Девочка, наступившая на хлеб

Сказка Андерсена Снеговик

До дня народження Г.К.Андерсена

Ганс Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 року в Оденсі на острові Фюн. У 14 років він залишає Оденс заради Копенгагена, оскільки сім’я жила дуже бідно, а він мріяв стати знаменитим. Незважаючи на його неефектну зовнішність, з жалю Ганс Крістіан був прийнятий в Королівський театр, де грав другорядні ролі. Співчутливі люди клопотали перед королем Данії Фредеріком VI, який дозволив йому вчитися в школі в містечку Слагельсе, а потім в іншій школі в Ельсінорі за рахунок скарбниці. Учні в школі були на 6 років молодші Андерсена. Цей період він згадував  як найпохмурішу пору свого життя. У 1827 році Андерсен завершив навчання. До кінця життя він писав з граматичними помилками — Андерсен так і не здолав грамоти. Андерсен ніколи не був одружений і не мав дітей. У 1829 році фантастичне оповідання «Піша подорож від каналу Холмен до східного краю Амагер» принесло письменникові популярність. Андерсен пише велику кількість літературних творів,  в 1835 році — «Казки» принесли йому справжній успіх (за 40 років написав 156 казок). У цьому жанрі найповніше виявився художній талант Андерсена. Його перший роман, «Імпровізатор» (1835), був добре прийнятий критиками. У 1840-х роках Андерсен спробував повернутися на підмостки, але без особливого успіху. У той же час він підтвердив свій талант, видавши збірку «Книга з картинками без картинок». У другій половині 1840-х і в наступні роки Андерсен продовжував публікувати романи і п’єси, марно намагаючись прославитися як драматург і романіст. У 1872 році Андерсен впав з ліжка, сильно забився і більше вже не оговтався від травм, хоча прожив ще три роки. Він помер 4 серпня 1875 і похований на кладовищі Ассістенс в Копенгагені.

 Найпопулярніші казки Андерсена: «Дівчинка з сірниками», «Гидке Каченя», «Снігова Королева», «Червоні Башмаки», «Нове вбрання короля», «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди»,«Дюймовочка», «Стійкий олов’яний солдатик»,

Памяті героїв Небесної сотні

В ці лютневі дні Україна вшановує загиблих під час Революції Гідності 2014. Небесна сотня — так назвали українці тих, хто в боротьбі проти режиму Віктора Януковича віддав своє життя за Україну, за її майбутнє, за кращу долю для усіх нас    

День Соборності України

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято -- День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки

Вітання з Новим Роком

Шановні колеги!

Хай Новий рік у вишиванці

Розбудить Вас щасливо вранці,

І принесе у Вашу хату –

Усмішок й радощів багато.

Розбудить приспані надії,

Зерном і щастям Вас засіє,

Зігріє миром і любов’ю

І подарує Вам здоров’я!

До дня святого Миколая

Свято Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом. За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей є звичай писати Миколаєві листа, де дітлахи розказують, що хорошого та поганого вони вчинили протягом року, і просять про подарунки.

Оксана Кротюк

ДОБРОМУ МИКОЛАЮ

На віконце хукаю,
Шибку протираю:
Чи до мене прийдеш ти,
Добрий Миколаю?
На Землі великій
Діточок багато –
Чи знайдеш ти стежечку
До моєї хати?
Я не найслухняніший
І не завжди чемний –
Може, сподіваюся
На прихід даремно...
А проте чекатиму,
Хоч і сон змагає.
Вірю, що знайдеш мене,
Добрий Миколаю. 

За матеріалами: Оксана Кротюк. "Неслухняне левенятко". Київ, видавництво «Преса України», 2008 рік, 16 с.

* * *

Тетяна Строкач

Свято Миколая

- Ти листа вже написав?
В нім здоров'я попрохав?
І для себе, й тата, й мами,
Й для сиріток всіх так само?
І для воїнів хоробрих?
Для мандрівників невтомних?
Чи був чемним ти весь рік?
Чи старавсь, як тільки міг?
Вже в дорозі Миколай,
Тож бажання загадай!
І листа відправ скоріше,
Помолись йому у тиші..
Та чи різку, чи дарунок
Він поклав для тебе в клунок?

Любий святий Миколаю!
Ми на тебе всі чекаєм!
У зимову ніч казкову
Одягнеш свої обнови,
та візьмеш дарунків міх,
Й обдаруєш діток всіх.
Не минеш і сиротину,
І знедолену дитину.
Хай всміхнеться дітвора
Від двора і до двора!
Радо свято зустрічає,
Миколая величає!

* * *

Тетяна Винник

ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Я Тобі малюнок намалюю,
Де щасливі всі на світі діти!
На Твою адресу надішлю я –
Хай зоря у небі синім світить.

Попрошу у Тебе, аби Свято
В нас було чудове неодмінно –
Дітлахів на світі так багато,
Що Тебе чекають з нетерпінням!

* * *

Тетяна Винник

МИКОЛАЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ

Старець iз янгольським ликом –
святостi й благодатi,
послухай мою молитву,
мовлену у сум´яттi:
всiм, хто шукає пораду,
всiм, хто в бiдi та скрутi,
Ти подаруй розраду,
зла розiрвавши пута.
Оберiгай подорожнiх,
Паломникiв, водiїв,
воїнiв, удiв, торговцiв,
студентiв та морякiв.
I бережи, мов зiницю,
Всiх на землi дiтей!
Хай iм´я Твоє святиться!
Хай буде Чудо Твоє!

* * *

Тетяна Винник

СВЯТИЙ МИКОЛА

На стiнi висять снiжинки,
Сяє вогником ялинка,
Сяє кулька кольорова
I памушечка цукрова.

А надворi сипле снiг,
Замiтає сто дорiг,
Але ту не замете,
Де Святий Микола йде!

Для слухняних дiточок –
Принесе вiн див мiшок.
Обiйде усi хати,
То ж чекай на Hього й ти!

* * *

Леонід Талалай

ЙДЕ В КОЖУСІ МИКОЛАЙ  

Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Миколай,
Аж сніжок порипує.
Зупинився у дворі,
Розв'язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов'язав хустинку.

* * *

Леонід Талалай

ПІСЕНЬКА ПРО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

На ньому все іскриться:
Кожух і рукавиці,
і довга борода.
З дарунками торбина
Йому згинає спину,
Та впевнена хода.
Він прийде, не заблудиться
У полі сніговім,
Він знайде нашу вулицю
І зайде в кожен дім.
Здолає хуртовину
І прийде неодмінно
На радість нам усім.
Не зіб’ється з дороги,
Бо знає, що без нього
Не зайде свято в дім.
А що…як він заблудиться?
Дивлюсь з вікна на вулицю –
Та це ж його хода!
Кожух і рукавиці,
І костур у правиці,
І довга борода.
Здолавши хуртовину,
Несе важку торбину,
Прискорюючи крок,
І вже через хвилину,
Лише через хвилину
Співатиме дзвінок.

* * *

Іван Семененко

СИДИТЬ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ

Поміж кудлатими хмарами
Сидить святий Миколай
На троні золотому,
На дітей споглядає,
Ще й пальцем показує
На заячі вуха,
І на ведмежі барлоги,
І на сорочі хатинки
На березах білих.
Там ще й досі
Дуже стара сорока
Варить своїм сороченятам
Кашу та борщик
В червоному горщику.