 21 грудня за новим стилем. Язичники співали пісні про Сонце, Місяць і зорі, вшановували кожен з 12 місяців в році, готуючи так звані «12 страв». Ця традиція збереглася і до наших днів, але змінила свій мотив із християнським. На Різдво колядники також ходять від хати до хати і співають колядки, але пов’язані із народженням Ісуса Христа.У Святий вечір до “вечірньої зорі” нічого не їдять і не сідають за стіл.
3. Різдвяні Обереги. Наші предки вірили, що у Святвечір суха трава набуває магічну силу. На підлогу кидали сіно, горіхи та солодощі. Крім сіна, під скатертиною належало розкласти обереги: часник – «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно – «щоб був добрий урожай», а також гроші – «щоб добробут в хатi тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку з ложкою, адже напередодні Різдва на сімейну трапезу в будинок зліталися душі померлих родичів. У гості в цей вечір не ходили, але, якщо в хату просився подорожній, його приймали з особливою теплотою.
4. Святвечір. Одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового. Дата святкування різними церквами залежить від дати святкування Різдва. Зокрема, частина християн східного обряду відзначають свято за Юліанським календарем 24 грудня або 6 січня — за Григоріанським календарем. Вечеряти сідали, як тільки на небі з’являлася перша зірка, а до цього моменту православні нічого не їли. Під час трапези не дозволялося голосно розмовляти і тим більше сваритися: «буде у родинi колотнеча цiлій рiк».
5. Що їли на Святвечір? Крім куті, в Святий вечір подавали ще 11 пісних страв. М’ясних і молочних продуктів в меню не було, адже ще тривав піст. Пекли пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком. Також ліпили вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик з узваром – компотом із сухофруктів. Готували рибні страви: холодець, юшку, печеню. Робили салати з буряка, редьки, капусти і грибів.
6. Кутя. До куті було особливе ставлення, адже зерно в ритуальному блюді символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.
7. Різдвяна ялинка. Насправді прикрашання ялинки, це не Новорічна традиція, а Різдвяна. У християнській релігії ялинку називали деревом Ісуса. Ялинкова куля – насправді стилізоване райське яблуко. Раніше ялинки прикрашали саме цим фруктом по аналогії з райським деревом. Потім до яблук почали додавати пряники та печиво. Гілки не витримували такої ваги, тож замість яблук вигадали скляні прикраси. Перша ялинкова куля з’явилася в Саксонії у XVI ст.
8. Віфлеємська зірка – це була комета, інакше, як вона могла йти небом й вести за собою волхвів. Інша гіпотеза говорить, що в день народження Христа Меркурій підійшов ближче до Землі і відбив від себе світло одразу кількох інших планет, які вишикувалися в небі якось по-особливому – і Меркурій «засяяв» яскравіше.
9.Три східних царя (волхви) Валтасар, Гаспар і Мельхіор, які прийшли до Ісуса насправді були вченими-астрономами. Відомі й цінні подарунки, що вони принесли малому Месії: золото, ладан і смирну. Ці дари збереглися й до сьогодні. Вони знаходяться на святій горі Афон в монастирі святого Павла.
10. Вертеп. Перший вертеп з живими свійськими тваринами влаштував святий Франциск Асизький у 1224 році.
Щиро вітаємо з Різдвом Христовим!

Бажаємо миру, любові й добра, радості та щастя, успіхів та удачі, здоров'я усім вам та вашим рідним.

вторник, 10 декабря 2024 г.

ВИДАТНІ МИТЦІ УКРАЇНИ

 

7 грудня згадаймо ТЕТЯНУ ПАТА (20 лютого 1884, с.Петриківка на Катеринославщині — 7 грудня 1976, там само), українську майстриню народного декоративного розпису та народної декоративної графіки, засновницю школи петриківського малювання,членкиню Спілки художників України з 1950 року, зааслужену майстриню народної творчості України з 1962 р.

Тетяна Пата стояла біля витоків розвитку петриківського розпису, заклала як композиційні, так і технологічні його основи.
Автентична українська культура, як й інші культури світу, зазнають змін, зумовлених часом. Осередок селища Петриківки є одним із небагатьох центрів декоративних розписів України, що зберіг свою історію й активно розвивається, зберігаючи традицію та органічно інтегруючись у різні види мистецтва і сфери сучасної мистецької дійсності. Народні майстри із покоління в покоління передають таємниці своєї майстерності. Класичне петриківське малювання уособлює творчість ліричної та віртуозної майстрині Тетяни Пати, яка наче шумлива гілка калини, ввібрала в себе український всесвіт.

Письменники_ювіляри2024

 

Елісон Аттлі - англійська письменниця, автор багатьох книг для дітей, у тому числі і серії казок про порося Сема, частина яких була переказана Іриною Рум'янцевою та Інгою Баллод, і видана під назвою «Про маленьке порося Плюха».
Цікаво, що в Аттлі основним заняттям було аж ніяк не письменство. Вступивши до Манчестерського університету, вона незабаром стала його стипендіаткою. У результаті, в 1906 році, Елісон Аттлі стала другою жінкою, яка отримала університетський вчений ступінь у галузі фізики. Після університету вона проходила практику як учитель у Кембриджі. І в 1908 році обійняла посаду вчителя фізики у Фулемській школі для дівчаток.
Першу дитячу книгу Аттлі написала в 45 років, зіткнувшись із фінансовими труднощами після загибелі чоловіка. Книга одразу стала бестселером. З того часу письменниця створила понад 30 казок про маленьку сіру Кролицю та 35 історій про маленького пацятка Плюха.
У 1970 році Манчестерський університет присвоїв їй звання Доктора літератури.
«Про поросятко Хлюпа»
Цікава історія про мешканців одного лісового узлісся – поросят Хлюпа, Тупа, Шлепа та сестрички Хрю. Жили вони собі у своєму чудовому будиночку під солом'яним дахом, були дуже дружні, але ще маленькі. І тому за малюками наглядав дядечко Барсук. Кожне порося мало свої обов'язки, і вони з ними дуже добре справлялися. Пригод у поросят було безліч і найрізноманітніших, і найнесподіваніших. Заходьте на цю лісову галявину, і ви яскравіше уявите собі події, які трапилися з цими казковими героями.
«Про маленького пацятка Плюха»

Книга написана за мотивами казок Елісон Аттлі та проілюстрована чудовим художником Євгеном Медведєвим. Плюх - добре порося, з яким вічно щось трапляється. Що не день, то нова біда. Як ужитися з цим маленьким непосидьком, знають напевно тільки його рідні та друзі. Добрі оповідання, в яких дитина побачить себе.

День_Різдвяної_листівки


Сьогодні, 9 грудня, ми святкуємо День Різдвяної листівки — традицію, яка дарує нам особливу атмосферу свята. Листівки стали символом не тільки святкового настрою, а й способом вираження теплих побажань та емоцій, переданих через прості слова й малюнки.
Перші різдвяні листівки з'явилися понад 170 років тому, і з того часу вони стали невід'ємною частиною наших святкових традицій. Вони нагадують нам про важливість уваги та підтримки, про те, як важливо поділитися радістю і теплом з тими, кого любимо.
Нехай цей день надихне нас на добрі вчинки, на дарування щирих слів та на створення маленьких святкових моментів для тих, кого ми цінуємо. Вітаємо всіх із цим чудовим святом і не забуваймо дарувати частинку тепла через листівки, які зберігають частину нашого свята!
А прочитавши книжку Томсон Е. «Джимове небачене Різдво» ви не тільки дізнаєтесь цікаву історію різдвяної листівки, а й поринете в теплу різдвяну розповідь


Календар на грудень, 2024

 


пятница, 6 декабря 2024 г.

6 грудня українці відзначають державне свято – 33-тю річницю Дня Збройних Сил України

 

Це свято справжньої мужності, героїзму і відваги. Дата приурочена до дня ухвалення Закону України «Про Збройні сили України» – подія відбулася саме 6 грудня 1991 року. Також ця дата пов’язана із 6-м грудня 1919 року. День, який став початком однієї зі славетних сторінок української армії – Першим зимовим походом Дієвої армії УНР.
Збройні Сили України сьогодні – це ключовий елемент існування нашої держави, справжня гарантія державного суверенітету. Українці дуже цінують надлюдські зусилля, які військовослужбовці Збройних Сил України та Сил оборони докладають для Перемоги над російськими загарбниками. У цей день ми вшановуємо всіх, хто має високе і почесне звання військовослужбовця, хто обрав для себе нелегку, але достойну професію – захищати Україну, її суверенітет і незалежність.
Вітаємо вас, дорогі наші воїни зі святом! Ми дякуємо вам за те, що захищаєте , наших рідних та близьких, нашу рідну Україну, її цілісність, незалежність та гідність. Ви своїм героїзмом показуєте усьому світу силу, єдність та незламність українського народу. Ми знаємо, що настане час Перемоги! Час єднання, слави та розквіту нашої держави.
Нехай Господь береже вас і Україну!
Нехай завжди поруч з вами будуть Ангели-охоронці!

Чекаємо вас з Перемогою!