письменники_ювіляри2025

 

13 листопада світ згадує Роберта Льюїса Стівенсона - письменника, який подарував дітям і дорослим неймовірні історії про хоробрість, мандри та пошук скарбів.

Його життя нагадувало одну з власних книг, повне подорожей, бур і відкриттів. З дитинства хворобливий, але з великою уявою, він не міг довго сидіти вдома, прагнув бачити світ, зустрічати людей, слухати їхні історії. Саме ці враження стали дорогоцінними «скарбами», з яких він створив свої найвідоміші твори.

Хто не чув про легендарний роман «Острів скарбів», де хоробрий Джим Гокінс вирушає на пошуки золота піратів?

А ще «Дивна історія доктора Джекіла та містера Гайда», «Викрадений», «Чорна стріла» - книжки, які відкривають двері у світ загадок, небезпек і пригод.

Стівенсон вчив, що справжній скарб - не золото, а сміливість, дружба й віра у власну мрію.

Якщо вам до душі історії про хоробрих мандрівників, хитрих піратів і таємничі острови, завітайте до бібліотеки й відкрийте книги Роберта Льюїса Стівенсона. Бо кожна сторінка - це компас у дивовижний світ пригод.

Україна — країна багата на ремесла і народні промисли!

 

Наша земля здавна славилася людьми, які творять диво власними руками.

Кожен куточок України має свої унікальні ремесла, що передаються з покоління в покоління — як безцінний спадок душі нашого народу.

Гончарство — тепле, як саме життя. Глина в руках майстра оживає, перетворюючись на глечики, миски й обереги, що зберігають домашній затишок. Опішня, Косів, Васильків — осередки, де кераміка співає свої мелодії.

Вишивка — це не просто орнамент. Це мова серця, що розповідає про любов, віру і долю. Кожен регіон має свій візерунок: червоне й чорне Поділля, барвиста Полтавщина, синьо-зелені тони Волині.

Ткацтво і килимарство — барвисті історії, виткані з ниток і часу. На килимах — символи достатку, природи, роду. Вони — мов спогади, які не старіють.

Різьблення по дереву — коли дерево починає дихати мистецтвом. Вироби з Карпатських майстерень — це не просто речі, це частинка гірського духу і сили.

Писанкарство — найтонше диво, де крашанка стає полотном для молитви. Українська писанка — символ життя, добра і Божої ласки.

Ковальство — іскри вогню, що творять красу. Наші ковалi — як чарівники, які зі звичайного заліза створюють шедеври — від воріт до фігур, що мають душу.

Українські ремесла — це не лише про минуле. Це про нас сьогодні. Про любов до справжнього, про коріння, яке не дає нам забути, хто ми є.

Де б ти не жив — у великому місті чи в маленькому селі — у кожного з нас живе частинка майстра, який уміє творити добро руками і серцем.

Шануй своє, підтримуй народних умільців, передавай традиції далі.

Бо саме в цьому — наша сила, наша краса і наша вічність.

З Днем доброти!

 

Чому саме день Синички?

 

З давніх- давен 12 листопада відзначався день Синички, тобто, день зустрічі зимуючих птахів. Люди готували годівниці, читали вірші про птахів, загадували загадки, грали і просто милувалися зимовими птахами.

Чому саме день Синички? Тому що синичка - божа пташка. Раніше в старовину кидали крихти хліба, шматочки сала і спостерігали: якщо синичка спочатку стане клювати сало, то в будинку буде вестися живність, якщо стане клювати крихти хліба-то буде в будинку достаток. У народі говорили «Невелика пташка синичка, а своє свято знає», «Не багато Зінька їсть - п'є, а весело живе».

Синичка швидка, заповзята. Де тільки її не зустрінеш - і в лісі, і на річці, і в полі. Вертлява, непосидюча, вона щось постійно шукає.

А яку величезну роботу маленькі пернаті помічники проробляють у наших садах, позбавляючи їх від безлічі небезпечних шкідників. Де багато синичок - там немає комашок. Адже одна синичка за добу з'їдає стільки комашок, скільки важить сама, а це приблизно 8-13 г.

У зимовий час нашим пернатим друзям буває холодно і голодно. І наше з вами завдання: не дати загинути взимку від голоду нашим зимуючим птахам, зробити для них годівниці і підгодовувати птахів взимку.

Одна пара синиць за сезон може захистити від шкідників до 40 дерев. Вони поїдають комах, гусениць і навіть інші шкідники, яких інші птахи ігнорують.

Окрім комах, синиці можуть полювати на дрібних гризунів і навіть маленьких кажанів. За літній день доросла синиця може з'їсти до 400 гусениць, що дорівнює її власній вазі.

Самка може відкласти до 12 яєць, а самцеві доводиться годувати її під час висиджування.

Синиці видають до 40 різних звуків, а їхнє характерне щебетання нагадує «сі-сінь-сі».

Хоча синиці літають дуже швидко, вони рідко махають крилами, витрачаючи на політ менше енергії, ніж більшість інших птахів.

Вони чудово запам'ятовують місця, де знайшли багато їжі, і повертаються туди згодом.

Синицю шанують як символ добра, добрих звісток та працьовитості.

Синиці годують своїх пташенят по 30-40 разів на годину. Батьки можуть зробити до 1000 вильотів за їжею в день.

Чорний хліб для синиць надзвичайно небезпечний

Взимку синичок можна годувати несолоним салом та сирим насінням (соняшниковим, гарбузовим, просом), а також сиром та кашами (вівсянкою, пшеничною крупою). Не можна давати їм солону, смажену, копчену їжу, чорний хліб та шкідливі продукти, як-от цитрусові чи консерви.

Листопад — тихий, задумливий місяць

 

Листопад — тихий, задумливий місяць, коли все довкола затихає в осінньому спокої, а на землю падає срібний іній.

Саме в цю пору народилися талановиті майстри українського слова - Ольга Кобилянська, Іван Нечуй-Левицький, Андрій Малишко, Микола Вінграновський, Остап Вишня, Андрій Кокотюха, Сашко Дерманський, Ірен Роздобудько, Богдан Лепкий ) та інші..

Вони подарували нам світ любові до рідної землі, краси людської душі та сили українського духу.

Холодний листопад зігріває серце теплом їхнього слова.

5 листопада відзначається Всесвітній день клоуна.

 

Клоуни, в тому вигляді, в якому ми їх знаємо сьогодні, з’явилися у 16 столітті в Італії та Англії. Вільям Шекспір був першим, хто використав слово «клоун» для позначення комічних, часто незграбних персонажів у своїх п’єсах.

У 1768 році Філіп Астлей відкрив перший у світі цирк, де з’явився клоун, який постійно не міг сісти на коня. Це стало символом клоунської ролі в циркових виставах. Саме від того часу клоун став невід’ємною частиною циркової культури.

Професія клоуна набагато старша. Вважається, що вона виникла близько 4000 років тому в Китаї, завдяки Юсі, блазню при дворі імператора Цінь Ші Хуан-ті. Цей китайський клоун став першим відомим блазнем в історії, і його роль у театральних виставах була значущою не тільки як комічний персонаж, а й як розважальник на дворі імператора.

КНИГА ДНЯ

Всеволод Нестайко «Загадка старого клоуна»

Автор розповідає про шкільне життя сільського хлопчика Стьопи Наливайка, про його друзів із 6-Б та про його фантастичні мандри в минуле і майбутнє за допомогою старшого друга Чака, старого клоуна і чаклуна. Завдяки Стьопі та невгамовному духові козацьких пращурів, що живе в його душі, читач має змогу побачити Київ і киян у різні історичні епохи, починаючи від часів Ярослава Мудрого і закінчуючи XX століттям.

12 творів української літератури, які повинен знати кожен українець — і дитина, і дорослий

 

1. Тарас Шевченко — «Кобзар»

Національний епос. «Заповіт», «Катерина», «Сон» — як молитися, тільки читати.

2. Іван Франко — «Мойсей»

Пророча поема про долю народу й провідника.

3. Леся Українка — «Лісова пісня»

Поетична драма про волю, кохання і вибір.

4. Іван Нечуй-Левицький — «Кайдашева сім’я»

Смішно й боляче одночасно. Без цього не зрозумієш український побут.

5. Панас Мирний — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Про бунт і трагедію несправедливості.

6. Михайло Коцюбинський — «Тіні забутих предків»

Магічний реалізм по-українськи.

7. Василь Стефаник — «Камінний хрест»

Як висловити трагедію еміграції в кількох сторінках.

8. Ольга Кобилянська — «Земля»

Драма родини, де земля стає причиною крові.

9. Олександр Довженко — «Зачарована Десна»

Автобіографія дитинства, переплетена з поезією.

10. Остап Вишня — усмішки

Лікує сміхом. Український гумор — це теж зброя.

11. Василь Симоненко — «Ти знаєш, що ти – людина»

Поезія гідності й любові.

12. Всеволод Нестайко — «Тореадори з Васюківки»

Для дітей — і для тих, хто не хоче втратити дитинство.

Прочитайте — і зрозумієте, чим б’ється серце України.