План Всеукраїнського місячника

 

План

Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

«Читаюча шкільна родина – стратегічне завдання бібліотеки».

(жовтень 2024року)

№п\п	Зміст роботи	Дата	Клас	Відповідальний
1	Відкриття місячника. Оформлення наочності(оголошення, план)	1		Бібліотекар
2	Благодійна акція  «Подаруй нову українську дитячу книгу»	Пр.міс	1-11	Бібліотекар
3	Круглий стіл  «Книжка - твій найкращий друг»  Презентація  художніх книг	Пр міс.	1-11	Бібліотекар
4	Літературні читання  на тему  «Читаємо разом просто неба»	10	8-11	Бібліотекар Вч.укр.мови та літ,заруб.літ
5	Вікторина на тему:  «У світі чарівної казки»	11	1-4	Бібліотекар
6	Історична година  «Витоки української нації»	14	5	Андрєєва Ю.О.
7	Літературна гра. «Як добре ти знаєш українські прислів’я та приказки»	16	6	Бібліотекар
8	Слайд-презентація «Українські поети – захисники Батьківщини»	18	10	Бібліотекар
9	Конкурс малюнків та дитячих  поробок  «Мій улюблений літературний герой»	21	5-7	Дернова Я.В.
10	«Творили й творимо для вас». День письменників-ювілярів.	23	1-11	Бібліотекар
11	«Усе минуще, тільки книги вічні».  День книжок-ювілярів.	25	1-11	Бібліотекар
12	Мовний майданчик  Бесіда: «Мова – духовний скарб нації»	28	7-11	Вчителі української мови
13	Бібліографічні рекомендаційні списки  для батьків з питань дитячого читання «Навчаємось успішно читати»	29	1-4	Бібліотекар
14	Книжкова мандрівка «Відкриття нових світів через книжки»;	30	1-4	Бібліотекар
15	Слайд-презентація: «Мандрівка в країну писемності»	31	5-7	Бібліотекар
16	Розміщення на блозі бібліотеки матеріалів з теми всеукраїнського місячника

ВИДАТНІ ДІЯЧІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

 З ім'ям Карпенка-Карого – одного з найвидатніших українських письменників і діячів театру пов'язане піднесення українського драматичного мистецтва в другій половині ХІХ і на початку ХХ століття. Він був не тільки талановитим актором, режисером, організатором і керівником трупи, а й видатним драматургом, рівного якому, за справедливим визначенням Івана Франка, не мала тогочасна українська література.

Карпенко-Карий – літературний і театральний псевдонім Івана Карповича Тобілевича.

До вашої уваги топ-10 найяскравіших цитат із п'єс драматурга.

1. Просвіта, брат, - велика сила! ("Хазяїн").

2. Ні, ви протів науки не ідіть! Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш ("Сто тисяч").

3. Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном ("Мартин Боруля").

4. Обіцянка - цяцянка, а дурневі радість ("Сто тисяч" ).

5. Де ж і голосам буть, як не в народі. Що виростає на волі, серед степу широкого! ("Хазяїн").

6. Поети єсть сіль землі, гордість і слава того народу, серед котрого з`явились; вони служать вищим ідеалам, вони піднімають народний культ ... Всі народи своїх поетів шанують, почитають і ставлять їм пам`ятники ("Хазяїн").

7. Це так! Невєста з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть ("Мартин Боруля").

8. - У нас многія баришні од мене тають, і ви розтаїте.

- А чого мені таять, я не сніг.

- Ну, розтопитесь...

- Борони Боже! Хіба я смалець? ("Мартин Боруля").

9. У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові ("Сто тисяч").

10. Після сварки тільки поріг переступить важко, а переступив - і помирився! ("Безталанна").

Народився Іван Карпенко-Карий 10 вересня 1845 року у селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині. Батько походив із зубожілого дворянського роду. До чотирнадцяти років Іван жив у селі. У 1860-х роках Тобілевич познайомився і зблизився з Марком Кропивницьким, почав брати участь у бобринецькому театральному гуртку. Найповніше реалізував себе в жанрі комедії. Його "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Хазяїн" є класикою світової драматургії і взірцем для наступних поколінь комедіографів.

З мережі Інтернет

Все реакции:

2020

ЦІКАВА ІСТОРІЯ: ЯК УКРАЇНЦІ ХАРЧІ НА ЗИМУ ЗАГОТОВЛЯЛИ

 У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо. З цього ж зерна, окрім житнього, робили й крупи. Крупи та борошно були основними й надійними харчовими заготовками.

Овочі, фрукти та ягоди солили (квасили) й сушили. Це давало змогу тривалий час зберігати продукти і вживати їх потім у сирому або вареному вигляді.

З березового й кленового соку робили квас.

Сало засолювали разом зі шкурою, лише обсмаливши щетину, а у деяких західних районах його ще й вудили. Засолювали на запас також і уздір (нутряний жир).

З уздору та кишкового жиру виготовляли смалець, який цінувався дуже високо. Його зберігали у глечиках окремо, ним же заливали для тривалішого зберігання ковбаси. Шкварки, що лишалися після відтоплення смальцю, теж ішли в їжу.

Рідко з м’яса робили запаси солонини.

Зберігали й овечий жир – лой, який мав цілющі властивості.

Рибу солили в діжках. Витриману в розсолі зо дві доби в’ялили на сонці. Чищену і короновану (розрізану по спинці й розплескану) рибу солили й сушили в негарячій печі.

Сушену (опікану) рибу переважно споживали взимку під час посту в юшках, кулешах, із картоплею.

Олію виготовляли у спеціальних олійницях з конопляного, рідше лляного, макового насіння, а з початку XX ст. – із соняшникового. Макуху, що залишалася, зберігали не лише для відгодівлі худоби, а й для власного споживання.

На запас для пісних днів збирали сир, у Карпатах – ще й овечу бринзу. Сметану переробляли на масло, здебільшого на продаж.

Молоко заквашували на кисляк і ряжанку, зберігаючи в холодних місцях (льох, стебка).

Дмитро Пучко

Все реак

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЧНИК ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК – 2024

 

З 1 по 31 жовтня 2024 року в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек проводиться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек.

З метою розкриття потенційних можливостей шкільної бібліотеки у вихованні учня-читача, патріота України, популяризації книгочитання, цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «Читаюча шкільна родина – стратегічне завдання бібліотеки».

Свято мужності й традицій: День захисників і захисниць України🇺🇦