день_народження_письменника

 

28 листопада день народження Сашка Дерманського — сучасного дитячого письменника України, поета, викладача, літературного редактора, сценариста, члена Національної спілки письменників України, автора понад 40 дитячих книжок.

Крокуй за посиланням, щоб познайомитися з письменником, потрапити на презентацію його книжок та разом з читачами отримати відповіді на усі найцікавіші запитання

https://youtube.com/watch?v=i4KPe8FlsRA&si=j2ywof-cgp_TmphK

Свій професійний творчий шлях Олександр Дерманський почав у 2001 році, опублікувавши свої перші вірші для дітей, а у 2004 році світ побачила перша призова книга повість-казка «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська». Ця книга і підкорила серця маленьких читачів України, і з того часу діти з нетерпінням чекають кожну нову книжку. Твори Сашка Дерманського рекомендовано міністерством освіти України для читання в молодшій («Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Бабуся оголошує війну», «Корова часу», «Царство Яблукарство», «Танок чугайстра») та середній школі («Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»). До оновленої шкільної програми також увійшли повість «Маляка — принцеса Драконії», збірка казок «Казки дракона Омелька», збірка віршів «Бигимоти — не медмеді». Багато робіт автора відзначені популярними українськими літературними преміями, серед яких «Коронація слова», «Золотий лелека» і «Книга року». І, найважливіше, — до списку номінантів на міжнародну Премію пам'яті Астрід Ліндґрен вже не вперше від України знову номіновано Сашка Дерманського. Наші автори Галина Вдовиченко та Іван Андрусяк також увійшли до довгого списку номінантів Меморіальної премії Астрід Ліндґрен 2025 року. Загалом на премію претендують 265 кандидатів з 72 країн світу. Пишаємося, радіємо і вболіваємо за наших!

Вітаємо улюбленого письменника з днем народження! Зичимо творчого натхнення, перемоги у міжнародному конкурсі та ще багато цікавих та захопливих книжок.

А якщо ви ще не знайомі з творчістю Сашка Дерманського, саме для вас ця добірка чудових книжок автора.

Все реакции:

22

презентація_дитячої_книги

 

Серед найвидатніших дитячих книжок з усього світу 2024 року — два видання з України.

Американська секція IBBY (Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги) створила список видатних книжок з усього світу 2024 року. До нього увійшли і українські книжки «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна та «Хто зробить сніг» Мар’яни та Тараса Прохаськів.

Комітет обирав книжки, що представляють найкращі зразки дитячої літератури з інших країн.

Сайлентбук «Жовтий метелик» Олександра Шатохіна — це «тиха книжка» про життя після війни, розбитої та обмеженої війни. Колючий дріт на початку з павуком — то образ обмежень і сковувань та страху, що дає війна. Війна, як колючий дріт, заганяє тебе в певні рамки, обмеження, несвободу. Метелики — це те, що було до війни, ніби душі, ніби місця, які були зруйновані війною. Дівчинка — це власне Україна — та, що тікає і протестує проти обмежень, рабства. Зустрічаючи метеликів, незважаючи на все вільних і яскравих, дівчинка розуміє, що життя буде продовжуватись, свободу метелика неможливо обмежити чи знищити…

Книжка увійшла до переліку в категорії «Скорбота і невідомість».

У 2023 році книжка увійшла до переліку 100 найкращих книжок-картинок з усього світу.

«Хто зробить сніг?» — ця книжка унікальна, з якого боку не поглянь. Перший спільний літературний проект подружжя Прохаськів, перша дитяча книжка Тараса Прохаська та перший досвід Мар’яни Прохасько у ролі ілюстратора. Тепла казка по родину кротів та їх тринадцять кротенят, про дружбу та взаємодопомогу, про турботу та домашній затишок, а також про те, хто насправді робить сніг…

Книжка увійшла до переліку в категорії «Фантазія і уява».

У 2023 році книжка увійшла до рейтингу найкращих творів для дітей та підлітків 2023 року за версією The New York Times.

письменники_ювіляри2024

 

Ярослав Стельмах – відомий український драматург, дитячий письменник, кіносценарист, перекладач. Лауреат літературних преміЙ: імені М. Островського (1984), ім. І. Котляревського (1999), імені Лесі Українки (2001).

З дитинства був оточений творчою атмосферою, що панувала в будинку його знаменитого батька - письменника і фольклориста Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педінститут іноземних мов. Під час навчання займався літературною творчістю і навіть видав кілька дитячих книг, що принесли йому першу популярність.

Літературна спадщина Ярослава Стельмаха вражаюче багата. Творчий доробок письменника у підсумку становить десятки книг прози для дітей, десятки авторських п’єс та перекладів драматичних творів зарубіжних письменників, кіносценарії та інсценізації.

Повісті та оповідання для дітей: «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет», «Нахаба», «Санько-брехун» та інші відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями юних героїв. Письменник прагнув допомогти юним читачам розібратись у складному світі, повірити в лицарські закони добра, справедливості, надійності в дружбі, переконатись у власній силі.

Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів. Його п'єси створюють своєрідну атмосферу позитивних емоцій у поєднанні з гумором і великою вірою в людину. Серед його п'єс є багато творів для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний», «Привіт, Синичко!», «Запитай колись у трав» та інші.

Одна з його п’єс вважається автобіографічно-пророчою – «Синій автомобіль». Там ідеться про письменника, який у дитинстві мріяв про синій автомобіль, а у фіналі спалив свої рукописи.

Про той вогонь одразу згадали всі, коли 52-річний Стельмах несподівано загинув в автокатастрофі. 4 серпня 2001 року його автомобіль згорів на шосе під Борисполем. Уранці Ярослав Стельмах підписав для внучки Зої свою книжку «Голодний, злий і дуже небезпечний». Того самого дня у нього за кермом відмовило серце.

Повні тексти творів Ярослава Стельмаха

https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=299

Василь Піддубний Татова донечка"

 

Книга, яка ранить душу, книга, яка змусить переживати, книга, що не залишить байдужим жодного читача. Бо це - наша правда, наша болюча історія

Це розповідь про шестирічну дівчинку Тетянку, яка живе на Донбасі. Дівчинку, яка стикається зі страшною війною віч на віч, яка втрачає найближчих людей, та не перестає вірити в добро. Тетянка зустрічає солдата Олексійка, якому щиро хоче допомогти, якого не залишає, і навіть намагається захистити від ворога. Ця мужність і сила духу не притаманна навіть дорослим! Згодом вона зустрічає Герду - собаку, що втратила віру у людей, яку зрадив хазяїн залишивши напризволяще. Вони стають друзями. Що ж станеться далі, і чи зможуть вони врятуватися від безжальної всепожираючої війни?

Книга відображає долю беззахисних дітей війни, дітей, які стали невинними жертвами ворожої сили. Книга варта часу і уваги. Прості слова на папері, та як болить душа

Косинка Григорій

 

Творчість Григорія Косинки (справжнє прізвище — Стрілець) повертається до нас з порога смерті. Життя письменника обірвалось трагічно: він був страчений за хибним звинуваченням у приналежності до групи терористів. Та справжньою причиною загибелі був його письменницький талант, його твори, в яких він не ідеалізував більшовицькі будні, а правдиво розповів про життя України після 1917 року.

Григорій Косинка залишив невелику спадщину: прозові твори, написані в основному в жанрі новели. Його називали майстром української новели, продовжувачем кращих традицій класичної новели. Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, він був письменником самобутнього характеру.

Перший його художній твір – невеликий автобіографічний етюд «На буряки» був опублікований у газеті «Боротьба» 1919 року. Задум цього твору виник під час навчання майбутнього митця на гімназійних курсах, а на вибір псевдоніма вплинула його любов до квітів, зокрема, червоних косинців. Друзі переконували, що його власне прізвище краще. Проте Григорій Михайлович не змінив свого рішення: «Квітка ця маловідома, але вона така ніжна й красива, скромна і разом з тим велична. Квіти приносять радість і збуджують у душі людській тільки хорошее. Псевдонім залишається, ось і все...».

Розбуджений революцією, він вбирав кожний момент швидкоплинної дійсності і творив її портрет. Справжнє визнання до письменника прийшло в 1922 році, коли побачила світ перша книжка новел «На золотих богів». Твори, що ввійшли до книги, неоднакові за своєю художньо-тематичною вартістю. Справжніми шедеврами літературна критика назвала три новели «На золотих богів». «В хаті Штурми», «Сходка».

Підготовлені до друку рукописи «Новели дезертира» (1924) та «Серце» (1933), цензура заборонила публікувати. Деякі новели, на жаль, втрачено назавжди, в тому числі й остання – «Перевесло», що була написана саме напередодні арешту.

Восени 1929 року у публічному виступі вождь українських більшовиків Станіслав Косіор назвав Косинку буржуазним націоналістом за тематику більшості його новел. Офіційна критика підхопила звинувачення і почала навішувати на письменника ярлики: «куркульський письменник», «трибун заможників, дезертирів, апологет «власницького націоналістичного світогляду». 5 листопада 1934 року письменника заарештували і ув’язнили до Лук’янівської тюрми, звинувативши в належності до української терористичної організації. 15 грудня 1934 року Григорію Косинці зачитали вирок, у якому значилось, що він засуджений до найвищої міри покарання – розстрілу. Вирок виконали 17 грудня 1934 року.

Працював на літературній ниві Григорій Косинка неповних 15 років, але залишив художньо вагому новелістичну спадщину. Його новели — невеликі епізоди, вихоплені з життя села. Яскраві, промовисті, вагомі, вони відображали не скороминущі факти і враження, а лише то, що справді було подією. Поглиблений психологізм у розкритті характерів і сильний емоційний підтекст, що корінням сягав у фольклорний ґрунт — ось найяскравіші риси творів Г. Косинки — найвидатнішого новеліста новітньої української літератури.

Косинка Григорій – повні тексти творів автора

https://osvita.ua/school/literature/tag-kosynka_hryhorii/

Голодомор 1932-1933 рр. став однією з найбільших трагедій в історії України

 

Мільйони людей стали жертвами штучного голоду, організованого тоталітарним режимом. Це була не просто катастрофа, а цілеспрямована політика геноциду, метою якої було знищити український народ та його культурну ідентичність. Багато сіл було знищено, а родини розірвані навіки. Тих, хто намагався врятуватися, чекала жорстока кара: смерть від голоду, депортація чи примусова праця.

 Пам'ять про Голодомор – це не тільки вшанування жертв, а й нагадування про ціну свободи та гідності. Важливо, щоб майбутні покоління знали правду про ці страшні сторінки історії.

16 листопада, у Міжнародний день толерантності

 

Сьогодні, 16 листопада, у Міжнародний день толерантності, важливо нагадати, що кожна людина — це унікальний світ, сповнений мрій, емоцій, радощів і випробувань. Ми всі особливі у своєму сприйнятті, у своєму шляху, у тому, як підтримуємо, переживаємо та творимо. Але справжня цінність розкривається, коли людина має внутрішню гармонію, адже саме тоді вона може поділитися своїм світлом з іншими. Відчуваючи мир в середині, ми здатні дарувати його світові, будувати спільноту, де повага і розуміння стають основою. Нехай цей день надихне нас усіх на пошук гармонії із собою і світом.